Керівник Рахункової палати: Конгрес США з нетерпінням очікує на результати двох аудитів

Корупційні скандали, які спалахують в Україні, б’ють по репутації країни особливо  під час війни. Яйця по 17 грн за штуку, закупівля неякісних бронежилетів, космічне завищення цін на армійських флягах – це лише фрагменти серіалу про зловживання, події якого розвиваються на тлі колосальної міжнародної підтримки України.

Міжнародні донори мають знати, на що і як витрачаються їхні кошти. Українська влада це чудово розуміє. Саме тому Рахункова палата України ініціює проведення двох великих аудитів. Перший стосується прямої бюджетної підтримки уряду США для забезпечення життєво важливих потреб населення України в умовах війни. Інший передбачає аналіз використання фінансової підтримки США, наданої системі охорони здоров’я України.

По суті, це новий напрямок роботи Рахункової палати. Ключова ж місія цього органу – перевіряти ефективність освоєння коштів державного бюджету. Результати діяльності Рахункової у вигляді аудиторського звіту можуть трансформуватися у матеріали кримінального провадження. Але часто-густо, визнає тимчасовий виконувач обов’язків голови Рахункової Андрій Майснер, все завершується «вʼялим» слідством і відсутністю вироків попри явні зловживання з коштами і майном.

Сама Рахункова палата – на порозі суттєвих кадрових змін. У середині березня 2024 року завершуються повноваження семи членів Рахункової палати (каденція – шість років). Всього ж штат передбачає 13 членів. Однак останніми роками фактично їх було дев’ять.

Парламентський комітет з питань бюджету поки що оголосив конкурс на одне вакантне крісло члена Рахункової палати. Серед дев’яти заявлених претендентів є дуже неоднозначна кандидатура народного депутата від «Слуги народу» і колишнього голови комітету з питань організації державної влади Андрія Клочка. Теоретично, його участь в конкурсі може говорити що саме він може згодом стати новим головою Рахункової палати. Для цього потрібна добра воля Банкової, яку може реалізувати спікер Руслан Стефанчук. Власне, голова Верховної Ради вносить до сесійної зали на голосування кандидатуру на посаду керівника Рахункової палати.

В інтерв’ю «Главкому» Андрій Майснер розповів про внутрішні процеси у Рахунковій палаті; «схематоз», в якому було використано підрозділ ООН; «жирних котів» із «Нафтогазу» та загрозу, яку несуть «недоторкані» місцеві бюджети державі.

«Рахункова палата – не менший антикорупційний орган, ніж НАБУ або НАЗК»

10 квітня Верховна Рада звільнила керівника Рахункової палати Валерія Пацкана. Відставка супроводжувалася корупційним скандалом: восени 2022 року НАБУ оголосило підозру голові Рахункової палати за незаконне одержання 117,65 тис. грн компенсації за житло, коли він працював народним депутатом. Подібна історія спіткала і попередника Пацкана, Романа Магуту (очолював Рахункову протягом (2012-2018 років). Слідство закидало йому привласнення службової квартири вартістю 1,4 млн грн. Проте у квітні цього року антикорупційний суд його виправдав. Це така карма у керівників цього органу?

Між цими двома історіями є велика різниця. Антикорупційні органи мали питання до нашого колеги Магути безпосередньо щодо роботи на посаді керівника Рахункової палати. Не хочу коментувати процесу, однак пан Магута також зробив багато позитивних речей як очільник органу.

Що стосується Валерія Пацкана, то йому правоохоронці інкримінують зловживання не на посаді голови Рахункової палати. Йдеться про його депутатську діяльність. У нього є адвокати, котрі займаються вирішенням проблеми законними методами.

Разом із тим, треба наголосити: Рахункова палата, окрім таких скандалів, багатьом громадянам мало відома. Насправді ж це надпотужна інституція з величезним потенціалом, який не використаний навіть на половину. Чому так сталося?

