Референдум - зброя сепаратистів?

 Експерт зазначає, що ситуація  в Каталонії радикально змінилася після того, коли в грудні 2015 року в Іспанії пройшли загальні та регіональні вибори.

«До влади прийшла коаліція сил, які виступали за проголошення  незалежності. Прийшов лідер - Карлес Пучдемон. У січні 2016 року, коли він тільки прийшов до влади, чітко сказав: «Буде 18 місячний період під час якого ми підготуємо Каталонію до незалежності. Потім ми проведемо референдум».  У цей самий час в Іспанії були великі проблеми. Після виборів в Іспанії не могли сформувати Кабінет Міністрів. Не змогли сформувати уряд. По суті Мадрид був зайнятий своїми справами і їм було не до Каталонії. Відбувся разючий контраст. В Каталонії одразу сформували уряд, більшість в парламенті обрали нового керівника, а в Іспанії були проблеми. Лише в жовтні 2016 року був сформований уряд меншості народної партії. Це контрастувало і додавало впевненості населенню Каталонії, що у випадку чого вони й самі можуть про себе подбати», - розповідає Бєлєсков.

Також експерт зазначає, що стратегія, яку обрав Мадрид, а саме: надмірне застосування сили,   численні рейди друкарень та газет, відбирання бюлетенів – усе це сприяло негативно на репутацію іспанської влади.

«Коли 1 жовтня було застосовано надмірні сили, коли було поранено більше 900 осіб, то звичайно це створює додаткові ризики для Мадриду. Легітимний уряд має право на застосування сили, це привілегія будь-якої офіційної влади, але з цим потрібно бути дуже обережним. Адже є загроза, що в очах більшості населення можна  втратити підтримку», - говорить Микола Бєлєсков.

Радикальні дії іспанської влади пішли на користь Карлесу Пучдемону, адже він отримав аргументи для антипропаганди проти Іспанії. За словами експерта, Мадрид має виявляти більш лояльне ставлення до людей.

«Карлос Пучдемон тепер може активно пропагувати та використовувати аргумент: «Подивіться, нам навіть не дали можливості проголосувати». Необхідно було уряду Іспанії поводити себе більш обережно. Вони значною мірою послабили свої переговорні позиції та підірвали свій імідж. В очах Каталонців  і європейської спільноти», - говорить Бєлєсков.

Експерт зазначив, що помилка прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя сприяла тому, що люди, які раніше нейтрально ставилися до референдуму, тепер активно відстоюють свої права на вулицях. 

 «Можливо в цьому вже була помилка уряду Маріано Рахоя, оскільки опитування показали, що 70% населення Каталонії підтримували ідею того, що вони мають право прийти на вибори та показати свою точку зору, але ідею незалежності підтримувало трохи більше 40%. Тобто ця ситуація діаметрально протилежна тій, що була в липні 2015 року. Тоді опитування фіксували, що близько 40% були за незалежність, а 42% - проти. Тобто тут була помилка Маріано Рахоя тому, що можна було дозволити проведення та піти за сценарієм Шотландії,  де уряд Кемерона не просто так погодився на проведення референдуму. Вони потім провели активну кампанію. Вони переконували людей, що нерозумно голосувати за незалежність», - розповідає експерт.

Також за словами Миколи Бєлєскова  референдуми за формальну незалежність використовують, як інструмент тиску на центральну владу.

«Навіть якщо згадати незаконне волевиявлення 11 травня 2014 року щодо незалежності Донецької та Луганської областей. Коли проголосували за відділення від України, то це потім використовувалося Москвою, як переговорний козир. В 2015 році, коли росіяни і американські виходили на діалог, тобто  створення двостороннього механізму, який зараз відомий, як Волкер-Сурков, а раніше це був Карасін-Нуланд. Коли обговорювали всі ці деталі, коли приїжджав Джон Кері, то  їх аргумент, що Україна має робити поступки був дуже простий: «Донецьк і Луганськ відмовилися від ідеї незалежності. Вони тепер хочуть бути в складі України. Вони свою позицію змінили, то час Україні міняти свою позицію». Навіть цей псевдо референдум, який немає жодної юридичної сили, теж використовувався  Москвою, як інструмент тиску та щоб перекласти відповідальність на Україну. Тобто зробити її головною, щоб вона зробила відповідні поступки», - розповідає експерт.

Міжнародний експерт зазначив, що успішний досвід у цьому питанні мала Шотландія.

«Необхідно згадати деталь, що для Каталонії був показовий прецедент з Шотландією, референдум в якій стався 18 вересня 2014 року. Тобто суть його була в тому, що він відбувся завдяки згоді, яка була між Шотландією та офіційним Лондоном», - говорить Микола Бєлєсков.

Однак за словами експерта залишається відкрите питання чому Мадрид  не перейняв цей досвід.

«Формально вони також могли б провести кампанію, щоб залишитися в складі Іспанії. У них були аргументи. Перший аргумент те, що каталонська економіка складає одну п’яту економіки Іспанії. Якщо порівняти ВВП на душу населення, то він на декілька тисяч євро більший. В Каталонії -29 тисяч євро, а в Іспанії – 20-23 тисячі. Каталонці живуть набагато краще. Тобто присутній економічний націоналізм. Також перша проблема, яка постане – чи буде Каталонія в складі Європейського Союзу, а економіка - експортоорієнтова», - говорить міжнародний експерт.

Також експерт зазначив , що ситуація  в Курдистані, де нещодавно пройшов референдум за незалежність, навряд чи переросте в збройний конфлікт.

«Я не думаю, що це переросте в збройний конфлікт. Оскільки курди прекрасно розуміють, що залежать від експорту нафти, який здійснюється через Туреччину. Якщо турки їм заблокують експорт нафти, то вони не будуть отримувати прибутки. Також на сьогоднішній день немає жодного зовнішнього гравця, який підтримує цю ідею. Всі її засудили», - сказав міжнародний експерт.

Пропонуємо переглянути прес-конференції