Справи Майдану. За чотири роки реально вдалося посадити одного тітушку!

РОКОВИНИ
Справи Майдану. За чотири роки реально вдалося посадити одного тітушку!
Азіз Тагіров (ліворуч)

Генпрокуратура відзвітувала про результати розслідування злочинів проти Майдану

Розслідування вбивств і злочинів проти Майдану триває чотири роки. З останніх досягнень – поява чергової реконструкції подій 18 лютого 2014 – кривавого вівторка Євромайдану. У цьому заслуга активістів з Jus Talionis Reconstruction Lab.

Активістам вдалося синхронізували відео з десятків камер спостереження в центрі Києва. Ці кадри показують, що відбувалося з 19:39 до 22:00 18 лютого 2014 року і є першою частиною великого епізоду штурму Євромайдану, який тривав з вечора 18 лютого до близько 4:30 19 лютого. Цей штурм отримав кодову назву «Бумеранг».

Генеральний прокурор Юрій Луценко вже подякував активістам за роботу.

Спецоперація, яку 18 лютого 2014 року проводили правоохоронці, отримала кодову назву «Бумеранг». До її початку того дня в результаті сутичок поблизу Верховної Ради, а також під час розгону силовиками демонстрантів на вулиці Інститутській і тисняви біля барикади на вулиці Ольгинській загинуло 15 мітингувальників і 4 правоохоронці.
Штурм Євромайдану 18 лютого розпочався із потрійного тарану барикади, яка розміщувалась між будівлями Федерації профспілок та Укоопспілки на Хрещатику бронетранспортерами та вантажівкою. Під час останнього тарану протестувальники за допомогою «коктейлів Молотова» та піротехніки підпалили один з двох БТРів. Також о 20:00 розпочався наступ з боку вул. Інститутської із застосуванням двох водометів.

Назвати розслідування ефективним важко. Адвокат родин Небесної сотні Павло Дикань вважає, що найбільш перспективна  ситуація з розслідуваннями була  у 2015-2016 роках. «Тоді ці справи були у Департаменті спеціальних розслідувань, який був створений у 2014 році. Саме там почали все систематизувати. Звісно, що далі потрібно було максимально посилювати цей департамент... Навпаки, нічого цього зроблено не було, була тільки спроба перекласти відповідальність на слідчих», - зазначив він. За словами Диканя, потім прийшов Луценко, який сказав, що все погано і потрібно розділити всі справи Майдану: економічні - в один бік, організоване злочинне угрупування на чолі з Януковичем - в інший. «Всі рядові злочини вирішили залишити в департаменті», - пояснив він.

Щодо подій на Майдані в суді розглядаються такі справи:

Провадження щодо вбивств:

  • вбивство протестувальників 20 лютого 2014 року на Інститутській та біля Жовтневого палацу.
  • щодо подій  ночі з 18 на 19 лютого 2014 року – загибель людей під час штурму Будинку профспілок.

Провадження щодо насильницької протидії акціям протесту з боку правоохоронців:

  • події ночі із 29 на 30 листопада 2013 року – побиття студентів;
  • події 1 грудня 2013 року: низка проваджень щодо протистоянь на Банковій;
  • події січня 2014 року – щодо випадків взаємодії правоохоронців та окремих груп громадян, яких називають тітушками, напади на протестувальників, застосування сили і викрадення;
  • злочини, вчинені тітушками: викрадення людей, події з 21 на 22 січня: частина фактів на стадії розслідування, частина розглядається в судах і у деяких вже є вироки;
  • події з 18 на 19 лютого на перетині Великої Житомирської та Володимирської, пов’язані із застосуванням сили тітушками до громадян, вбивство журналіста В’ячеслава Веремія: до відповідальності притягують цивільні особи, залучені до протистояння.

Перші вбивства під час Євромайдану досі не розкриті

Слідство змогло встановити лише силовий підрозділ, який може бути причетний до одного із  вбивств: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського або Романа Сеника.

Перші вбивства під час Євромайдану сталися 22 січня 2014 року. 20-річний житель Дніпропетровської області Сергій Нігоян загинув під час сутички активістів з міліцією на вул. ГрушевськогоПерші вбивства під час Євромайдану сталися 22 січня 2014 року. 20-річний житель Дніпропетровської області Сергій Нігоян загинув під час сутички активістів з міліцією на вул. Грушевського

Згодом був убитий білорус Михайло Жизневський. Згодом був убитий білорус Михайло Жизневський.

А увечері біля стадіону «Динамо» снайперським пострілом поранили львів'янина Романа Сеника, який після кількох операцій помер 25 січняА увечері біля стадіону «Динамо» снайперським пострілом поранили львів'янина Романа Сеника, який після кількох операцій помер 25 січня

«Не встановлені особи, які їх вчинили. Водночас слідство не зупиняється, в результаті експертиз звужене коло підозрюваних щодо одного з убивств і підрозділу, який міг це зробити», - сказав начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

«Встановлені обставини, звідки стріляли, але виконавців не встановлено. Із перших злочинів розкрито викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького із вбивством останнього і там не всі особи ще притягнуті до кримінальної відповідальності», – зазначає начальник відділу департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Олексій Донський.

Події 18 лютого 2014 року

За розстріл Майдану 18 лютого оголошено підозру 14 особам. Шість з них перебувають у розшуку. Загалом за розстріл євромайданівців у цей день відкрито 17 кримінальних проваджень.

«Якщо говорити про події 18 лютого, загалом повідомлено про підозру 14 особам: починаючи з колишніх президента, міністра внутрішніх справ, його першого заступника, керівництва київської міліції, «Беркута». Стосовно семи підозрюваних матеріали скеровано до суду. Один із цих підозрюваних - колишній заступник начальника департаменту громадської безпеки МВС, а на теперішній час - чинний начальник управління громадської безпеки Нацгвардії МВС», - сказав начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. За його словами, клопотання слідчих про відсторонення останнього судом не задовольняється, «а представники МВС не вживають жодних заходів, щоб провести власне службове розслідування, щоб знайти законні підстави відсторонити чи звільнити цих осіб».

Про підозру у скоєнні злочинів проти Майдану загалом повідомлено 413 особам

З цих 413-ти людей: 48 – високопосадовці, 208 – правоохоронці, 27 – слідчі, 20 – прокурори, 16 – судді.

«Якщо підсумувати всю роботу, яка проведена з розслідування злочинів під час протестних акцій, в тому числі і вбивств, то: слідчими і прокурорами департаменту спеціальних розслідувань було проведено понад 14300 допитів учасників кримінального процесу, більше 1000 слідчих експериментів, майже 3200 тимчасових доступів до речей та документів, майже 4000 оглядів речей та документів, десь 800 обшуків, 230 пред'явлень для впізнання, більше 3100 судових експертиз», – повідомив Горбатюк.

За словами прокурора, на сьогоднішній день суд надав дозвіл на здійснення такого спеціального досудового розслідування стосовно колишнього президента, стосовно голови СБУ та його першого заступника. Інші клопотання станом на сьогодні або розглядаються, або готуються до передачі.

Реальні вироки отримали лише двоє людей

Відбуває покарання тільки одна людина: громадянин Азербайджану Азіз Тагіров.

За словами Донського, винесені два вироки пов’язані із подіями з 21 на 22 січня 2014 року, коли до протестувальників була застосована сила з боку тітушок. «Тагіров був залучений групою «Оплот» і Жиліним (лідер «Оплоту» Євген Жилін, вбитий у Росії у вересні 2016 року – «Главком») до хуліганських дій, викрадення людини зі станції метро «Петрівка», вивезення її до лісопосадки в районі метро «Бориспільська», катування цієї людини. У цій справі багато осіб засуджено, але до реальної міри покарання – лише двоє», – повідомив прокурор.

Другу людину, яка була засуджена до ув’язнення в цій справі, випустили. «Другий вирок не вступив в законну силу – ми його оскаржуємо. Обвинувачений отримав реальну міру покарання, але, за «законом Савченко» (він відбув в СІЗО один рік і три місяці, а присуджено йому було 2,5 роки ув’язнення), його випустили. Ми вважаємо його вирок надм’яким і зараз його оскаржуємо, ця процедура не завершена», – зазначив Донський.

Загалом, направлено до суду щодо подій на Майдані обвинувальні акти стосовно 252-х осіб, визнано винними 50 осіб, щодо 43-х з них винесені вироки, які містять покарання (в інших випадках особи визнані винними, але звільнені від покарання).

Загиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 рокуЗагиблі учасники Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 20 лютого 2014 року

У розшуку перебувають 102 фігуранти у справі про вбивства активістів на Майдані

«Ті особи, які розшукуються, їх на сьогоднішній день 102, вживалися наступні заходи (щодо їх розшуку, - «Главком»):  внутрішній розшук; було звернення до Інтерполу з тим, щоб оголосити у міжнародний розшук», - зазначив Горбатюк.

Очільник департаменту спеціальних розслідувань підкреслив, що Інтерпол зайняв «категоричну» позицію щодо прийняття запитів ГПУ щодо розшуку екс-посадовців. «Їхня позиція вбачає тут ознаки начебто політичних переслідувань, тому що ці події відбувалися на фоні зміни влади», - пояснив Горбатюк позицію Інтерполу.

РФ не видає екс-беркутівців, які втекли туди

«Більшість правоохоронців і керівництва держави втекли, і є підтверджена інформація, що вони у Російській Федерації. Нами направлено запити на видачу, але не тільки російська сторона відмовляє у видачі, а і вручати повідомлення про підозру Генеральна прокуратури Російської Федерації відмовляється, посилаючись на загрозу національній безпеці. А по високопосадовцях — також відмовляють, посилаючись на політичні мотиви переслідування», — сказав Горбатюк.

