РНБО у Харкові. Чому Зеленський приїде в чуже для нього місто

Регіони
РНБО у Харкові. Чому Зеленський приїде в чуже для нього місто

Глава держави скликає засідання РНБО у місті, що знаходиться за 30 км від російського кордону

Офіс президента віддав Харків в управління впливовим людям із ОПЗЖ

11 лютого президент Зеленський планує провести виїзне засідання РНБО у Харкові. Наприкінці минулого місяця в інтерв'ю «Вашингтон пост» він зробив тривожну заяву: мовляв, Харків – це місто, яке у разі масштабної російської агресії опиняється у зоні ризику. Очевидно, що виїзне засідання РНБО проводиться спеціально для того, щоб продемонструвати контрольованість ситуації на східних кордонах України.

І поки глава держави розбирається із ситуацією на зовнішніх кордонах, із контрольованістю у самому Харкові у президентської вертикалі вже є великі проблеми. Аналіз ситуації свідчить: Харків зараз негласно фактично відданий за згодою Офісу президента на відкуп впливовим людям з ОПЗЖ. «Главком» про це детально писав тут: Харків після виборів. Хто насправді виграв першу столицю?

Харків – нині друге місто в країні, столиця сходу та раніше базовий «біло-блакитний» електоральний регіон. Втім, електоральні симпатії мешканців Харкова у 2019-2020 роках зазнали певних змін, але зараз, схоже, все повертається на круги своя. Крім того, Харків найважливіший прикордонний та потенційно прифронтовий центр. Ключове значення Харкова складно переоцінити – особливо у світлі нинішньої геополітичної та військової напруги.

Поки місто очолював Геннадій Кернес, особливої складності прогнозувати події та ситуацію в регіоні загалом було не важко. За всієї своєї публічної епатажності Кернес був договороздатним і раціональним політиком. Ці риси за ним визнавали навіть його непримиренні супротивники. Ситуація радикально змінилася після позачергових виборів міського голови Харкова, на яких переміг Ігор Терехов, він позиціонував себе як «найближчий соратник Кернеса». Однак при детальному розгляді стає зрозуміло, що Терехов – зовсім не Кернес і керувати містом самостійно не може.

Кому ж насправді дістався Харків після Кернеса і хто визначає стратегію подальшого розвитку цього міста? Відповіді на ці запитання можна дізнатися від тих, хто розуміє залаштунки харківської політики.

Ігор Терехов 11 листопада минулого року склав присягу харківського міського голови (фото: facebook.com) Ігор Терехов 11 листопада минулого року склав присягу харківського міського голови (фото: facebook.com)

Після смерті Кернеса минуло трохи більше року. Ігор Терехов став мером Харкова кілька місяців тому, до цього пропрацювавши на цій посаді в статусі в.о. майже рік. Цього часу було більш ніж достатньо, щоб для харків'ян очевидними стали щонайменше дві тези про стан справ у їхньому місті.

По-перше, новий мер не ухвалює самостійних рішень і у своїй діяльності керується інтересами тих, від кого він зараз залежить. Місцеві політики у приватних розмовах визнають: мерія перебуває під повним зовнішнім управлінням, а депутатський корпус просто натискає на потрібні кнопки.

По-друге, як уже повідомляв «Главком», група ОПЗЖ на чолі з депутатом Верховної Ради Ігорем Абрамовичем взяла під повний контроль економічну, кадрову, адміністративну політику міської ради. Абрамовичу новий мер вкрай зобов'язаний: саме Абрамович допоміг йому «витягнути» виборчу кампанію на вирішальному фінальному етапі після того, як до опали потрапили попередні спонсори Ігоря Олександровича – Арсен Аваков та Павло Фукс. Але ще до виборів Абрамович «відрядив» Терехову двох заступників – Віталія Мірошника та Сергія Кузьміна, посадивши їх на «хлібні» напрямки.

Ці історії лежать на поверхні, але є деякі приховані деталі. Так, фракція «Слуги народу» у міськраді, по суті, вже керується з ОПЗЖ. Тут логіка проста – мер Терехов є результатом компромісу між Офісом президента та Абрамовичем. Офіс президента в особі Кирила Тимошенка спільно з керівництвом фракції «Слуги народу» в особі Давида Арахамії прикривають Терехова та Абрамовича, і, відповідно, дуже добре володіють інформацією про схеми та зловживання мерії та міської ради. Адже не даремно «слуги народу» відмовилися від висування свого кандидата на виборах мера Харкова, кинувши свої ресурси на підтримку Ігоря Терехова.

І поки існує цей компроміс неузгодженість дій харківських «слуг» з ОПЗЖ виключена. Зазначимо, що ще одним учасником «великої угоди» також виступає нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, який увів своїх людей до місцевих облради та міськради. У скандального київського забудовника Столара є далекосяжні плани на Харків.

Народні депутати від ОПЗЖ Ігор Абрамович та Вадим Столар. Місцеві пабліки змальовують нових господарів Харкова так Народні депутати від ОПЗЖ Ігор Абрамович та Вадим Столар. Місцеві пабліки змальовують нових господарів Харкова так

Внаслідок такого альянсу, коли партія влади добровільно віддала роль «першої скрипки» у Харкові ОПЗЖ, рейтинги президента та «Слуги народу» у місті стрімко падають, а рейтинг ОПЗЖ пропорційно зростає. А саме місто скочується вниз за всіма показниками. Розвиватись такими темпами, як під керівництвом Геннадія Кернеса, за таких обставин просто неможливо. Оскільки відтепер Харків – це лише дохідна частина міського бюджету, яку освоює вузьке коло осіб згідно з домовленостями міського голови з новими партнерами. Все це відкрито обговорюється серед чиновників та бізнесменів, процеси очевидні і ніхто навіть не намагається їх завуалювати.

Таким чином, «велика угода» влаштовує всіх дійових осіб. Для Терехова це – обрання мером та можливість безпечно керувати бюджетом. Для Абрамовича та його однопартійця Столара – це можливість взяти в управління мерію та максимально монетизувати свій вплив у місті. Для Тимошенка та Арахамії – це можливість звітувати Зеленському про те, що у Харкові новий мер – «своя, надійна» людина.

Все це видима частина айсбергу. Але є й інша, суть якої не видно сьогодні, але вона матиме глобальне значення завтра. За суто корисливими мотивами ОПЗЖ та депутата Абрамовича, що лежать на поверхні, ховається й далекосяжна мета – отримання у найближчій перспективі реального політичного контролю над важливим регіоном, а також розстановка на ключових адміністративних посадах людей, афілійованих та відданих керівництву ОПЗЖ. Пройшовши цей процес, «перевзути» решту чиновників можна буде дуже швидко. Абрамович, як довірена особа, один із переговорників від Медведчука, зробить для цього все можливе.

Склалася ситуація, за якої функціонери з Офісу президента та «Слуги народу» бачать під ногами лише особисті інтереси та фінансову вигоду, і не можуть підняти голову та «подивитися вгору», щоб оцінити реальні глобальні ризики всієї нової політичної конструкції у Харкові. ОПЗЖ пустили керувати всім. Терехов може будь-якої миті відмовитися від усіх своїх обіцянок та гарантій Офісу президента. А Абрамович допоможе все гарно подати.

Навіть, якщо потоки від харківських бюджетних схем в Офісі президента й контролюватимуть, впливу президента на Харків уже немає. І його знаменита фраза в інтерв'ю американському Washington Post про великі ризики захоплення Харкова у разі початку військових дій із Росією вже не виглядає випадковим застереженням.

Микола Мельник, для «Главкома»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів