Топ-політики з коаліції перебувають у пошуках «плану Б»
Виборча кампанія на фінішній прямій. Кожен з головних претендентів на президентство демонструє упевненість у своїй перемозі, у хід йдуть удари нижче пояса. Тим часом топ-політики та гравці рангом нижче вже готуються до поствиборчого майбутнього. Звісно, реалізація цих планів буде корегуватися результатами виборів, але ключові гравці вже давно розробляють певні сценарії для себе. Причому не завжди з прив’язкою до президентської партії, від якої обрані до парламенту.
Наприклад, впливові соратники Петра Порошенка Ігор Кононенко та Олександр Грановський вже обрали собі округи, через які збираються потрапити до наступного парламенту. Партнер президента та «сірий кардинал» БПП Кононенко - у Київській області, а одіозний куратор судів, ЦВК та інших делікатних завдань президента Грановський – у Харкові.
І природно, що своєю подальшою політичною долею опікуються не тільки вони.
Яценюк плюс Гройсман?
Тривалий час своїм подальшим політичним існуванням надто стурбовані різноманітні уламки «Народного фронту». Партія не бере участі у президентських виборах і не підтримала нікого з чинних кандидатів. Проте в ній лишилось кілька амбітних центрів впливу, які вже зараз прораховують формат участі у парламентських виборах восени. Так, номінальний лідер «Фронту» Арсеній Яценюк підбиває своїх соратників до наступного сценарію. У проміжку між першим та другим туром президентських виборів, хто б не продовжив боротьбу далі, вийти зі спільною з прем’єром Володимиром Гройсманом заявою. Яценюк пропонує, аби «Фронт» оголосив про створення демократичної проєвропейської сили, куди б увійшов чинний прем’єр, і яку можна буде продати виборцю як «свіжину». Арсенія Петровича зрозуміти можна – нинішній його партійний бренд надто токсичний, тож зміна прапорів дає йому шанс на політичну реінкарнацію напередодні парламентських виборів. Очевидно, що «баласт» у вигляді більшості членів фракції НФ буде скинуто і місця у списку нової партії дістануться лише політичним і бізнесовим «фронтменам» та їхнім креатурам. Але Яценюка в цьому хитрому плані не підтримує інший впливовий «фронтовик» – Арсен Аваков. У міністра внутрішніх справ на цих виборах своя гра, за якою стирчить коса Юлії Тимошенко.
Політолог Володимир Фесенко сумнівається у можливості дуумвірату Яценюк – Гройсман і вважає таку конструкцію конфліктною від самого початку. «Гройсман піде на парламентські вибори на чолі своєї власної партії, – впевнений Фесенко. – Думаю, він прийме частину лояльних до себе депутатів від БПП і намагатиметься відтягнути частину нинішнього електорату Порошенка».
Дійсно, Гройсман давно готує підґрунтя для вільного плавання. У нього є не тільки містечкова партія під претензійною назвою «Вінницька європейська стратегія», а й партія «Українська стратегія», яку очолює секретар Вінницької міськради Павло Яблонський і яка зараз стоїть на запасному шляху. «Наразі нема ніяких прогнозів, крім того, що він буде брати участь в парламентських виборах», – розкриває плани прем’єра його представник у Верховній Раді, нардеп Вадим Денисенко.
Порошенко мінус Кличко?
У чинного президента також вже готуються до парламентських виборів – наразі БПП «Солідарність» в опитуваннях застовбила третє місце, але зрозуміло, що у разі програшу Порошенка на виборах ці показники знизяться. Впливовий співрозмовник з президентського оточення розповідає «Главкому» про плани створення після президентських виборів потужної консолідуючої сили також з обов’язковою згадкою «європейська» у назві. «Європейська солідарність» – чим не креативний апгрейд з влучною абревіратурою «ЄС»? В цю силу в оточенні Порошенка планують гамузом затягнути і Гройсмана, і секретаря РНБО Олександра Турчинова, і голову Верховної Ради Андрія Парубія, якого тепер оточення Порошенка вважає «своїм на 100%», і заручитись підтримкою київського мера Віталія Кличка. От тільки не факт, що всі ці персони після весняних виборів погодяться ставати під цю парасольку.
Наприклад, Кличко, хоч досі формально залишається головою партії БПП «Солідарність», вже давно написав заяву про складання повноважень. Тепер мер та його команда більше уваги приділяють власній партії «Удар», яку було заморожено у 2014-му. Регулярно з’являються чутки, що Кличко збирається повністю реанімувати цей проект, який свого часу поглинула «братська могила» БПП. Київський мер тримається за «Удар», аби підвищити власну суб’єктність, і каже, що веде перемовини з іншими близькими за поглядами силами. Водночас Кличко добре пам’ятає, як Петро Олексійович «кинув» його на парламентських виборах в 2014-му. Тоді, попри попередню домовленість про переділ списку БПП «Солідарності» на паритетних умовах, квоту Кличка суттєво зменшили.
Показово, що тепер на партійному сайті, який почав активно оновлюватись, депутатів від БПП, які входили до умовної «кличківської» квоти, титрують саме як депутатів від «Удару». Хоча такої політичної сили у цьому скликанні нема. Отже, все це розцінювати як заділ на автономне плавання.
Політолог Вадим Карасьов робить нескладний прогноз, що у разі поразки Порошенка БПП буде сипатись, бо не ця сила створювала президента, а навпаки. «Дехто з тих, хто брав участь у створенні партії, вже займаються іншими проектами, – зауважує Карасьов. – «Удар», Гройсман та Луценко вийдуть з цього проекту і підуть на парламентські вибори окремими колонами, навіть якщо Порошенко виграє вибори. Луценко може підібрати до себе частину старої еліти на кшталт «групи Третьякова», частина «фронтовиків» можуть піти в проект Вакарчука, частина – до Тимошенко, частина – до Гройсмана».
Володимир Фесенко допускає, що БПП «Солідарність» може провести ребрендинг і стати фактично новою силою з частиною депутатів від ББП та «Народного фронту» і можливим колективним керівництвом. В цей альянс могли б увійти нинішні владні топи – Порошенко (якщо програє президентські вибори), Луценко, Турчинов, Парубій… Таку модель пропонував свого часу Юрій Луценко, але тоді вона лишилась на рівні ідеї.
Тяжка доля переможця
Голова секретаріату БПП «Солідарність» Максим Саврасов у розмові з «Главкомом» запевнив, що президентська партія вже готується до парламентських виборів. Але тут же зробив важливе уточнення: формат цієї участі ще не визначений: «Питання ренеймінгу стоїть давно, але поки якихось кроків в цьому напрямку не робиться». Про те, що у Порошенка поки не розуміють, що робити з партією, свідчить і те, що вона вже давно не проводила з’їздів.
Вочевидь, зараз все поставлено на президентські вибори, від результату яких і буде залежати подальша доля «Солідарності». Соратники президента розповідають, що на президентських виборах мобілізується ядро виборців Порошенка (зокрема, через так звану «сітку»), цей актив планується використати і на парламентських. Звісно, багато хто з виборців Петра Олексійовича підтримує його як уособлення влади, і якщо Порошенко втратить владу, то може втратити і підтримку таких виборців. З іншого боку, новий президент певний час матиме справу зі старим складом парламенту і може встигнути наламати дров. І саме це дасть «попередникам» шанси на реванш – потужна фракція у Верховній Раді дозволятиме торгувати за ласі посади, зокрема прем’єрську. Але поки це лише мрії.
«Такий сценарій можливий тільки якщо наступник Порошенка стрімко обвалить свій рейтинг, – вважає політтехнолог Андрій Золотарьов. – Хто б не переміг, у нього буде непроста ситуація з перспективами на осінь, і це дає Порошенку можливість, прибравши приставку БПП, зі своєю «Солідарністю» подолати 5%-й бар’єр. Але ура-патріотичний електорат, який підтримував Порошенка, буде розірваний. Плюс окремі політичні амбіції Гройсмана, Луценка призведуть до того, що затиснути все це в кулак вже не вийде».
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0