Ектрадиція політбіженців. Чому і за що?

    • Розсилка

    Журналісти Нарзулло Охунжонов та Фікрат Гусейнов були затриманні українськими правоохоронцями під час перебування на території країни. Українська влада має намір провести екстрадицію обох осіб до своїх країн - Фікрата Гусейнова до Азербайджану та Нардзулло Охунжонова до Узбекистану, попри докази та підтвердження про політичні переслідування й репресії з боку представників влади обох держав. Про це розповіли Борис Захаров, Харківська правозахисна група, Українська гельсінська спілка з прав людини; Олексій Федоров, адвокат Нарзулло Охунжонова; Дмитро Мазурок, адвокат Фікрата Гусейнова під прес-конференції у прес-центрі «Главкома».

    20 вересня 2017 року Нарзулло Охунжонов прибув до України з Турецької республіки разом зі своєю дружиною та п’ятьма неповнолітніми дітьми. В аеропорту «Київ» (Жуляни) Охунжонов разом із сім’єю надали всі необхідні документи для законного в’їзду на територію України та написали про визнання їх біженцями. Після перевірки документів Охунжонова виявилося, що він знаходиться в міжнародному розшуку за запитом Узбекистану через, нібито, скоєний злочин , який передбачений ст.163 ч.3 – шахрайство. Його затримали, а 23 вересня 2017 року Солом’янський районний суд ухвалив рішення про застосування тимчасового арешту Охунжонова на 40 діб. Народний депутат України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров написав заяву про взяття Нарзулло Охунжонова на поруки. 18 жовтня він був звільнений з-під варти на підставі рішення прокуратури м. Києва.

    Довідка:

    Обставини, що змусили Нарзулло Охунжонова та його сім’ю покинути Узбекистан для пошуку притулку в інших країнах пов’язані з його професійною журналістською діяльністю. Охунжонов працював завідувачем республіканського радіо Узбекистану. Він публікував у засобах масової інформації  матеріали  про розслідування злочинів та порушеннями прав людини, які вчинялися представниками влади в Узбекистані. В результаті Охунжонов та його сім’я зазнали переслідування узбекистанською владою: затримання правоохоронними органами Узбекистану, які супроводжувалися тортурами та насильством. Через реальну небезпеку, яка загрожувала йому та його сім’ї, журналіст був змушений шукати притулку в Туреччині.

    На території Туреччини Охунжонов  офіційно проживали чотири роки, де надавав усі потрібні документи для отримання статусу біженця й продовжував займатися журналістською діяльністю, яка пов’язана з розслідуваннями злочинів влади Узбекистану. В Туреччині проти нього та його сім’ї продовжувались переслідування: постійні дзвінки з погрозами розправи над ним та його дітьми, та, безпосередньо, отруєння його родини. Через що Охунжонов був змушений покинути Туреччину та шукати притулок на території України.

    З 22 на 23 вересня відбувалися судові засідання  про обрання Нарзулло Охунжонову  тимчасового арешту. За словами адвоката було надано усі докази того, що затриманий є журналістом та приклади його робіт в яких він розповідає свою історію та наводить приклади журналістських розслідувань, які він проводить, а саме про незаконну діяльність влади в Узбекистані. Однак український суд та прокуратура оголосила про рішення тримати журналіста під вартою.

    «В процесі судового засідання виникла колізія. Українське законодавства на сьогоднішній день не є досконалим, в плані тимчасового арешту особи. Є всі факти, які засвідчують, що особу не можливо тримати під вартою, оскільки він мав у  Туреччині статус прохача притулку. В нього були всі докази на руках і ми надали суду інформацію про те, що особа дійсно переслідується владою Узбекистану. Але позиція суду та прокуратури полягала в тому, що чинним законодавством України непередбачено альтернативного запобіжного заходу окрім тримання під вартою. Хоча ми наводили приклади, що дана позиція та кримінально процесуальний кодекс  суперечить тим міжнародним договорам, які були ратифіковані в Україні», - говорить адвокат.

     Олексій Федоров зазначає, що Охунжонов мав катаракту лівого ока, яка прогресувала саме під час перебування журналіста під тритижневою вартою.

     «Хочу додати, що за час, поки особу тримали під вартою, майже 3 тижні, Нарзулло Охунжонов майже повністю втратив зір. Він дуже погано на сьогоднішній день пересувається. Тобто умови, які існують в слідчому ізоляторі не відповідають тим стандартам утримання осіб, які існують в інших європейських країнах», - розповів адвокат Охунжонова.

    Також правозахисник зазначає, що до бази Інтерполу не мають  потрапляти особи, які переслідуються з політичних міркувань.

