Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Плівки Колеснікова: запис, на якому букмекер і хокеїст сваряться за здані матчі (аудіо)

    • Іван Вербицький
    • Розсилка
    Борис Колесніков - Плівки Колеснікова: запис, на якому букмекер і хокеїст сваряться за здані матчі (аудіо)
    Борис Колесніков
    Фото: Новое Время

    Власник ХК "Донбас» виклав розмову, фігурантами якої є відомі особистості

    Власник хокейного клубу «Донбас», екс-народний депутат України Борис Колесніков виставив на пабліку «Хокейна Україна» в «Фейсбуку» цікавий запис. Розмова, якщо вірити Борису Вікторовичу, точиться між нападником клубу «Кривбас» Євгеном Секірком та букмекером Денисом з Харкова. Суперечка точиться навколо виконання зобов'язань з забезпечення потрібного результату матчу. Голос, схожий на голос Секірка, визнає, що «давно у цій темі», називає конкретні прізвища і суми.

    «Букмекер Денис» натомість обурений, що гравці співпрацюють не з ним, а з якимось «Пашею». Також в аудіо постійно фігурує прізвище тодішнього наставника харківського «Витязя», екс-хокеїста збірної України Олексія Лазаренка. Раніше Лазаренка називали одним із організаторів "матчу з фіксованим результатом" між збірними України та Кореї в рамках чемпіонату світу-2017 у Києві. Наслідком того скандалу стало відсторонення від хокею двох гравців української команди - воротаря Едуарда Захарченка та оборонця Володимира Вариводи. Правда, пізніше Захарченко був виправданий і нині виступає в Казахстані.

    Також у діалозі лунають назви усіх провідних українських клубів, прізвища гендиректора харківського «Динамо» Валерія Середенка, екс-гравця збірної України Кирила Катрича, тодішнього воротаря харківського «Витязя" Євгена Напненка та загадкового «Вані», який у той час виступав разом з Секірком в одній команді. У «Кривбасі» Іванів тоді було два - Підгурський і Савченко.

    Запис зроблений наприкінці сезону-2016/2017. З етичних міркувань, брудну лексику, за невеликими винятками, замінюємо літературними висловлюваннями. Ось тільки аудіо рекомендуємо слухати без присутності дітей.





    Секірко: Раз пішла така розмова, раз Середенко розповідає, що він приїде і всіх поламає, спускаємо цю справу на «ні». Набридло щодня слухати цю тему, що він усе знає. Знає - молодець. Раз він такий класний пацан і може приїхати всіх «вламати»... Нехай їде і «вломить». Це його особисті справи, це його вчинок, братан. Я йому нічого не винен і у мене перед ним жодних зобов'язань немає.

    Денис: Причому тут він? Його зрозуміти можна.

    С: Він при тому, що ти, Денисе, мені зателефонував і поставив мене перед фактом. Мовляв, Середенко має інформацію і він готовий її здати.

    Д: Його зрозуміти можна. Бо є президенти команд, які платять гроші. А ваша команда, «Генерали», «Донбас» проти системи.

    С: Денисе, я вже втомився. Мені пацани телефонують, ті, інші. Навіщо це мені потрібно?

    Д: Як навіщо? Це ж заробіток чи як?

    С: Заробіток такий, що про нього говорять уже всі, кому не ліньки. Навіщо мені такий заробіток, коли я приходжу додому і в мене розривається телефон. Той каже те, той інше. Ви заробили те, ті те...


    sekirko
    Євген Секірко. Фото з соцмереж

    Д: А хто тобі ще може телефонувати? Ти ж мені не розповідаєш нічого, кажеш: «Мені дзвонять». Хто, звідки?

    С: Повторюю: дуже багато зайвих розмов. Я не знаю, від кого вони виходять. Бо надто багато вух і багато розмов. Здогадуюся, звідки це. Але... Дуже багато інформації, Денисе, дуже. І знову ж - ти кажеш, давайте робити те й те, щоб усі полюбовно розійшлися, щоб Середенко нічого не вламав, щоб інформація не вилилася. Почуй, братан, себе з іншого боку. Ти підводиш мене під певні рамки.

    Д: Я не збагну. Ти кажеш, що вам байдуже, коли вас вламають. Вам залишилося чотири гри...

    С: Більше. Сім чи вісім.

    Д: З ким я розмовляв? Кирило? Катрич? Чи як його?

    С: Ні, це не Кирило був.

    Д: У тебе телефон сів, я телефонував Кирилу.

    С: Кирилу ти телефонував, коли він вже пішов. Ти розмовляв з іншою людиною. І знову ж, братан. Звідки ти взнав номер Кирила, цікаво?

    Д: (сміється). Як звідки? Напненко дав. Та й яка різниця, звідки я взнав? Це що секрети якісь?

    С: Різниці жодної, але забагато суєти. Навіщо це? Напненку ти зателефонував... Знову ж - вони їдуть в автобусі...

    Д: Та не телефонував я Напненку!

    С: Та знаю я, кому ти телефонував, Денисе. Я здогадуюся.

    Д: Якщо ти знаєш, то навіщо запитуєш? Мені пацани сказали чітко і зрозуміло. Ті, з ким ти там знаходився. Вони мені сказали: «Денисе, ми здавати ігри, підливати більше не будемо. Будемо грати в хокей». «Все, - відповідаю, - давайте, щоб так воно й було. Допетляємо цей сезон без зливу матчів». Мені просто цікаво, що ти будеш говорити...

