Газовий ринок в Україні завмер на фініші свого реформування
Концентрація газових активів в руках держави, регуляторні обеження експорту, замороження зобовʼязань продажу газу «Укргазвидобування» на біржі (GasReleaseProgram), відтермінування розвитку проєктів газовидобутку, активність «Нафтогазу» на Українській енергетичній біржі та пошук «цукерок» для євротрейдерів з метою заповнення підземних сховищ газу… Це неповний перелік ключових процесів і рішень, які відбуваються на газовому ринку в умовах війни. Сьогодні складно робити обʼєктивні оцінки показникам і деяким рішенням, з огляду на те, що ринок закритий, відсутня публічна звітність. Окрім того, чи не щодня компанії галузі стикаються з ворожими ударами по інфраструктурі. Однак якщо вести мову про ринкові відносини та лібералізацію ринку газу у відповідності до правових норм із європейського законодавства, які були втілені, то боротьба між повноцінним ринком та квазіринком, де процвітає планова економіка, лише посилилась. Тренд концентрації та виживання переважив тренд розвитку.
Заборона експорту та GasReleaseProgram
«Ми повернулись до обговорень (ситуації на ринку – «Главком») у відкритому форматі і це позитивна тенденція», – відзначив на початку виступу на форумі UkrainianGasOpen 2023, організованого EnergyClub та Асоціацією «Газові трейдери України», комерційний директор Групи «Нафтогаз» Дмитро Абрамович.
Саме до представника «Нафтогазу» було найбільше запитань. Адже форум став першим публічним майданчиком, де зустрілись учасники ринку та журналісти від часу початку повномасштабної війни. Усіх цікавило питання продовження активності закупівель палива «Нафтогазом» на Українській енергетичній біржі (УЕБ). Як відомо, Кабмін з березня 2022 року заборонив експорт природного газу з України для забезпечення національних інтересів. У таких умовах, частину обʼємів газу українських видобувників на УЕБ закуповував «Нафтогаз» для забезпечення споживачів, які отримують природний газ з ресурсів НАКу. За період з квітня по серпень 2023 року НАК закупив на УЕБ 716,6 млн куб. м за 9,2 млрд грн. Комерційний директор запевнив, що «Нафтогаз» продовжить закупівлю газу внутрішнього видобутку після коригувань Кабміном балансу потреб категорій споживачів та відповідно до зміни ПСО (покладення спеціальних обов'язків на «ГПК «Нафтогаз Трейдинг» – «Главком»), не назвавши точні обʼєми та ціни закупівлі. Менеджер наголосив на результативності та прозорих механізмах закупівлі газу «Нафтогазом» за конкурентними цінами на УЕБ, повідомивши, що такі дії дають можливість «увійти в опалювальний сезон комфортно».
Однак генеральний директор приватної компанії Д.Трейдінг Дмитро Маляр був не такий оптимістичний. Він повідомив, що за підсумками 2023 року через прийняті державою регуляторні рішення, зокрема, заборону експорту газу в країни ЄС, видобуток компанії ДТЕК впаде на 10% порівняно із 2022 роком. Маляр зазначив, що у 2023 році у видобувних компаній є опція продажу газу «Нафтогазу України», але ціни у поточному році є значно нижчими, ніж у попередньому.
У продовження Дмитро Абрамович сформулював бачення стратегії розвитку комерційного напрямку «Нафтогазу»: «Ми боремось між двома світами: повноцінним ринком і квазіринком, на якому ціни на газ для споживачів встановлює уряд через прийняття постанов (ПСО, 90% постачання НАКу – «Главком»). Реальним комерційним ринком є сегмент промисловості (споживання до війни – близько 10 млрд куб.м. в рік – «Главком»)». «Мені, безумовно, цікаво, – продовжив менеджер, –щоб в найближчому майбутньому ринок запрацював без сегментування та регулювання зверху, щоб процвітала комерція, щоб кожен з учасників проявив себе. Плани на найближче майбутнє – зберегти частки НАКу як в сегменті постачання побутовим споживачам так і промисловому».
Уперше за час війни, «Нафтогаз» окреслив свою позицію щодо впровадження програми GasReleaseProgram (сукупність заходів, що вживаються практично всіма країнами, які відривають ринок газу – «Главком»). Програма передбачає обов'язковий продаж певної частини вітчизняного газу на біржі. Нагадаємо, що ще в 2020 році відповідно до європейської практики контролю стану конкуренції на ринку газу, «Нафтогаз» виступив із добровільною ініціативою виставляти для продажу на товарних біржах не менше 15% видобутого газу. Однак ініціатива не була реалізована, а активні комунікації щодо впровадження GasReleaseProgram з того часу не проводились.
Комерційний директор НАКу зазначив: «Ми не хочемо дивитись на цей процес, як на факт, ми готові взяти участь та визначити критерії цього процесу», – підкреслив Абрамович. Але паралельно він ставив зустрічні питання до учасників ринку: «У якому ринку буде цей процес? Чи буде на той час це ринком, бо увесь газ сьогодні який видобувається «Укргазвидобування» під ПСО». Чи готовий буде увесь ринок доєднатись до цього процесу? Чи будуть виписані вимоги до покупців чи продавців? Ці питання ми маємо визначити всім ринком, знайти баланс і довести до робочого комфортного стану».
Свою думку з цього приводу висловив і керівник Д.Трейдінг Дмитро Маляр, який нагадав усім, що реформа на ринку електроенергетики, який структурно подібний до газового, одразу передбачала норму 100% продажу електроенергії на біржі. Завдяки цьому сьогодні електроенергетичний ринок інституційно переважає всі товарні ринки, – зазначив він.
Видобуток газу та інвестори для шельфу
Із результатами діяльності «Укргазвидобування» поділився Максим Вітик, директор з розвідки та розробки компанії. Цьогоріч компанія здійснила 157 тис. м проходки, що є рекордним показником буріння за останні 10 років, введено в експлуатацію 35 свердловин з них чотири з дебітом більше 300 тис. куб. м на добу; відкрито три родовища. Серед важливих кроків Вітик назвав переформатування функцій геологорозвідки та розробки в компанії. Однак, він назвав умовною інтригою –показники річного видобутку «Укргазвидобування». «В умовах, яких працює компанія, успіхом буде досягнення річного показника у 13,2 млрд. куб. м», – зазначив директор з розвідки та розробки «Укргазвидобування».
У той же час екскерівник «Укргазвидобування» Олександр Романюк плани видобутку оцінює критичніше. Він підкреслив: через невиконання планів з буріння, які були ще закладені рік тому, досягнення річного показника з видобутку в 13,2 млрд. куб. м. під питанням.
Серед головних факторів утримання і нарощення видобутку Максим Вітик назвав проведення сейсмічних робіт (сукупність геофізичних методів розвідки земної кори), збільшення гідророзривів та горизонтального буріння. «Ми хочемо покривати 3D-сейсмікою (сейсморозвідка за методології 3D, об'ємний метод проводиться для отримання тривимірного зображення досліджуваних площ – «Главком»). 3 тис кв. км щорічно. Вже цьогоріч цей показник має скласти 1600 кв. км на Заході України.
Ведеться підготовка точок під горизонтальне буріння на родовищах з нетрадиційним газом (газ нетрадиційних покладів, сланцевий газ, газ ущільнених пісковиків – «Главком»), а також пошук технологій здійснення гідророзриву на глибині 6,5 км. Додатково Вітик зосередив увагу на проблемі відсутності флоту, який би здійснював роботи на таких глибинах з високими тисками.
«Козирем України з нарощення видобутку» Олександр Романюк назвав шельф Чорного моря. «Море – це довготривала перспектива – 7-10 років, але без нього ми не зможемо наростити запаси і збільшити видобуток, глибока вода має бути розвідана! – констатує Романюк. Обсяг покладів, за його словами, складає не менше 300-500 млрд. куб. м. На мілководній частині шельфу – до 100 млрд кубів. Ці показники підтверджуються тією роботою, яку здійснило «Укргазвидобування» разом з партнером, румунською OMV Petrom, до війни. «Ми здійснили геологічну розвідку мілкої частини шельфу на території 5 тис кв. км. Були закладені точки під буріння, залишився глибокий шельф, – розповів ексдиректор «Укргазвидобування». Максим Вітик заінтригував присутніх, повідомивши, що після проведення 3Д-сейсміки на мілководній частині шельфу Чорного моря, фахівці «Укргазвидобування» побачили цікаві перспективні ділянки для розробки.
Серед партнерів України на шельфі Олександр Романюк бачить сусідів – Туреччину та Румунію, «з якими в нас багато синергій». Наприклад, при прокладанні сумісного газогону, який дозволить зменшити собівартість розробки як родовища «Доміно» (у румунському секторі Чорного моря), так і нашого «Дельфіна», який ми ще маємо підтвердити і відкрити», – уточнив ексдиректор «Укргазвидобування».
Важливу тему, на якій раніше зауважували досвідчені фахівці газовидобування, підняв Микола Колісник, заступник міністра енергетики України. Він підкреслив, що на порядку денному стоїть питання розвитку ресурсної бази. Сьогодні ми активніше маємо говорити про пошук варіантів фінансування приросту запасів за відсутності державного фінансування. Серед варіантів, які вже сьогодні обговорюються, Микола Колісник назвав: залучення junior exploration companies (молоді геологорозвідувальні компанії, які замаються розвідкою сировинних ресурсів) на грінфілди (перспективна ділянка на етапі пошуку та розвідки), що за його словами «є ефективним світовим рішенням для розвідки та збільшення ресурсної бази запасів вуглеводнів». «Чорне море вирішить питання приросту запасів», – вважає Олександр Романюк. Він додав, що в період з 2015 року «Укргазвидобування» на суходолі відкрило 17 нових родовищ із запасами 15 млрд куб. м, що дорівнює річному показнику видобутку. Отже, щоб видобуток розвивався, потрібно вдвічі активніше прирощувати запаси, це – питання номер один для галузі.
Біржова торгівля та трейдери для ПСГ
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) Руслан Магомедов у своєму виступі закликав не зволікати зі створенням класичного газового ринку, який буде зрозумілий трейдерам у всьому світі. «Наше регулювання потрібне не для того, щоб розв'язувати соціальні проблеми, а для того, щоб створити умови, за яких з'явиться класичний біржовий бізнес, який буде зрозумілий трейдерам у всьому світі», – сказав він. Магомедов закликав розвивати торгівлю в стакані (біржовий стакан – схема з відображенням заявок на придбання (ask) і продаж (bid) активів. З отриманих відомостей трейдер робить висновок про рівень попиту/ропозиції – «Главком») та створити центрального контрагента (юрособу, яка провадить клірингову діяльність, набуває взаємні права та обов'язки сторін правочинів щодо цінних паперів, зобов'язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця – «Главком»)
Голова НКЦБФР також зазначив, що Україна має створити строковий ринок (на якому відбувається укладення строкових контрактів (форварди, ф’ючерси, опціони, свопи); це сукупність всіх видів операцій, реалізація яких проводиться після закінчення певного терміну), щоб мати ф'ючерси та опціони. «Наша кінцева мета – побудова строкового ринку, який органічно стане частиною світового ринку», – додав Магомедов.
Щодо стану біржової торгівлі висловився керівник Д.Трейдінг Дмитро Маляр. «Ми повинні розуміти, що біржовий ринок Європи – це не ринок обмежень, це не ринок регулювання, це ліберальний ринок, до якого Україна, на жаль, зараз має ще дуже далеке відношення. Біржова торгівля – відповідальність, це чіткі стратегії компаній учасників, акредитованих на біржі, це виконання вимог до оборотного капіталу банків і т.д.
Радниця голови ТОВ «Української енергетичної біржі» Тетяна Рябуха повідомила, що біржа сьогодні значну увагу приділяє створенню стандартизованих продуктів (тижневих та місячних) для створення внутрішнього бенчмарку на українському газовому ринку (бенчмарк – ціна продукту, яким всі торгують і є єдино правильним індикативом ринку для всіх внутрішніх і зовнішніх користувачів. Головним бенчмарком на газ у Європі наразі є контракти з постачанням на нідерландському хабі TTF – «Главком»).
Акумулювання запасів у підземних газових сховищах стало ще однією з актуальних тем обговорення. Поступи в розвиткові газового ринку не можливі без розбудови напрямку зберігання природного газу. Сьогодні сховища є одним із козирів України у питанні енергетичної безпеки країни. В умовах повномасштабного вторгнення, викликом для компанії «Укртрансгаз», оператора підземних газових сховищ України, стало в першу чергу збереження діючих контрактів на зберігання та залучення клієнтів в умовах воєнних ризиків. За словами фінансового директора «Уктрансгазу» Євгена Палєнки, сьогодні зацікавленість в зберіганні газу в підземних сховищах України є не тільки в європейських трейдерів, а й у світових. Завдання компанії розширити і зберегти лінійку клієнтів за рахунок створення комфорту і для тих, хто консультує, і для тих, хто страхує ризики. «У нас є контракти майже зі 140 трейдерами, деякі з них активно використовують ці контракти, деякі поки не використовують, але, я думаю, все залежатиме від комерційної кон'юнктури європейського та світового ринку, зараз триває активне закачування газу в підземні сховища. На сьогодні запаси газу в українських сховищах перевищують 13 млрд куб. м», – уточнив він. Водночас фіндиректор «Укртрансгазу» зазначив, що тарифи на зберігання газу однакові для резидентів та нерезидентів, але від останніх додатково надходить 20% ПДВ. «Не розкриваємо цифри заробітку. Важливо – тарифи однакові для резидентів та нерезидентів, але від них ще 20% тарифу йде додатково ПДВ до держави. Тому «Укртрансгаз» не лише відіграє велику роль у підтримці енергетичної безпеки, а й приносить валюту до бюджету», – наголосив Паленка.
Лілія Клочко, для «Главкома»
- Яка собівартість українського газу та куди йдуть гроші від нових тарифів? Інтерв’ю з Іллею Рибчичем
- Каховська ГЕС, чи є шанс на відновлення? Академік Ландау пояснює наслідки найбільшої техногенної катастрофи XXI століття
- Керівник Рахункової палати: Конгрес США з нетерпінням очікує на результати двох аудитів
Коментарі — 0