    «Звісно кожен правоохоронець, який затримує особу, знає, які дії вчинити, щоб особу оголосити в розшук. В зв’язку з чим виникають такі справи, як шахрайство, в яких важко довести провину, але порушити їх досить легко. Прийшла особа, написала, що людина взяла кошти і лише на підставі усної заяви особи , проти нього була порушена кримінальна справа. На цій підставі його (Нарзулло Охунжонова –«Главком») оголоси до міжнародного розшуку», - зазначає Федоров.

    Ще одна резонансна справа стосується Фікрата Гусейнова (Гусейнлі). Журналіст 14 жовтня 2017 року був затриманий Державною прикордонною службою України в міжнародному аеропорту «Бориспіль».

    Довідка:

    Під час посадки на рейс до Дюссельдорфу виявилося, що Гусейнова оголошено в міжнародний розшук на запит  Республіки Азербайджан. Журналіста було затримано , а 17 жовтня заарештовано Бориспільським районним судом з метою подальшої екстрадиції. Влада Азербайджану заявляє, що Фікрат Гесейнов у 2008 році покинув країну з метою організації нелегальної міграції окремих громадян з Республіки Азербайджан. Журналіста підозрюють в підробці документів, щодо переслідування певних осіб через їх ідеологічні та політичні погляди,  соціальну приналежність та те, що він надав ці відомості іноземним міграційним органам. В результаті деякі особи отримали статус біженців в різних європейських країнах. Фікрат Гусейнов покинув Азербайджан після того, як його викрали та жорстоко побили. Викрадачів так і не було знайдено. Він отримав статус біженця, а згодом і громадянство Королівства Нідерландів.

    За тиждень до затримання, Фікрат Гусейнов без проблем прилетів до України. Метою його візиту було відкриття українського відділення опозиційної азербайджанського супутникового телеканалу «Turan.TV».

    По справі Гусейнова відбулося засідання, де Бориспільський суд присудив тимчасовий арешт на 18 днів. Адвокат зазначає, що Європейською Конвенцією про видачу правопорушників  передбачений саме такий термін. Однак Прокуратура має намір збільшити термін ув’язнення до 40 діб.

    «Ми дуже збентежені таким рішучим бажанням нашої прокуратури допомогти владі Азербайджану підготувати необхідні документи. Ця ситуація нас дивує тому, що в цей термін українська влада має просто чекати поки не прийде екстрадиційний запит. Жодних зобов’язань у цей період на прокуратуру не покладено. Я не уявляю, як прокуратура буде обгрунтовувати необхідність збільшення терміну без додаткового матеріалу від влади Азербайджану», - говорить адвокат Гесейнова.

    Нарізі правозахисники мають намір оскаржувати арешт та  вважають, що загроза життю Фікрата Гусейнова – вагома підстава для перешкоджання його видачі азербайджанській владі.

    «Саме тому ми не можемо підходити до цієї справи формально і маємо зберігати свої міжнародні зобов’язання та відпустити Фікрата Гусейнова для очікування екстрадиційного запиту. Також ми хочемо скористатися повноваженнями Генерального прокурора та звернутися до нього з клопотанням про звільнення, посилаючись на те, що існує перепона його (Фікрата Гесейнова - Главком) видачі до Азербайджану», - розповідає Дмитро Мазурок.

    За словами Бориса Захарова для остаточного звільнення необхідно зняти журналістів з розшуку Інтерполу.

    «Ще одним шляхом звільнення цих журналістів та зняття з них будь-яких обвинувачень – це зняття з розшуку Інтерполу .Відповідні заяви будуть подані до Ліону, центрального офісу Інтерполу. Ми сподіваємося, що коли вони будуть розглянуті, то відпаде необхідність в екстрадиційній перевірці», - говорить представник Української гельсінської спілки з прав людини.

    Також він зазначає, що необхідно вносити зміни до українського законодавства, яке б передбачало альтернативні запобіжні заходи.

    «На цьому прикладі ми бучимо, що необхідно вносити зміни до законодавства та передбачати альтернативні запобіжні заходи. Це може бути особисте зобов’язання, поручительство, застава. Тоді у судді буде альтернатива. Коли він бачить, що цю людину переслідують з політичних мотивів, але є червона картка Інтерполу. Е:кстрадиційна перевірка потрібна, але вона почнеться тільки після того, як Узбекистан відправить запит з документами. Коли він бачить, що людина не винна або, принаймні, не буде тікати, то тоді може дати запобіжний альтернативний захід. Чому б ні. Це відповідає 5 статті Європейської конвенції з прав людини», - говорить Борис Захаров.

    Пропонуємо переглянути запис прес-конференції:

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