Для пошуку слідів розстрілу «Небесної сотні» ГПУ найняла приватну компанію

Генеральна прокуратура заплатить біля 70 тисяч гривень за пошук куль і їх фрагментів в стінах будинків на Хрещатику та Інститутській. Про це інформує портал Prozorro. Тендер на це замовлення виграла приватний підприємець Юлія Лазуткіна. З нею вже укладений договір на надання послуг. Завершити пошуки куль і їх залишків підрядник повинен до кінця 2018 року. «Хочу зазначити, що в готелі «Україна» кулі шукалися і в перші дні, щоправда, без здійснення висотних робіт, тобто менш якісно», – зауважив Донський.

Так, у будівлях на Майдані на сьогодні вже знайшли близько 10 куль.

Справи про розстріли активістів на Майдані не розглядаються в суді роками

Загалом за всіма провадженнями засідання відбуваються кожен тиждень. Є справи, які розглядаються в судах більше ніж три роки, більшість справ – понад два роки.

Регулярно відбуваються засідання щодо співробітників «Беркуту», що брали участь у подіях 20 лютого. Засідання у справі з обвинувачення Юрія Крисіна в участі у побитті протестувальників та участі у вбивстві журналіста Веремія, відбуваються найрідше.

«Судовий розгляд за одним епізодом, нескладним за своєю криміналістичною характеристикою, там, де доказів було багато і сам обвинувачений визнав вину, тягнувся 3,5 роки, а засідання призначались іноді раз в 5 місяців, у 2-3 місяці. Ми подавали за цим фактом скаргу у Вищу раду правосуддя, але вона досі не розглянута», – зазначив Олексій Донський.

«Багато вироків є в тих провадженнях, де особи пішли на співпрацю зі слідством, погодились повідомити певні обставини і викрити інших осіб, які вчиняли злочини, в таких випадках укладається угода чи то про примирення з потерпілим, чи про визнання винуватості і умови покарання обговорюються в угоді. І такий вирок буде набагато швидше винесений, ніж тоді, коли особа не визнає вину», – уточнив прокурор.

Всі документи, що могли б підтвердити причетність співробітників «Беркуту» до вбивств на Майдані, знищені

«Збереглося мало з того, що має відношення до наказів, які надавалися щодо особового складу, розташування підрозділів, зон відповідальності, поставлених завдань. Ці дані збирають по шматочках. Багато доказів просто не було зібрано», - розказав «Главкому» адвокат родин Небесної сотні Павло Дикань.

Адвокат стверджує, що на думку американських експертів,» справи Майдану» неможливо розслідувати, тому що місце злочину одразу було скомпрометоване. «Там ходив, хто попало і як попало. Зусиллями групи слідчих все ж багато було зроблено. ...Мабуть, років 10 і якісь результати отримаємо», - додав він.

В МВС досі працюють на керівних посадах підозрювані в злочинах проти Майдану

Двоє з трьох працівників колишнього департаменту Міністерства внутрішніх справ з громадської безпеки, на сьогодні обіймають керівні посади в структурі-правонаступниці цього підрозділу.

За словами Горбатюка, за клопотанням слідчих суд не відсторонив їх, а керівництвом МВС не вжито заходів, щоб це зробити. Зокрема, йдеться про співробітника харківської поліції Андрія Хандрикіна - справа щодо побиття 21 січня (2014 року) хлопців на колонаді стадіону імені Лобановського. У справі щодо побиття 1 грудня (2013 року) проходить заступник командира роти «Беркуту» Пустовий. Він був заступником командира роти «Беркуту» у Київській області, а зараз він є заступником командира роти спецпризначення Київської області», - каже Дикань.

Андрій ХандрикінАндрій Хандрикін

«Були ж абсолютно кричущі випадки, коли Департамент спецрозслідувань ГПУ вручив підозру діючим керівникам управління Національної поліції у місті Києві (мова йде про підозрюваних – Ігоря Бабича, Анатолія Серединського і Сергія Поготова – «Главком»). Коли суд обирав їм запобіжний захід, прийшло керівництво Нацполіції і доводило, що це надзвичайно важливі для органів люди», - додав він.

Судові розгляди «справ Майдану» можуть розпочатися з чистого листка

Реформа судів може негативно вплинути на розслідування. «Згідно з українським законодавством: якщо маємо новий склад суду, то він має починати розгляд будь-якої справи знову», - зазначає Дикань.

«Уявіть собі: новий голова суду вивішує на дверях оголошення «Попередній суд припиняє свої повноваження», тоді все має починатися спочатку. В такому разі від моменту припинення суду і до моменту першого судового засідання в новому суді пройде більше двох місяців. Тоді підозрювані просто вийдуть на волю. Так законодавство у нас зроблене, що кожні два місяці має переглядатися запобіжний захід, навіть якщо люди обвинувачуються у найтяжчих злочинах», - пояснив він.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Читайте також матеріали «Главкома»:

Адвокат родин Небесної сотні: Справа Майдану показує наскільки прогнила правоохоронна система 

10 фактів про Майдан, втечу Януковича та напад Росії. Версія Турчинова

Нестор Шуфрич: Студентський Майдан був розробкою Банкової

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: