Правозахисники констатують: життя людей на окупованих Росією територіях стає дедалі важчим
Соціальна напруга в Україні продовжує наростати. Такий головний висновок звіту Amnesty International Ukraine за 2017 рік, оприлюдненого сьогодні. «Накопичення економічних проблем, повільний темп реформ і наскрізна корупція повсякчас розпалювали протести в Києві, які часом обертались насильством», - йдеться у звіті.
Правозахисники також констатують, що життя людей на окупованих Росією територіях стає дедалі важчим. «Підвищення рівня бідності та безробіття, помножене на рекордно високі ціни на продукти харчування, негативно вплинуло на життя 3,8 мільйонів осіб у зоні конфлікту в Донецькій та Луганській областях», - наголошується у доповіді. Крім того, експерти з Amnesty International констатують, що Росія обмежує доступ міжнародним правозахисникам у доступі в окупований Крим.
Свавілля окупантів у Криму
Вердикт правозахисників однозначний: ситуація з правами людини в окупованому Криму погіршилась. «Найбільше страждають інакомислячі представники кримськотатарського народу», - уточнила Оксана Покальчук, директор Amnesty International Ukraine.
Наприкінці 2016 року організація здійснила місію у Крим, за результатами якої була оприлюднена доповідь із красномовною назвою «Крим у пітьмі». За словами Покальчук, ще тоді правозахисники почали слідкувати за справою кримсько-татарського активіста, правозахисника Еміра-Усейна Куку – відстежувати перебіг «розслідування» сфабрикованої справи. «Його кілька разів били, були спроби його викрасти. Щоправда потім кримська «влада» називала це не викраденням, а «формою затримання». Односельці кілька разів фактично відбивали його (від «правоохоронців», - «Главком»)», - розказала правозахисниця.
За словами Покальчук, після низки викрадень, додому до Еміра прийшов працівник ФСБ і запропонував співпрацювати, стати донощиком. Правозахисник відмовився. Невдовзі його заарештували, після чого той самий фсбшник навідався в школу, де навчається 9-річний син Еміра Бекір, та сказав дитині: «Якщо твій батько не співпрацюватиме з нами, ми його посадимо у в’язницю, бо він - терорист». Дружина Еміра, намагаючись захистити дитину від подібних візитерів звернулась у поліцію... «Правоохоронці» відреагували блискавично: розпочали процес… позбавлення жінки батьківських прав! «Процес припинився після галасу, який здійнявся довкого цього», - додала Покальчук.
Директор Amnesty International Ukraine зазначила, що у контекті справи Еміра Усейна організація почала відслідковувати ще одну справу – щодо руху «Хізб ут-Тахрір» («ялтинська шістка», як називають затриманих членів руху, - «Главком).
Покальчук вказала на низку кричущих порушень не лише прав людини, а й норм міжнародного права, які дозволила собі Росія. Так, «Хізб ут-Тахрір» заборонений у Росії, але не заборонений в Україні. «Після анексії на анексованій території має зберігатися законодавство країни, у якої окупували територію. Порушуючи гуманітарне право, РФ судить людей за своїми законами», - зазначила правозахисниця.
Після того, які шість членів руху були затримані в Криму, їх перевезли до Ростова, де нині над ними іде судовий процес. «Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, людей не можна вивозити з окупованої території. Це ще одне порушення, оскільки суд над кримчанами проходить у Ростові», - зазначила вон, додавши, що «ялтинську шістку» судять у військовому суді, «а це також є грубим порушенням».
Директор Amnesty International Ukraine розказала, що минулого тижня разом з іншими правозахисниками їздила у Ростов – на судове засідання у справі руху «Хізб ут-Тахрір». Їй вдалося послухати свідчення того самого фсбшника, який і фабрикував справу. Як відомо, учасників організації звинувачують за двома статтями: участь у терористичній організації та спроба перевороту. «Щодо першої – це повний нонсенс. Щодо другої – цікава історія. Фсбшник не міг навіть точно сказати, як ці чоловіки, у яких не було зброї, грошей, які не були пов’язані між собою, могли спробувати скинути владу. Він не міг навіть точно сказати, де вони діяли: чи то в Криму, чи то в РФ. Врешті, з підказками від прокурорів, він погодився, мовляв, нехай ця спроба перевороту була здійснена у Криму. Доказів надати він теж не міг – спирався на невідомі свідчення невідомих свідків», розказала Покальчук. Наразі тиск здійснюється і на дружину, і сина Еміра.
Правозахисниця підкреслила: подібних випадків, коли інакомислячих «перетворюють» на терористів, в окупованому Криму дуже багато.
Тортури правоохоронців
«Представники правоохоронних органів продовжують вдаватися до тортур, інших видів жорстокого поводження та порушувати права людини. Попередні порушення міжнародного гуманітарного права залишились безкарними», - зазначено у звіті Amnesty International Ukraine.
У доповіді також наведений один з кричущих випадків. «15 серпня СБУ затримала і два дні тримала під вартою без доступу до зовнішнього світу Дар’ю Мастікашеву - українську громадянку, яка проживає в Росії та відвідувала свою матір в Україні. Її звинуватили у державній зраді та незаконному зберіганні зброї. Фотографії жінки, які зробив її адвокат поза залою суду, демонструють ознаки побиття і ймовірних тортур з боку співробітників СБУ», - зазначили правозахисники.
Крім того, адвокат Мастікашевої повідомляв, що Дар’я отримувала погрози на адресу своїх матері й сина, поки не згодилась зачитати вголос на камеру заяву, в якій їй інкримінувалися злочини. Станом на кінець року вона знаходилася під вартою в очікуванні суду.
Вбивства Бузини і Шеремета
Директор Amnesty International Ukraine констатувала, що «рівень безкарності в Україні продовжує зростати». «Два резонансні вбивства журналістів – Олеся Бузини і Павла Шеремета – досі не розслідувані. І ніяких зрушень не відбулося», - зазначила вона.
Покальчук нагадала, що президент Петро Порошенко казав, що бере ці справи під особистий контроль. Разом із тим, президент жодним чином не відреагував ані на акцію, що відбулась до річниці загибелі Шеремета, ані на онлайн-активність користувачів інтернету стосовно цієї події.
«Уряд не може забезпечити достатній рівень безпеки для журналістів і правозахисників», - резюмувала вона.
Свобода слова
У доповіді Amnesty International Ukraine перерахована низка випадків, що засвідчують, на думку правозахисників, наступ на свободу вираження поглядів:
- «У червні в межах розслідування за підозрою у розголошенні державної таємниці був проведений обшук в офісі інтернет-газети Strana.ua. Пізніше, у серпні, відбулися обшуки в будинках її головного редактора Ігоря Гужви та іншого журналіста. У липні проводився обшук в офісі медіа-холдингу «Вести» у справі щодо фінансових махінацій. Обидва новинні видання були відомі своїм критичним висвітленням дій української влади та її політики у зоні конфлікту на Донбасі».
- «У серпні сталися три окремі інциденти, коли СБУ депортувала чотирьох міжнародних журналістів і журналісток, двох іспанських і двох російських, через «загрозу національним інтересам України» та заборонила їм повертатися до України протягом трьох років. Речниця СБУ Олена Гітлянська звинуватила російську журналістку Анну Курбатову, яку вислали 30 серпня, у створенні «загрозливих для національних інтересів України» матеріалів і попередила, що так буде з кожним, «хто дозволить собі ганьбити Україну». У жовтні СБУ зняла з іспанських журналістів заборону на в’їзд в Україну».
- «Також у серпні СБУ заарештувала журналіста-фрілансера Василя Муравицького з Житомира. Він співпрацював із низкою російських ЗМІ. СБУ звинуватила його у підготовці та поширенні «антиукраїнських» матеріалів на замовлення з Москви. У разі обвинувального вироку йому загрожує до 15 років у в’язниці».
Е-декларування
Фахівці з Amnesty International Ukraine не забули і про перипетії з е-декларуванням. «Спочатку урядовці у відповідь на активність громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією, прийняли закон, яким зобов’язали антикорупційних активістів подавати е-декларації, що є неприпустимим. Декларування доходів від службовців потрібно саме тому, що вони працюють за податки, які сплачуються в цій державі. І службовці мають показувати свій дохід для того, щоб ми розуміли, чи немає у них якогось додаткового певного прибутку, чи не є вони підкупленими тощо», - зазначила Покальчук.
Правозахисниця навала такий крок української влади наслідком образи на активістів з боку політсил. Після того, відзначає Покальчук, президент запропонував зняти е-декларування для активістів, які займаються боротьбою з корупцією, але при цьому зобов’язати всі громадські організації подавати певні форми декларування. «Не все так просто, бо за порушення цього «дрібного і не дуже важливого додаткового декларування», як кажуть в АП, організація може втратити статус неприбуткової», - обурюється правозахисниця.
Директор Amnesty International Ukraine також зауважила, що однозначно призведе до закриття організації. «Ми вважаємо, що це тиск на громадський сектор, на активістів, це боротьба з тими, хто хоче працювати на захист людей і протидіяти корупції», - резюмувала вона.
Прихована гомофобія
Amnesty International Ukraine вітає те, що у столиці відбувся КиївПрайд, під час якого була забезпечена безпека всіх його учасників. Водночас правозахисники підкреслюють: попри захист одного заходу в Києві, було зафіксовано чимало нападів на ЛГБТ-активістів та активності феміністок у столиці та регіонах.
«Загальна кількість жорстоких нападів на представників і представниць ЛГБТ у 2017 році зросла. У вересні група правих протестувальників нещадно побила кількох учасниць ЛГБТІ-фестивалю в Запоріжжі», - йдеться у доповіді.
«Якщо КиївПрайд захищається, рівень безкарності за напади на ЛГБТ-активістів і феміністок, вказують, що це ширма, якою прикривають гомофобію, яка процвітає у правоохоронних органах», - підкреслила Покальчук.
Торгівля зброєю
Україна досі не ратифікувала Договір про торгівлю зброєю, підписаний нею у вересні 2014 року, йдеться у доповіді Amnesty International. «Україна має контракти, за якими повинна постачати зброю в Південний Судан», - зауважила Покальчук. Як відомо, поставляти зброю у країни, які перебувають у стані конфлікту, є порушенням прав людини.
Водночас певні зрушення правозахисники відзначили: «28 вересня Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що українські державні компанії прийняли рішення заморозити постачання зброї до Південного Судану… В попередні роки Україна регулярно звітувала про експорт стрілецької зброї, легкого озброєння та основних збройних систем для південносуданського уряду».
«Це позитивні зрушення, але хотілося б, щоб ці контракти були не заморожені, а розірвані», - зазначила Покальчук. Вона додала, що Amnesty International закликає Україну ратифікувати Договір про торгівлю зброєю.
Повний текст доповіді Amnesty International
(для перегляду документу натисніть на зображення)
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0