Експерт пояснила, чому мало кримчан їдуть вступати в українські виші

Українська сторона запрошпонувала кримчанам пільгові умови вступу та широкий спект українських вишів, які готові прийняти на навчання. Але кримських абітурієнтів мало.

«Стало зрозуміло, що інформація про пільгові умови вступу, можливості та ситуації вцілому довкола вступної кампанії просто не заходить. Останнє повідомлення, яке надійшло до нашої організації виглядало так: «скажіть, будь ласка, чи дійсно кримчани можуть вступати до українських вишів за спрощеною процедурою?» Ми запитали, а як ви дійзналися? Нащо отримали відповідь, що людина переходила через КПП і «спіткнулася» об сіті-лайт. Такий парадокс сьогодні, у вік інформаційних технологій, Інтернету, що кримчани «спотикаються» об інформаційні сіті-лайти. Тому в цьому році наша організація домовилася з представником президента в Херсоні Бабіним, щоб повісити інформаційні біг-борди на КПП «Чонгар» та «Каланчак». Після того почалися дзвінки і активність з окупованого Криму стала сильнішою. Адже люди, котрі переміщуються, фотографують біг-борд, там є всі номери телефонів і контакти, і цю фотографію можна перекинути знайомим», - розповідає громадська діячка.

У кримчан уснують субєктивні та обєктивні страхи.

«До суб’єктивних срахів відноситься те, що кримчан за російcьку мову на материковій частині будуть бити. Так і говорять, що «я буду розмовляти російською і мене українські «націоналісти», яких багато показують по російському телебаченню, будуть бити». А російській пропаганді є що показувати – одна лише присяга на майдані «Національних дружин» чого була варта. Якщо це відео прокрутити по російським каналам, то повірте, ні один кримський випускник не приїде в Україну, і жоден з батьків не відпустить свою дитину сюди. В такому випадку надзвичайно складно пояснити людині, що в Києві все мирно, адже картинка з Хрещатика зайшла в мозок з факелами та людьми в чорному одязі і не зрозумілими гаслами», - говорить Потапова.

Вона звернулася до журналістів, які були присутні на прес-конференції, донести думку, що в жодному місті України не б’ють за російську мову.

«Звичайно, у дітей з Криму будуть деякі проблеми зі сприйняттям інформації українською мовою. Адже в Криму сьогодні все зачищено від української мови. Останній раз дитина, нинішній випускник, відвідувала уроки української мови у сьомому класі. За роки анексії все українське зачистили. Тому для таких дітей, коли вони стануть студентами і в них буде потреба у вивченні української мови, будуть організовані додаткові уроки, курси з вивчення української мови. МінТОТ оплачує все», - пояснює громадська діячка.

Наступним страхом, яким живуть кримчани, вона називає те, що дитину одразу заберуть до армії.

«У кримчан є переконання, що як тільки вони перетнуть кордон, то їх одразу заберуть до армії. Нам доводиться пояснювати, що в Україні в армію забирають лише у випадку повістки, людина повинна бути приписана до певного військкомату. І забрати людину, яка не приписана до військкомату, тільки лише за ознаками , що це чоловік, одягнений в штани і так далі, не можуть», - продовжує Потапова.

Вона також розповідає, що кримчани думають, що українська освіта є низькою за якістю. «Можливо, десь тут і є доля правди. Але освіта всіх пострадянських країн переживає кризу. Якщо порівнювати з російською освітою, то все ж таки ситуація в Україні краща. У зв’язку з прийняттям закону «Про вищу освіту», про автономію вишів сьогодні рейтинг вишів залежить від кількості обмінів, які здійснив виш. І сьогодні виші почали боротися за гранти, за різноманітні програми обміну студентів. Нині багато дітей має можливість поїхати на магістерські програми навчатися за кордон. Для цього треба мати мізки і непогане знання англійської мови. Російська освіта не дає таких можливостей обміну студентів. І про це треба казати для кримчан», - зауважує Потапова.

До об’єктивних причин малої кількості абітурієнтів з Криму належить дорога логістика. «Оскільки державних автобусів в Крим зрозуміло немає, тому діти змушені користуватися приватним транспортом. Влітку ціна проїзду туди і назад коштує 2000 грн, взимку – 1500 грн. окрім того, незважаючи на всі запевнення всіх політиків про безкоштовний гуртожиток для проживання, що навіть зафіксовано в трьох законах, але гуртожитки не стали безкоштовними для кримчан», - підсумувала Потапова.

Переглянути запис прес-конференції