Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пародія на Універсіаду. У фарсі, що триває в Красноярську, є й українська вина

    спорт
    • Іван Вербицький
    • Розсилка
    Зимова Універсіада-2019 є для Путіна черговим «тріумфом волі» - Пародія на Універсіаду. У фарсі, що триває в Красноярську, є й українська вина
    Зимова Універсіада-2019 є для Путіна черговим «тріумфом волі»
    Новая газета

    Наша держава участі в студентських іграх на території країни-агресора не бере, але свою роль відіграла

    Зараз у російському Красноярську в розпалі свято путінського спорту. За неповних сім днів Всесвітньої зимової Універсіади місцева збірна здобула медалей більше, ніж решта команд разом взятих — 30 золотих, 30 срібних, 24 бронзових. То за умови, що розіграно 55 комплектів нагород. Такого фарсу світовий спорт не знав уже давно. Така «тотальна перевага» поставила у незручне становище навіть російських пропагандистів із центральних телеканалів. Ситуація доведена майже до абсурду. Приміром, у фігурному катанні з чотирьох пар, які беруть участь у змаганнях, три представляють країну-організатора. Росія вже не задовольняється просто п’єдесталами — вона займає їх повністю.



    Заповіти Кім Чен Ина

    ...П’ять років тому знатно повеселили світову спортивну спільноту в офіційному Пхеньяні. Під час новин диктор у притаманному собі урочистому тоні повідомила, що збірна Корейської народно-демократичної республіки стала чемпіоном світу з футболу. На підтвердження цих слів була подана інфографіка, у якій відтворювався героїчний шлях бійців Кім Чен Ина до футбольного Олімпу. Корейці «впевнено перемогли» всіх суперників, а у фіналі «не залишили шансів», звісно ж, бразильцям. Найкумедніше, що збірна КНДР на мундіалі-2014 у Бразилії не грала взагалі.

    Втім, північні корейці давно живуть у паралельній реальності. Аналогів їм, мабуть, немає, хоча дехто до них усіма силами тягнеться. Спорт — один із головних елементів пропаганди у Росії. Не лише путінській. Традиції були закладені у часи СССР. Путін зміцнив спортивну «непереможність» нафтодоларами. Завдяки матеріальним ресурсам Росія нині контролює міжнародні федерації з багатьох видів спорту — фехтування, художньої гімнастики, аматорського боксу, шахів, спортивної боротьби, дзюдо, хокею з шайбою. З футболом ситуація складніша, але показово, що титульним спонсором Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) є «Ґазпром». Тож не варто дивуватися, що у 2018-му Росія провела футбольний мундіаль.

    Російські нафтодолари є ключовим джерелом функціонування міжнародного олімпійського комітету. Саме тому попри свідчення екс-глави Московської антидопінгової аґенції Георгія Родченкова і доклад Річарда Макларена про масове вживання російськими спортсменами заборонених препаратів під державним контролем, російська збірна все ж допускається до участі в Олімпійських іграх. Правда, на міжнародні судові інстанції впливу знайти ще не вдалося й через те виступати Росії часто доводиться не під «триколором», а в нейтральному статусі і в обмеженому складі — найодіозніших допінгістів до змагань все ж не допускають. Найжорсткішу позицію зайняла Міжнародна федерація легкої атлетики, на яку Росія впливу практично не має. В легкоатлетичних змаганнях РФ перебуває під жорсткими санкціями ще з літа 2016 року.

    Іншими словами, «грати м’язами» у спорті найвищих досягнень спортивним пропагандистам Путіна щораз складніше. Постійні допінгові хвости створюють перед російськими спортсменами нові й нові перепони. Перемог, якими можна хизуватися перед електоратом, демонструючи велич «страни, встающєй с колєн», не так уже й багато. Звісно, виправдання про «злих піндосов», які не допускають «найпотужнішу спортивну державу», бо прибирають конкурентів, діють, але не на всіх.

