«Безвізовий режим: подорожуй відповідально!

Для безвізового в’їзду до країн Шенгену необхідний закордонний біометричний паспорт. Якщо в старому паспорті є чинні візи до інших країн і паспорт ще дійний, то його можна залишити і ним користуватися. «У громадянина може бути два закордонні паспорти – біометричний і старого зразка. Просто громадянин під час виготовлення біометричного повинен повідомити, що він має бажання залишити свій старий закордонний паспорт», - говорить Кульчицька.

Але експертка наголошує, що в разі користування старим закордонним паспортом обов’язково потрібно буде оформлювати візу для туристичних та інших короткострокових поїздок до країн ЄС.

«Важливо також враховувати, що для безвізового в’їзду до країн Шенгену ваш закордонний біометричний паспорт має діяти протягом не менше трьох місяців після передбачуваної дати виїзду з Шенгенської зони. Наприклад, ви збираєтеся перебувати в Шенгенській зоні з 20 жовтня по 1 листопада 2017 року, але термін дії вашого закордонного біометричного паспорту закінчується 1 січня 2018 року. У такому разі вам необхідно оформити новий закордонний паспорт біометричний паспорт перед запланованою пїздкою на дати, які я вказала», - продовжує Кульчицька.

Аналітик ГО «Європа без бар’єрів» радить планувати подорож так, щоб вона не перевищувала 90 днів протягом 180- денного періоду.

«Уявімо, що ви в’їхали за закордонним біометричним паспортом до однієї з країн Шенгенської зони 1 серпня. Це означає, що з 1 серпня по 30 грудня (180 днів) ви маєте право сумарно перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів (три місяці). При цьому, у вас є можливість неодноразово в’їжджати та виїжджати з Шенгенської зони», - пояснює Кульчицька.

Якщо ж дозволений термін перебування в таких країнах Шенгену вичерпано, але є необхідність продовжити своє перебування там, треба відкривати візу.

Аналітик також радить використовувати калькулятор для обрахунку терміну дозволеного перебування в Шенгенській зоні

Кульчицька також звертає увагу на важливу деталь. Перебування в державах-членах ЄС, які не входять до Шенгеньскої зони – в Болгарії, Хорватії, Кіпрі та Румунії, не включають до періоду перебування в Шенгенській зоні (90 днів). Натомість, для кожної з цих країн безвізовий термін перебування рахують індивідуально.

«Для прикладу, після 90-денного перебування в Шенгенській зоні, ви зможете відразу поїхати в Хорватію і залишитися там ще на 90 днів. А потім знову повернутися, наприклад, в країну Шенгену, оскільки починається новий відлік терміну 90 на 180», - зазначає Кульчицька.

Але експертка застерігає, що якщо громадяни будуть спокушуватися на зловживання безвізового режиму і будуть прагнути влаштовуватися на сезонні роботи то в одній країні, то в  іншій, то тим самим вони себе наражають на небезпеку. Адже в разі їхнього викриття до них будуть застосовані санкції. Безвізовий режим не дає права на навчання чи працевлаштування. Окрім того, до країни через сплеск таких міграційних  порушників буде застосований механізм призупинення безвізового режиму.

Нагадаємо, що безвізовий режим охоплює: держави – члени ЄС, які є частиною Шенгенської зони – Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція; Держави-члени ЄС, які не входять до Шенгенської зони – Болгарія, Хорватія, Кіпр, Румунія; держави, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія; а також невеликі держави Європи – Сан-Марино, Монако, Ватикан, Андорра. Але безвізовий режим не поширюється на Велику Британію та Ірландію.

Олександр Сушко, політолог, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, розповів, на яку категорію громадян України не поширюється «безвіз»

Через брак знань багато громадян України з тих чи інших причин порушують міграційні правила багатьох країн Шенгенського простору. Відповідна інформація про таких громадян заноситься уповноваженими органами Шенгену до інформаційної бази SIS. Внесення даних про людину в систему SIS будь-якою країною Шенгену тягне за собою наслідки, які в майбутньому через закритість цієї бази для такої особи складно виправити. На підставі інформації з цієї бази будь-яка країна Шенгенської зони, керуючись міжнародними нормами, може обмежити або заборонити в’їзд та перебування на території своєї країни. 

«У наших громадян є хибне уявлення, що безвізовий режим анульовує автоматично всі їхні колишні проблеми в тих чи інших країн Шенгенської зони. Ні, це не так. Адже навіть, якщо людина зробила собі новий біометричний паспорт, її дані та всі так звані застереження щодо цієї особи зберігаються в системі SIS», - говорить Сушко.

За його словами, дана інформація (незалежно від її типу і терміну давності) буде знаходитися в цій системі до тих пір, доки не буде відповідного рішення органу, що ініціював цей запис, або рішення вищої інстанції.

«Якщо особа, яка в минулому році була депортована або здійснила правопорушення на території країн ЄС, не може розраховувати на перетин Шенгенського кордону взагалі», - застерігає експерт.

У групі ризику є також ті, кому раніше в консульствах відмовляли у візах. Такій категорії громадян треба бути готовим до того, що з ними довше проводитимуть співбесіду на кордоні.

Окрім того, Сушко наполегливо звертає увагу, що окрім особистої відповідальності, у разі зловживання безвізовим режимом, «покарання» може бути застосовано загалом до країни. Адже ЄС розробив мезанізм, який може тимчасово призупинити дію «безвізу» у разі зростання нелегальних мігрантів з країни, якій надали безвізовий режим. Це означатиме, що громадянам України знову доведеться отримувати візи для перетину кордному країн Шенгенської зони.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції