Каховська ГЕС, чи є шанс на відновлення? Академік Ландау пояснює наслідки найбільшої техногенної катастрофи XXI століття
Юрій Ландау: Це прецедент техногенної та екологічної катастрофи такого масштабу в Україні та Європі
Доктор технічних наук, академік Академії будівництва України, член Міжнародної комісії з великих гребель (International Commission on Large Dams, ICOLD), радник голови правління ПрАТ «Укргідропроект» Юрій Ландау працює в галузі гідротехнічного і гідроенергетичного будівництва понад 60 років. Він керував проєктуванням гідроенергетичних об’єктів в Україні, В’єтнамі, Китаї, Лаосі, Бразилії, Ефіопії та інших країнах. У компанії «Укргідропроект» Ландау працює з 1961 року. За проєктами цього підприємства побудовані каскади гідроелектростанцій на Дніпрі та Дністрі, низка водосховищ та гребель, судноплавні шлюзи та канали, інші об’єкти енергетики. Каховська ГЕС, яка введена в 1956 р., – це також дітище «Укргідропроекту».
Під час інтерв’ю з Юрієм Олександровичем у Харкові (під час війни він не виїжджав з рідного міста) декілька разів звучить повітряна тривога. Академік не перериває розмову, він наполегливо пояснює всю глибину трагедії, яка спіткала Південь України після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС та її греблі. З великим хвилюванням Ландау описує ситуацію на Херсонщині, даючи їй чітке визначення – величезна техногенна та екологічна катастрофа.
У розмові з «Главкомом» Юрій Ландау наголошує: критично важливо відновити роботу водозаборів для забезпечення водою людей і підприємств регіону, який потрапив у зону катастрофи. Це першочергове, що має зробити влада сьогодні. Академік говорить про готові технічні рішення «Укргідропроекту» з відновлення ГЕС.
Юрію Олександровичу, як ви зустріли трагічну новину про підрив Каховської ГЕС та греблі?
Ця новина зустріла мене у місті Харкові, вранці 6 червня. Це була страшна новина, жахлива новина… Таке не могло трапитись! У тій ситуації, яка склалась, я одразу приїхав в «Укргідропроект», там вже були мої колеги і ми почали готувати, те що потрібно…
Як би ви охарактеризували цю подію, як класифікують такі випадки в світі?
Це був терористичний акт російських окупантів, великий військовий злочин, який призвів до надзвичайно тяжких наслідків, до техногенної та екологічної катастрофи, найбільшої в Україні і в Європі в XXI сторіччі. Наслідки цього злочину ми будемо відчувати багато, багато років…
Що вам було відомо про мінування цього енергетичного об’єкту ще в 2022 році?
Володів інформацією лише з преси. Але ви розумієте, повірити в те, що вони підірвуть – було неможливо! Якось зарадити, коли це окупована територія, – також було неможливо!
Тобто після окупації Каховської ГЕС технічний нагляд за станцією вже не здійснювався?
Наскільки мені відомо, після того, як російські окупанти захватити Каховську ГЕС, персонал виїхав, там нашого персоналу не було.
«Щоб таке зробити – треба було дуже довго готуватись»
За весь ваш багаторічний трудовий досвід в гідроенергетиці, проєктуванні об’єктів за кордоном чи пам’ятаєте ви щось подібне в світі? З чим цей випадок можна було б порівняти?
Я не знаю таких випадків у світі. «Укргідропроект» проєктував гідрооб’єкти в різних куточках світу: Китаї, В’єтнамі, Бразилії та інших країнах, але підірвати таку греблю, з таким великим об’ємом водосховища – це перший прецедент.
Коли ми працювали у В’єтнамі в 90-х роках, на той час там були дуже напружені стосунки з Китаєм, тоді було прийнято ряд технічних рішень для пом’якшення наслідків можливої агресії. Так, на одній греблі побудували підземну будівлю ГЕС, на іншій – об’єм водосховища заклали середній, а не великий.
Якої версії підриву дотримуєтесь ви, як людина, яка усе своє життя будувала ГЕС?
Є лише одна версія і вона єдино вірна. На фотографіях ми бачимо, що підірвана лівобережна частина водозливної греблі довжиною біля 230 метрів, підірвана будівля Каховської ГЕС, зруйновані ґрунтова гребля між будівлею ГЕС та шлюзом. Щоб таке зробити – треба було дуже довго готуватись. Російські окупанти-терористи заклали вибухівку в галерею у тілі масивної бетонної водозливної греблі на довжині біля 230 метрів та в машинну залу самої Каховської ГЕС і підірвали. Іншого способу зробити такий величезний підрив немає. Об’єм бетону масивної бетонної греблі складає близько 200 тис. куб. м., щоб її підірвати потрібно було десятки тонн вибухівки. Та велика енергія, яка виділилась при підриві, була зафіксована сейсмостанціями в Україні і в деяких країнах Європи.
Ми знаємо, що під час Другої світової війни фашистськими окупантами при відступі були підірвані бетонна гребля і будівля ДніпроГЕСу. Вибухівка також була закладена в галерею в тілі бетонної греблі і в машинному залі ГЕС. Хочу зауважити, що тоді наслідки були значно менші, ніж те що зробили російські окупанти терористи на Каховській ГЕС.
На сьогодні водосховища Дніпровського каскаду забезпечують водопостачання на 2/3 території України
Наслідки менші, бо водосховище Каховської ГЕС значно більше ДніпроГЕСу…
Водосховище Каховської ГЕС – 18,2 куб. км, воно уп’ятеро більше водосховища ДніпроГЕСу. Крім того, проран на Каховській ГЕС є значно більший, тому що російські окупанти заклали значно більше вибухівки. На сьогодні невідомо, коли закладалась вибухівка, це нам розкажуть відповідні органи після деокупації. Можна припустити, що частину вони заклали ще в 2022 році, а завершували в 2023 році, бо це, як я вже казав, довга підготовка за часом.
Які мають бути першочергові кроки влади тепер?
Перш за все влада має подбати про людей, про забезпечення їх водою. Великі водозабори міст Марганця, Нікополя, Кривого Рогу та інших, вони не працюють сьогодні. Наскільки я знаю Кабінет міністрів виділив кошти на виконання таких робіт. На сьогодні існують технічні рішення подачі води з Дніпровського водосховища. Є й інші пропозиції з подачі води з каналу Дніпро-Інгулець.
Що стосується Каховської ГЕС, то «Укргідропроект» починає розробку першого етапу проєкту будівництва ГЕС. Після деокупації території, першим етапом буде будівництво тимчасових водопідпірних споруд (перемичок), які дозволять підняти рівень Каховського водосховища до 12,7 метрів.
«Будівництво нової ГЕС забезпечать саме українські компанії»
Тобто перший етап будівництва – це технічне рішення «Укргідропроекту» для забезпечення водозаборів?
Саме так, бо для економіки та українців вкрай важливо відновити роботу водозаборів. Тому за рахунок будівництва водопідпірних перемичок висотою 16-17 метрів, які відгородять зруйновані вибухами водозливну греблю, будівлю ГЕС та ґрунтову греблю, ми зможемо забезпечити рівень Каховського водосховища з проміжною позначкою 12,7 метрів. Саме при такому рівні водозабори як питні, так і промислові, в тому числі водозабір ЗАЕС зможуть працювати. За часом будівництво таких перемичок може зайняти біля 1,5 року.
Наступні етапи – це будівництво за перемичками зруйнованої греблі, нової будівлі ГЕС, потужність якої збільшиться в 1,5 раза та зруйнованої ґрунтової греблі між будівлею ГЕС та шлюзом. І тоді рівень водосховища виведемо на проектний рівень 16 метрів.
Наскільки відомо, проєкт збільшення потужності Каховської ГЕС існував ще до війни?
Так, ми робили технічно-економічне обґрунтування, в якому передбачали будівництво другої будівлі ГЕС потужністю 250 МВт, але це вже історія. Тепер, коли ми будемо відновлювати ГЕС, то буде лише одна будівля ГЕС збільшеної потужності в 1,5 раза біля 590 Мвт замість 335 МВт.
Які технології «Укргідропроект» застосовуватиме в ході майбутнього будівництва?
Звісно, що ми плануватимемо будівництво з врахуванням можливих військових загроз. Певні частини об’єкта будуватимемо настільки масивними, щоб вони витримали потужні удари. Деякі об’єкти розташуємо під землею. Ми маємо єдине бачення цього будівництва з замовником «Укргідроенерго».
Що робити зі старим фундаментом греблі?
Коли територія буде деокупована, а військові оглянуть об’єкт, ми проведемо обстеження і технічну експертизу. Будемо вирішувати, чи повністю демонтувати, чи щось залишилось неушкодженим. Скоріш за все, потрібно буде багато чого будувати по-новому.
Україна за водозабезпеченням на душу населення займає одне з останніх місць в Європі при наявних водосховищах
Українські компанії зможуть повністю забезпечити це будівництво?
Саме українські компанії його й забезпечать! І на високому технологічному рівні. Такі українські компанії як «Українські енергетичні машини» («Турбоатом», Харків), «Електроважмаш» (Харків), мають величезний досвід у виробництві головного гідросилового обладнання: турбін, насосів, гідрогенераторів, двигунів. А проєктувальником буде «Укргідропроект» – найбільша в Україні інжинірингова компанія в сфері гідроенергетичного будівництва і одна з провідних в світі фірм в цій сфері. Рівень інженерної думки в нас на дуже високому рівні.
Я приведу приклад. На сьогодні саме ці українські компанії забезпечують будівництво високотехнологічного інноваційного об’єкту, найбільшої в Європі – Дністровської ГАЕС потужністю 2170 МВт. На сьогодні вже чотири гідроагрегати запущені в роботу, а ще три – будуються.
Чи є альтернатива будівництву греблі у цій місцевості? Адже сьогодні широко обговорюється те, що ця трагедія відкрила історію Великого Лугу і козацьких січей на території затопленій ГЕС.
Сьогодні у світі великою проблемою є забезпечення людства водою. Ця проблема в XXI сторіччі все більше загострюється в умовах зміни клімату. Україна за водозабезпеченням на душу населення займає одне з останніх місць в Європі при наявних водосховищах.
На сьогодні водосховища Дніпровського каскаду забезпечують водопостачання на 2/3 території України, корисний об’єм водосховища Каховської ГЕС складає – 6,8 куб. км, це 37% від корисного об’єму всіх водосховищ Дніпровського каскаду. Отже, водосховища, перш за все, розв’язують проблеми забезпечення водою населення, промисловості, сільського господарства, енергетики, більш рівномірного розподілу води протягом року. У посушливі маловодні роки 2015, 2018-2019 роки, завдяки водосховищам економіка України не постраждала.
Читайте також:
Коментарі — 0
