«Каспаров мені сказав: «Ситуація у вас критична. П’ята колона дуже потужна», - гросмейстер Михальчишин

Адріан Михальчишин, відомий львівський гросмейстер, а потім тренер збірних СССР, Словенії, Нідерландів, який нині очолює команду Туреччини, поділився деталями спілкування з Ґаррі Каспаровим. Російський політик в еміґрації не забуває про шахове минуле і продовжує відвідувати розмаїті турніри. Там Михальчишин-старший зі старим знайомим час від часу здибається.

«Після вбивства Бориса Немцова найжорсткішим критиком путінської політики є шаховий чемпіон Ґаррі Каспаров, - пише пан Михальчишин. – У Росії його і арештовували, і били шаховою дошкою по голові – одним словом влаштували терор і він просто втік з небезпечної країни. Тут треба привести слова великого історика Марка Солоніна, що повторив маневр Ґаррі по втечі закордон: «В России жить дорого, опасно и противно!»

Ґаррі отримав хорватське громадянство, переселився до Нью-Йорка зі своєю третьою дружиною. Став найбільшим авторитетом по Росії, щотижня його запрошують на високооплачувані лекції в різні американські університети, веде колонку в найвпливовішій газеті Wall Street Journal.

Критикує путінський режим дуже потужно. Бачимося з ним раз на півроку, я цікавлюся у нього про реальну оцінку нашої ситуації в вищих колах американської політики, до яких він має доступ.

Мені, щоправда, син (політик Юрій Михальчишин - «Главком») нагадав, що коли я телефонував Ґаррі в розпал кримської кризи в 2014 році, питаючи думку американського істеблішменту, він сказав: «По их мне нию, большая Крыса стала отползать! Тепер знаємо, що самі американці радили нам нічого не протиставляти Рашці… Не нервувати звіра!»

Зустрілися торік у Монте Карло і ніколи він не був таким песимістом. Сказав: «Ситуація у вас критична. П’ята колона дуже потужна і високооплачувана. Вона може вас знищити». Але побажав: «Одначе боріться».

На прощання я його, як завжди, попередив: «Будь дуже обережний, коли приїжджаєш до Європи. Тут усюди кишить небезпечною агентурою. Твої ж друзі постраждали… Пам’ятай про Литвиненка і Немцова...»