Зеленський зобов'язаний працювати президентом після 20 травня 2024 року. Висновок НАНУ

Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук наголошує: виконувати обов’язки президента України після 20 травня 2024 року повинен президент, обраний у 2019 році.

«Президент України, обраний у 2019 році, зобов’язаний виконувати свої обов’язки після 20 травня 2024 року до вступу на посаду новообраного президента, що не створює жодних додаткових правових наслідків. Це повністю узгоджується з Конституцією та чинним законодавством України, яке регламентує правовий режим воєнного стану, в якому перебуває країна з 24 лютого 2022 року», – сказано у науково-консультативному висновку Інституту правотворчості, який підготовлено на запит «Главкома».

Редакція поставила науковцям три запитання:

1. Хто повинен виконувати повноваження президента України після 20 травня 2024 року? Як це має узгоджуватися з правовим режимом воєнного стану, в якому перебуває країна з 24 лютого 2022 року?
2. Якщо чинний президент продовжуватиме після 20 травня 2024 року виконувати свої повноваження, які тоді можуть наступити правові наслідки?
3. Чи може Голова Верховної Ради відмовитися від виконання повноважень президента, аргументуючи це тим, що тільки особа, яка обрана президентом України, може виконувати повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних сил України?

У науково-правовому обґрунтуванні Інституту правотворчості НАНУ перераховано статті 103, 104 і 108 Конституції, які стосуються повноважень президента України. Також експерти послалися на рішення Конституційного суду від 18 лютого 2020 року, де наголошується на забезпеченості принципу «інституційної безперервності, який означає, що органи державної влади, встановлені Основним Законом України, продовжують функціонувати в інтересах Українського народу та реалізовувати свої повноваження, виконувати завдання та функції, визначені у Конституції».

У контексті цього Інститут правотворчості та науково-правових експертиз звернувся до статті 11 закону про правовий режим воєнного стану, де зазначено, що у разі закінчення строку повноважень України під час воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного президента, обраного після скасування воєнного стану.

«Саме у такий спосіб забезпечується постійність, стабільність та безперервність посади президента України, адже президент є постійно діючим державним органом», – йдеться у науково-консультативному висновку.

Що стосується ролі Голови Верховної Ради, який за Конституцією, може виконувати обов’язки глави держави у разі дострокового припинення повноважень президента (стаття 112).

Тут науковці зробили акцент на слові «достроково», яке вводиться в дію за чотирьох обставин: коли президент іде у відставку; неспроможний виконувати свої обов’язки за станом здоров’я; йому оголошено імпічмент або наступила смерть.

В інших випадках президент України продовжує виконувати свої повноваження.

Окремо Інституту правотворчості НАНУ зауважив на тому, що Голова Верховної Ради, який виконує повноваження президента, не може повноцінно замінити керманича країни. Наприклад, Конституція не дозволяє йому:

• розпуск парламенту:
• вносити подання до Верховної Ради про призначення міністрів оборони та закордонних справ;
• призначати та звільняти генерального прокурора;
• призначати та звільняти з посади половину складу Ради Нацбанку;
• призначати та звільняти з посади половину складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення;
• призначати на посади третину складу Конституційного суду;
• присвоювати вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання та класичні чини;
• нагороджувати державними нагородами;
• здійснювати помилування;
• створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи та служби.

Як повідомляв «Главком», голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко пояснив, що станеться з повноваженнями чинного президента Володимира Зеленського після 20 травня 2024 року. Зокрема, він навів аргументи на користь безперервності здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника та відсутність підстав говорити наразі про можливу передачу президентських функцій до голови Верховної Ради.

Віталій Тараненко, «Главком»