    Універсіада як панацея

    Благо, є такі змагання, як Універсіада — Всесвітні студентські ігри, які проводяться кожних два роки влітку, і що два роки взимку. Там то Росія відривається знатно. Мало того, що росіяни ще з совєцьких часів звикли відряджати на такі змагання професійних спортсменів, тоді як цивілізовані держави змагалися і продовжують змагатися справжніми студентами, так останнім часом Путін, здається, вирішив банально зосередити весь світовий спорт, який за старою звичкою ще вважають студентським, у Росії.

    Як гарно можна на таких змаганнях піаритися, президент Росії переконався ще у 2013-му, провівши літню Універсіаду в Казані. Господарі там здобули 155 із 351-ї можливої золотих нагород і 292 медалі загалом. Іронічний сміх іноземних журналістів Путін «погасив» бравурно: «Займіться спортом, а якщо є питання — зверніться до лікаря».

    Вплив на студентський спорт у світі Росія підсилила після того, як у листопаді 2015 року президентом Міжнародної федерації студентського спорту (FISU) був обраний ректор Російського державного університету фізичної культури, спорту, молоді і туризму Олег Матицин. На генеральній асамблеї FISU в Лозанні (Швейцарія) ставленика Путіна підтримали майже в унісон — 81,6 відсотка голосувальників.

    Цікаво, що серед тих, хто підтримав тоді Матицина, були й представники української делегації на чолі з тодішнім керівником Комітету фізкультури і спорту Міністерства освіти і науки України Михайлом Мельником. Цікаво, що Михайло Григорович на той час був членом Всеукраїнського об’єднання «Свобода». У приватних бесідах він полюбляє хизуватися, що народився на Івано-Франківщині, в тому ж краї, звідки й Степан Бандера. Коли пана Мельника запитали, чому він на другому році війни голосував за представника країни-агресора, відповідь була банальною: «Він наш, слов’янин».

    Яблуко спокуси для України

    Власне, нинішню Універсіаду в Красноярську Росія отримала зусиллями президента Матицина. Україна, як відомо, на ці змагання на території країни-агресора не поїхала з політичних мотивів. Правда, це рішення далося нашим чиновникам з профільного Міністерства освіти і науки вельми непросто. За інформацією «Главкома», зацікавлена бодай у подобі конкурентності та й просто в присутності «братньої» України, «для спортсменів якої — спорт поза політикою», Росія була готова взяти частину витрат за участь українців на себе. Пан Матицин зокрема й із вдячності за підтримку трирічної давнини начебто обіцяв українській стороні профінансувати участь в Універсіаді у Красноярську 50-ти спортсменів. Наші чиновники спокусилися, але не знали, як на це відреагує громадськість.

    Обережно запущена в пресу «чутка» про можливу поїздку українських «студентів» до Красноярська наштовхнулася на бурхливу негативну реакцію і суспільне несприйняття. Проте вагання залишалися до останнього. Скажімо, в коментарі «Главкому» заступник голови Комітету фізкультури і спорту Міністерства освіти і науки Володимир Артамонов чіткої відповіді на питання дати не зміг і порадив подавати офіційний запит.

    Не дочекавшись відповіді на нього, через два дні ми нарешті дотелефонувалися до Вадима Стеценка, який замінив на посаді керівника Комітету нинішнього президента Федерації волейболу України Михайла Мельника. З Вадима Григоровича нарешті вдалося витиснути коротку фразу: «Україна бойкотує ці змагання». Цим чиновник засмутив зокрема біатлоністку Юлію Журавок, котра нещодавно сказала, що дуже шкодує, що Україна не поїде на змагання до Росії. 

    Універсіада в Красноярську завершиться 12 березня. Дуже показово, що після тижня змагань жодної медалі не здобула збірна США, а такі топові в зимовому спорті країни як Норвегія, Швеція, Канада та Німеччина мають у скарбничці відповідно чотири, три, дві і одну нагороди. Проте засліплених власним тріумфом господарів такі красномовні факти, здається, не бентежать. Як там казав їхній вождь?

    «Займіться спортом, а якщо є питання — зверніться до лікаря»...

    Іван Вербицький, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