Насамперед кадрова політика. Діюче законодавство, за яким обираються члени Рахункової палати, недосконале. Наприклад, колишній наш колега Валерій Пацкан прийшов із Верховної Ради, будучи народним депутатом. На мою думку, треба переходити на суто професійні рейки визначення складу Рахункової палати. Без політичного впливу. Бо це може ставати своєрідною «ведмежою послугою» і для самих політиків. Якщо цього не вирішити, тоді не вдасться уникнути низки ризиків на кшталт заангажованості і зведення рахунків із політичними опонентами.

Українському суспільству вкрай важливо використати сповна унікальність Рахункової палати. Це незалежний орган від жодної з гілок влади, який нікому не підпорядковується. Лише підзвітний Верховній Раді, де щорічно озвучуємо інформацію про виконану аудиторську роботу. Тут необхідно зрозуміти важливу річ: плоди роботи Рахункової палати – це не просто дорожня карта для чиновника, а його рятівна паличка. Ми розкладаємо на молекули всю проблематику діяльності будь-якого міністерства або того чи іншого напрямку державної політики.

Згадані події навколо Пацкана та Магути можна розцінювати як тиск на Рахункову палату?

У конкретно цьому випадку не бачу політичного тиску. Якщо ж говорити загалом про політичний тиск як явище і Рахункову палату як незалежний орган, то впевнений, що такі мрії, бажання та прагнення у багатьох політиків виникали і надалі з’являтимуться. Тому що, з одного боку, діяльність Рахункової палати – це, повторюся, рятівна паличка для розумних чиновників, а з іншого – доволі сильний дискомфорт (йдеться про жорсткі, але обґрунтовані висновки та рекомендації Рахункової палати) для більшості чиновників з різних ешелонів влади…

Тимчасовий очільник Рахункової палати стверджує, що виявив організоване злочинне угрупування, куди ввійшли чиновники різних міністерств і підрядна компанія з обслуговування проєктів, яка себе пов’язує з ООН

фото з Facebook Андрія Майснера

Ваше враження: владі  потрібен сильний фінансовий контролер?

Разом з тим, нині американські та європейські партнери у власних звітах вказують українській владі на те, що слід переглянути на законодавчому рівні мандат Рахункової палати. Саме іноземці прагнуть бачити тут, в особі Рахункової палати, надійну опору, яка могла би безкомпромісно та неупереджено перевіряти на основі міжнародних стандартів ефективність використання тієї ж міжнародної допомоги. Так це працює у всьому цивілізованому світі.

Скажу більше: Рахункова палата – не менший антикорупційний орган, ніж НАБУ або НАЗК. Ми займаємося аналітикою, експертизою та аудитом в системі публічних фінансів. Коли йдемо з перевірками, то досліджуємо роботу того чи іншого відомства, у тому числі конкретних посадовців через призму використання коштів і майна. Після чого бачимо, наскільки були ефективними  і законними управлінські рішення чиновників. Отже, з’являються резерви для наповнення державного бюджету.

Простий приклад. У 2018 році прийшов працювати членом Рахункової палати. Деякі працівники мені робили зауваження: «Ти ж не правоохоронець і не слідчий, щоб в аудиторських звітах вказувати про ознаки кримінального правопорушення». А як не писати, коли я бачив, що розкрадалися бюджетні гроші? Якщо цього не зазначити у звітах, то правоохоронці позбавлені можливості дати належну правову оцінку таким фактам. Тільки за перші чотири роки роботи у Рахунковій палаті на основі моїх аудиторських звітів було зареєстровано 150 кримінальних проваджень! Здебільшого, за фактами службових зловживань, заволодіння матеріальними ресурсами держави, підроблення документів, розтрат в особливо великих розмірах.

Питання просте: чи саджали після перевірок Рахункової палати когось за ґрати?

Пам’ятаю показову розмову з тодішнім генпрокурором Юрієм Луценком. Приїхав до нього з проханням відреагувати на пасивність силовиків, котрі відмовлялися розслідувати на місцях кримінальні провадження за фактами зловживань під час використання освітньої субвенції. Перевірки Рахункової палати засвідчили факти нецільового використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, але слідчі не реагували належним чином.

Луценко спочатку переконував мене, що у суді прокурори не доведуть нецільове використання бюджетних коштів (стаття 210 Кримінального кодексу), бо це важко доказовий вид злочину. Він радив сконцентруватися на площині адміністративних правопорушень, бо йому доповідали підлеглі, що кримінальна перспектива малоймовірна. Врешті-решт ми домовилися, що я готовий в разі необхідності і свідком в суди піти, бо впевнений в нашій правоті та зібраних аудиторських доказах. І що ви думаєте? Вперше за історію діяльності Рахункової палати було винесено два вироки суду чиновникам в сфері освіти за нецільове використання бюджетних коштів на підставі наших перевірок! До того ж обвинувачені відшкодували до бюджету кошти та позбавлені судом права займати керівні посади.

«Схематоз з «Пакунком малюка»

Де крадуть найбільше?

Всюди. Найбільше вразила історія із закупівлею «Пакунка малюка» (набору перших необхідних речей для новонародженої дитини, придбаного за державні кошти – «Главком»). Дуже шкода, що їй до цього часу правоохоронці не надали оцінки. Фактично йдеться про створення організованого злочинного угрупування, куди ввійшли чиновники різних міністерств і підрядна компанія з обслуговування проєктів, яка себе пов’язує з ООН (мається на увазі, ЮНОПС –  структура, яка надає послуги у сфері закупівельної діяльності, будівництва та виконання проєктів – «Главком»). Так ось діяльність цієї групи призвела до незаконного заволодіння близько 129 млн грн – коштами державного та місцевого бюджетів. Я раджу вашим читачам прочитати звіт Рахункової палати щодо «Пакунку малюка», який відбувся у 2021 році. Вони будуть здивовані, адже це чистий «схематоз»! В обхід публічних закупівель купувалися «Пакунки малюка». Більше того, як підтвердив аудит, ЮНОПС неправомірно отримав кошти у вигляді комісії за управління проєктом «Пакунок малюка». Тобто міжнародної технічної допомоги ніхто не надавав, в обхід публічних закупівель розмістили замовлення і переплатили кошти та неправомірно оплатили комісію посереднику, прикрившись, як парасолькою, поважним найменуванням ООН. У дійсності все фінансувалося за рахунок бюджетних грошей. Якби вказаний «схематоз» було викрито в США, то причетні особи давно сиділи би за ґратами.

Ви сказали про «рятівну паличку для розумних чиновників». То скількох чиновників врятувала Рахункова палата і як саме?

Багатьох. Поясню, чому так. Бюрократичний механізм держави побудований таким чином, що держслужбовець, незалежно від посади, є ланкою загальної системи управління. І не все, що він хоче, може самостійно змінити. І от, коли ззовні заходить незалежний аудиторський звіт Рахункової палати і там розкладена проблема, про вирішення якої тривалий час переймався конкретний держслужбовець, то тепер система просто так «не з’їде» з цих питань. Доведеться рахуватися з висновками Рахункової і виправляти помилки.

Донедавна Рахункова палата залишалася чи не єдиним органом, в якому влада не змінила керівника. Як відсутність повноцінного керівника позначилася на роботі Палати?

Все просто. Останні п’ять років Рахункова палата не могла зрушити з мертвої точки критичні проєкти, які важливі як для інституційної спроможності Рахункової палати, так і для європейської інтеграції країни. Йдеться про проєкт Європейського Союзу зі зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту та Рахункової палати. Європейські партнери перебували у відчаї через нерозуміння їх всередині нашого органу. Дійшло до елементарної відсутності координації у наданні методологічної та іншої практичної допомоги. Європейці планували закрити проєкт.

Однак із травня 2023 року наша співпраця відновилася. Більше того з початку серпня за підтримки ЄС Рахункова палата України перейшла на міжнародні стандарти вищих органів фінансового контролю ISSAI. Як не прикро констатувати, але донедавна незалежний аудиторський орган перебував у пострадянському середовищі з точки зору підходів до роботи. Відтепер ми працюємо по-іншому – на основі міжнародних стандартів: абсолютно нова методологія проведення фінансового аудиту та аудитів відповідності і ефективності. Це дозволить у певній мірі координувати нашу роботу з колегами з Рахункових палат ЄС та світу, бо ми маємо спільні підходи і засади для координованих аудитів і широкої взаємодії.

Скажу більше: у червні у Вільнюсі за ініціативою Національного аудиторського офісу Великої Британії в рамках Європейської організації вищих органів аудиту (EUROSAI) створено спеціальну проєктну групу для підтримки Рахункової палати України в її діяльності під час війни. Це безпрецедентний крок і настільки ж безпрецедентна підтримка!

Генеральний аудитор і контролер Національного аудиторського офісу Великої Британії Ґарет Дейвіс, тимчасовий очільник Рахункової палати Андрій Майснер та президент EUROSAI, президент Вищого аудиторського офісу Чехії Милослав Кала (зліва – направо) у Вільнюсі влітку 2023 року

фото з сайту Рахункової палати

Блокування роботи з міжнародними партнерами – камінь у город ексголови Валерія Пацкана?

Ні. Мені складно пояснити, чому так відбувалося, але це факт. Вже після відставки голови Рахункової палати нам вдалося продовжити співпрацю з європейцями та розпочати реальну співпрацю з американцями.

Іще. З цього моменту не зірвано жодного засідання Рахункової палати. Раніше це була проблема. У тому числі парламентарі закидали ексголові Рахункової палати нездатність забезпечити кворум під час розгляду та затвердження аудиторських звітів. У нас є двоє членів Рахункової палати, які не ходять на засідання та пишуть скарги, самі не розуміючи на що. Там і сум за ексочільником, і просто звичка жити в конфлікті. Більшість членів обʼєднані навколо інституції та забезпечують її безперебійну роботу. Відкрию маленьку таємницю: наприклад, звіт ефективності використання коштів Національним агентством з питань запобігання корупції у 2017-2019 роках Рахункова палата не могла затвердити протягом 3,5 років! Було зроблено все, щоб цей звіт не виносити на розгляд. Навіть дійшло до абсурду: свого часу колишня очільниця НАЗК Наталія Новак просиділа у коридорі Рахункової палати понад півтори години, але її позицію так і не заслухали члени палати. При цьому аудиторську перевірку НАЗК було проведено вчасно. І лише на початку червня 2023 року вказаний звіт ми винесли на засідання Рахункової палати і затвердили (як і ще два звіти того ж члена Рахункової Андрія Дідика). Наші колеги, голова НАЗК Олександр Новіков і керівник їхнього апарату Ігор Хохич, давно чекали на цей звіт для належного реагування.

«Буде потужний аудит Міністерства оборони»

Які перевірки зараз проводить Рахункова. Які найбільші викриття зроблені за час війни?

Наші аудиторські звіти – у відкритому доступі. Кожен може з ними ознайомитися. Якби я був народним депутатом, не вилазив би з цих звітів. Це справжній клондайк!

«Главкому» повідомлю ексклюзивну інформацію. Агентство США з міжнародного розвитку USAID разом із Government Accountability Office (Рахунковою палатою США) запустили новий проєкт співпраці з Рахунковою палатою України. У його рамках найближчим часом Рахункова палата має намір провести два великих аудити. Перший – стосується прямої бюджетної підтримки уряду США для забезпечення життєво важливих потреб населення України в умовах війни. Приблизна сума підтримки американської допомоги становить $1 млрд. Перевірками буде охоплено період з 24 лютого 2022 року. Складність цього аудиту полягає у великій кількості розпорядників коштів. Тобто, йдеться не про одне міністерство чи відомство. Плюс різні категорії отримувачів коштів. Від внутрішньо переміщених осіб – до підприємців, котрі втратили роботу внаслідок вторгнення Росії. Зокрема, перевірятимуться кошти американських платників податків, що надійшли до нас безповоротно та витрачені на оплату житлових субсидій в Україні, зарплати освітян, реалізацію програми «Єпідтримка» (одноразові виплати по 6,5 тис. грн під час війни). За допомогою аудиторського інструментаря маємо спокійно дослідити і надати ґрунтовні висновки та рекомендації, на які очікує зокрема і Конгрес США.

Другий аудит – фінансова підтримка США системи охорони здоров’я України під час війни. Простими словами, це донорські кошти, які зайшли на реалізацію програми медичних гарантій Національної служби здоров’я України. Сума видатків – понад $1,7 млрд. Американські конгресмени з нетерпінням очікують результатів цих двох аудитів. Їм важливо знати і бачити ефективність використання наданої допомоги Україні. Наразі 25 аудиторів Рахункової палати, котрі будуть задіяні у цих аудитах, пройшли підготовку у Кракові спільно з американськими аудиторами.

Між іншим, міжнародних донорів, зокрема США, цікавить не стільки фіксація порушень і нецільове використання допомоги (хоча це також важливо), скільки швидке врегулювання виявлених проблем і нівелювання ідентифікованих аудитами ризиків. Словом, іноземні партнери слідкуватимуть, наскільки оперативно уряд та підпорядковані йому міністерства та відомства, які є розпорядниками коштів, реагуватимуть на усунення проблем, виявлених Рахунковою палатою. Тому планую офіційно звернутися до очільника уряду з проханням забезпечити реагування чиновників на знахідки наших аудиторів для своєчасного врегулювання проблемних питань вже під час аудитів. Має бути повна державницька синергія.

Важлива ремарка. Вся міжнародна фінансова допомога, яка потрапляє в Україну, не може бути використана на підтримку нашого оборонного сектора. І цієї умови Україна чітко дотримується. Зокрема, попередній аудит Рахункової палати з освоєння Україною гранту на суму 1 млрд євро не виявив порушень. Маються на увазі, кошти, які у 2022 році надійшли від восьми країн у рамках співпраці з Світовим банком. Це була безповоротна фінансова допомога.

За словами Андрія Майснера, Рахункова найближчим часом представить звіт про роботу Міноборони, але це будуть матеріали з обмеженим доступом

фото надано Андрієм Майснером

Нещодавно «Главком» писав про масштабне повернення до держбюджету, виплаченої торік одноразової допомоги у розмірі 6,5 тис. грн у рамках програми «Єпідтримка». Держава поставила перед фактом окремі категорії громадян, у тому числі бюджетників, які не мали права претендувати на цю допомогу, але її отримали. Отже, робимо висновок: Міністерство економіки, відповідальне за ці виплати, кинулося виправляти помилки перед великим аудитом Рахункової. Так?

Можливо. З цього приводу мав розмову з міністром фінансів (намагаємося бути в професійному діалозі), якому повідомив, що Рахункова палата проводитиме перевірки використання міжнародної допомоги під час війни. На мою думку, добре, що окремі міністерства взялися виправляти допущені помилки. І повірте: під час аудиту Рахункова палата проаналізує до деталей, хто мав право отримати виплати за рахунок коштів іноземних донорів, а кому їх нараховано незаконно.

Міносвіти підрахувало: понад три тисячі освітян мають повернути, отримані 6,5 тис. грн

Наприкінці січня 2023 року в Україні висадилася поважна делегація складалась із генеральних інспекторів Пентагону, Держдепу та Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Ревізори мали переконатися, що допомога та зброя США використовуються для відсічі агресії Росії, а не перенаправляються в інші країни. Адже у Конгресі часто лунають закиди щодо нецільового використання американської допомоги Україною. Чи долучена Рахункова палати до цього аудиту?

Ні. Рахункова палата не може перевіряти поставки іноземної зброї та її цільове використання в групах сторонніх перевіряльників. Наша прерогатива – зовнішній державний аудит і ми проводимо його незалежно. До речі, у 2023 році ми запланували провести потужні аудити Міністерства оборони. А саме – перевіримо речове забезпечення та харчування військовослужбовців Збройних сил України; залучення і використання оборонним відомством міжнародної технічної допомоги під час воєнного стану; закупівля, розробка і модернізація озброєння та військової техніки за бюджетні кошти. Наразі отримали пропозиції від голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної та Національного антикорупційного бюро. Вони просять Рахункову палату надати ґрунтовніший аналіз конкретних питань і  напрямків діяльності Міноборони.

Підкинемо вам перших «клієнтів» для перевірки. У березні «Главком» опублікував розслідування «Золоті фляги» для Міноборони». Коротко суть: для ЗСУ купувалися фляги китайського виробництва за удесятеро завищеною ціною!

Публічне озвучення проблеми – половина справи. Далі відповідні органи повинні фахово дослідити проблему, детально її розібрати та надати свої висновки. Впевнений, що Рахункова палата найближчим часом представить звіт про роботу Міноборони в умовах повномасштабної війни, але це будуть матеріали з обмеженим доступом з огляду на війну та питання національної безпеки та оборони.

Навесні глава аудиторської служби Алла Басалаєва в інтерв’ю «Главкому» повідомляла про перевірки у «Нафтогазі» та Міноборони. Тепер ви анонсуєте такі аудити в цих структурах. Поясніть різницю між перевірками Державної аудиторської служби і перевірками Рахункової палати.

Рахункова палата здійснює незалежний зовнішній аудит за міжнародними стандартами. Держаудитслужба виконує функції урядового органу контролю.

«Децентралізація – дійсно хороша реформа. Однак…»

Під час війни з вуст представників центральної влади лунають нарікання на нераціональне використання бюджетних коштів органами місцевого самоврядування. Мова про тендерні закупівлі, використання державних субвенцій тощо. Що насправді відбувається на місцях?

Децентралізація – дійсно хороша реформа. Однак, хто зараз перевіряє фінансові ресурси, які одержують місцеві бюджети? У цьому плані функціонал Рахункової палати законодавчо обрізаний. Тобто нам дозволено перевіряти лише ефективність використання міжбюджетних трансфертів та виконання делегованих на місця на місця повноважень держави. Без належного контролю залишені місцеві податки та збори. Коли ж це питання піднімаєш на вищому рівні, одразу зіштовхуєшся з обуренням місцевих і регіональних лобістів та різноманітних груп, мовляв, не можна нічого перевіряти, бо це порушуватиме Європейську хартію місцевого самоврядування. Як юрист, запевняю: нічого це не порушує. Можливо когось здивую: перевірки місцевих бюджетів відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування і головне – міжнародним стандартам фінансового контролю ISSAI. Усі публічні кошти (сюди входять не лише державний і місцеві бюджети, а й кошти комунальних і державних підприємств) мають контролюватися незалежними зовнішніми державними аудиторами.

Пригадуєте, як суспільство раділо повідомленням, що той чи інший вид податку залишається у бюджетах громад? Мовляв, громада стала спроможнішою. Це так, але ж маса випадків зловживань також змістилася на місцевий рівень.  Адже матеріальними ресурсами розпоряджаються конкретні чиновники місцевого рівня. Наголошую: перевірки Рахункової палати не зводяться до того, щоб дубасити чиновників. Навпаки – хочемо допомогти Україні зміцнити довіру суспільства та міжнародних партнерів. Цим повинен перейнятися кожен чиновник, незалежно від посади і максимально сприяти Рахунковій палаті.

Ще один важливий аспект – підтримка державою ветеранів війни. Цьогоріч Рахункова повідомила: за 2019-2022 роки понад 83 тисячі постраждалих учасників Революції гідності, АТО та ветеранів війни не отримали безоплатних послуг із реабілітації та реадаптації. За цей же період видатки на психологічну реабілітацію ветеранів війни було скорочено у 2,7 раза – з 623 до 232 млн грн. Як пояснити таку економію бюджетних коштів?

Держава не економить – вона просто не витрачає у достатній кількості кошти на справжню системну реабілітацію захисників та захисниць. Дуже шкода, що війна не змінила багатьох чиновників. Рахункова палата перевіряла Міністерство у справах ветеранів. Відверто був вражений тим, як посадовці вказаного міністерства глибоко прониклися нашими рекомендаціями та висновками. Очевидно, зрозуміли жахливі наслідки, які чекають країну у майбутньому. Безглуздо думати, що людина, яка воювала, немає ПТСР (посттравматичного стресового розладу). У будь-кого, хто воює, ПТСР є автоматично. Лишень ступінь цієї травми може бути різним.

Зараз триває аудит іншого важливого напрямку – протезування військовослужбовців та інших категорій громадян. Тут ризики та наслідки можуть бути не менш критичними, аніж із психологічною реабілітацією. Як з’ясувалося, досі ніхто з посадовців не надав конкретної інформації щодо обсягів потреби у протезуванні і ми просто не готові до реального масштабу проблематики. Є велике питання стосовно кадрового забезпечення, зокрема, відсутнє адекватне державне замовлення підготовки лікарів-протезистів. Ми не маємо в Україні якісної та кількісної пропозиції з боку вітчизняних виробників. Ситуацію рятують міжнародні партнери та донори. Але ж це проблема на роки і імпорт має заміщуватися з часом вітчизняними товарами та послугами високої якості та в достатній кількості. Зараз це біда.

Керівництво Київської обласної військової адміністрації ініціювало перевірку всіх тендерів та закупівель з відбудови інфраструктури Київщини, яка зазнала руйнувань внаслідок ворожих обстрілів. Влада запросила долучитися Державну аудиторську службу, Держказначейство, Антимонопольний комітет, Рахункову палату. Разом із тим, журналісти виявили: сотні мільйонів на відбудову без проведення тендерів виділено компаніям, які фігурують у кримінальних провадженнях, не мали відповідного досвіду, а також структурам, близьких до окремих діячів Офісу президента. Рахункова палата братиме участь у цих перевірках?

Читав у пресі таку заяву, але офіційних звернень від Київської обласної військової адміністрації не надходило. Зі свого боку Рахункова палата перевірятиме використання коштів у рамках відбудови. За це відповідає новопризначений член Рахункової палати, колишній Голова Державної аудиторської служби Геннадій Пліс. На цей рік він запланував аудит системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві. Якщо коротко, то буде проаналізовано, чи дотримуються підрядники, які ремонтують пошкоджені будинки від ворожих обстрілів, додержання державних будівельних норм. Як це контролюється, бо це питання якості та ефективності витрат.

До слова, отримали сигнали від Рахункової палати США та інших міжнародних інституцій, які висловили готовність надати методологічну допомогу нашим співробітникам для проведення аудитів за напрямком відновлення України. Безумовно, що Київська область не залишиться без уваги Рахункової палати.

«Рахункова палата добереться і до «Нафтогазу»

У 2018-2019 роках ваше відомство намагалося провести аудит Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Однак остання всіляко перешкоджала у доступі. Чому так сталося, адже розпіарений реформатор Коболєв, який керував холдингом у ці роки мав би демонструвати прозорість?

Справді, було зареєстровано кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі одного із членів Рахункової палати. Однак цим усе й закінчилося. Якщо ви запитаєте, а чи вдалося би мені зайти з перевіркою на «Нафтогаз», то мабуть так, але за допомогою журналістів, громадських організацій, правоохоронців, послів інших країн. За будь-яких ситуацій Рахункова палата повинна демонструвати принциповість.

«Нафтогаз» – це жирна державна монополія. Влада давно мала би переоцінити функціонал цієї монополії з шаленими видатками. І не тільки цієї… У тому числі з дослідженням утримання наглядових рад і їх ролі в ефективності використання матеріальних ресурсів держави та результативності діяльності. Якщо найближчим часом Верховна Рада ухвалить відповідні законодавчі зміни, покликані посилити мандат Рахункової палати, тоді отримуємо доступ і до «Нафтогазу», і до інших «жирних котів», якими цікавиться наше суспільство. Можливо, це не дуже сподобається багатьом, але йдеться про використання публічних фінансів України. У той час, коли пересічні українці збирають кошти для ЗСУ, на утримання окремих посадовців у державних монополіях та їх часто неефективні управлінські рішення витрачаються мільйони та мільярди. Немає якісних індикаторів ефективності, чітких умов контрактів і дієвих санкцій за їх невиконання. Рахункова палата повинна дати наскрізну оцінку використанню публічних фінансів, незалежно від щаблів управління.

Як часто трапляються випадки недопуску членів Рахункової палати?

Точно знаю, що були випадки ненадання повної інформації або відмова у наданні документації на запити Рахункової палати. Я перший в історії Рахункової палати, хто скористався нормами статті 351-1 Кримінального кодексу («Перешкоджання діяльності члена Рахункової палати»). Мою заяву про злочин щодо високопосадовців Мінфіну зареєструвала столична прокуратура. І що ви думаєте? Після цього Міністерство фінансів надало раніше запитувані документи для аудиту Рахункової палати.

Колишній керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв нині має підозру від Національного антикорупційного бюро. Його звинувачують в отриманні незаконної премії на суму 229 млн грн за «екстраординарні досягнення». Наскільки реально ці кошти повернути до бюджету?

У мене теж є запитання. Коли ці кошти отримав Коболєв, про це знали Кабінет міністрів та правоохоронні органи? Очевидно, сьогодні питати треба не лише з нього. Але нехай правову оцінку надають відповідні органи. Якби тоді Рахункову палату запустили би до «Нафтогазу», то ми чітко розписали б коло відповідальних осіб за ті чи інші порушення, управлінські прорахунки та їх наслідки. Можна було б і упередити багато чого негативного через призму аудиту.

Парламентський комітет з питань бюджету оголосив конкурс на вакантне крісло члена Рахункової палати. Наразі прийом документів завершено. За крісло боротимуться дев’ять кандидатів. Серед них – діючий народний депутат від «Слуги народу» і колишній голова комітету з питань організації державної влади Андрій Клочко. Парламентар був фігурантом скандалу з придбанням нерухомості його родичами. Восени 2021 року стало відомо, що за 2019-2021 роки мати депутата купила нерухомість та авто загальною вартістю 14,5 млн грн. Влада робитиме ставку саме на Клочка і як голову Палати?

Народний депутат від «Слуги народу» Андрій Клочко претендує на крісло члена Рахункової палати

фото з відкритих джерел

Я бачу такий розвиток подій: спочатку Верховна Рада оголосить конкурси на ті посади членів Рахункової палати, в яких повноваження завершуються весною 2024 року. Орієнтовно, це буде у вересні. Потім спікер парламенту з числа призначених членів Рахункової, які пройшли конкурси, вносить до зали претендента на посаду Голови. Прогнозую, що це кадрове питання розв’яжеться ближче до березня наступного року.

Якщо Рада все ж призначить «слугу» Клочка головою Рахункової палати, чи бачите ви загрозу політизації органу?

З Андрієм ми конструктивно співпрацювали на базі Комітету, який він очолював. Я добре з ним знайомий і представляв там не один свій аудиторський звіт. Але у Рахунковій палаті не виживе жоден політик. Одна справа, займатися загально-політичними питаннями і зовсім інша – робити прикладні аудити, де реальні публічні фінанси, бухгалтерський облік і сучасні аудиторські методології. Я не коментую цих процесів. Як вирішить парламент, так і буде. Проте варто розуміти: кадровий склад Рахункової палати – це запорука ефективності її роботи. А ефективність Рахункової прямо впливає на ефективність всього державного апарату. Так це працює у всьому цивілізованому світі.

Віталій Тараненко, «Главком»