    С: Ми нічого не будемо робити, бо хлопці з команди не хочуть займатися цією темою. Бо це х...ня, багато розмов навколо команди, всієї ліги. Багато зайвих слів. Аж до того, що це може дійти до керівництва. Не буду казати, хто це, чи він з Харкова, чи це Коля-Петя-Вася. Імен не називатиму.

    Д: Не треба нікого називати... Ти кажеш, всі ліги. Це всі роблять через цього Пашу? Виходить, Паша з бабками божевільними?

    С: Я до нього в гаманець не заглядав, але, наскільки розумію, з немалими грішми.

    Д: Просто думаю, що якщо в цьому «Кременчук" зав'язаний, «Донбас», «Витязь», «Кривбас» - уже чотири команди. 12 ігор на місяць...

    С: Я з ними за руку не воджуся і цих справ з ними разом не роблю. Не знаю, який там оборот, які суми. 10-20-30 - я з ними на ці теми не розмовляю.

    Д: За останню гру ви отримали чотири з половиною тисячі доларів.

    С: Ні.

    Д: А скільки?


    lazarenko
    Олексій Лазаренко. Фото - Спортарена

    С: Яка різниця? Кажу ж, що ні. Твоя інформація трохи невірна. Знову ж - ведеться подвійна гра: ти мене запитуєш і я тобі кажу начисто. А ти: "Мені передали, мені сказали...» Я знаю, хто це все говорить, але не збагну одного: людина сама у цій темі і пересилає всю цю дурню тобі. Хіба він не розуміє, що якщо всі підуть по п...цу, то він теж піде. Причіпом.

    Д: Я тобі зателефонував тільки з одного питання. Пацани сказали, що ти збираєшся поламати всю систему, що вони займатися цим не будуть. Просто після того разу тобі відразу зателефонував Льоша і спитав: «Ви це робили, але чому без Паші?» Що ти йому сказав?

    С: Так. Він спитав: «Ви робили «тему» без Паші?» - «Робили». «Гроші отримали?» - «Отримали". «Я зрозумів, від кого ви отримали", - і поклав трубку.

    Д: Просто ти прив'язаний дуже сильно. Не розумію, чому ти побоюєшся робити це зі мною?

    С: Я прив'язався, але зрозумій, що я не один у цій темі. Я не можу прийти і сказати: «Пацани, робимо те». Зрозумій, що то не бадмінтон, не бокс, не боротьба. Я не можу за себе відповідати.

    Д: Конкретно: хто веде розмову з Пашею?

    С: Яка різниця, хто веде? Рішення ми приймаємо спільно.

    Д: Ви приймаєте рішення про те, чи відповідаєте за гроші, велика сума або ні. Але конкретно з Пашею ж розмовляєш ти.

    С: Навіть якщо я, то що?

    Д: Рішення приймаєш ти.

    С: Рішення приймає колектив, а я лише доношу інформацію. Як я можу за когось вирішувати? Ось зараз ти телефонуєш і я кажу: «Ввечері будемо розмовляти з хлопцями і вирішувати». Те саме й із Пашею.

    Д: Давай по суті, конкретно. Якщо мені зателефонує, не дай Боже, той же Льоша Лазаренко і запитає: «Навіщо ти туди влазиш?" То ж не виключено, якщо він телефонував після всіх цих розмов тобі і сказав, що він знав про те, що відбулося і поклав слухавку (образився на тебе чи що?). Так само він може набрати й мене. І спитати: «Дене, навіщо ти туди влазиш?» Хоча він і казав мені, що там ні при чому і не при справах. Повторюю 150-й раз: я почув ось це все від тебе, від Вані, від інших пацанів, що маємо справу з «Лазарем». Я розумію, що ми живемо з ним в одному місті, що він може приїхати до мене і запитати, навіщо я туди вліз. Я повинен розуміти, що ти будеш говорити там. Ось і все. Я тобі саме для цього й зателефонував.

    С: Я йому нічого говорити не буду.

    Д: Я повинен розуміти, про що ти будеш говорити з Пашею. А Паша це розповість Льоші. Я ж правильно розумію?

    С: Паші я передаю інформацію, що ми закінчуємо всю цю тему. Я ж тобі вже казав. Коли він запитає, «чому?», я відповім, що хлопці з команди через те, що ходить багато чуток там, де треба і там, де не треба, далі цією темою займатися не хочуть.


    seredenko
    Валерій Середенко. Фото - УХЛ

    Д: Але вони ж не будуть вас змушувати?

    С: Х... його зна? Як вони можуть мене змусити? Братан, давай я зі своїми розберуся сам. Будуть мене шантажувати чи ні - з цим розберуся самотужки. Давай, щоб не було такого, що я щось винен тобі, а ти мені.

    Д: Я повинен зрозуміти. Скажімо, приїду до Валери (Середенка - прим.) і скажу йому: «Пацани більше цим займатися не будуть, не зливатимуть». А потім побачу, що ставки заходять. Я ж побачу. Що вони мені скажуть? Бо усі твої друзі, які сиділи з тобою, сказали: «Ми відчитуватися ні перед ким не будемо. Якщо ми будемо падати, то впадемо всією командою і нам байдуже. Доказів немає». Це я почув від твоїх... Кирило Катрич, хто там ще з тобою був?... Ти мені скажи: я можу бути впевнений, що та гра, коли ви 4:1, зіграли - то було в останнє?

    С: Так. Так. Так.

    Д: І ось все це, що вони робили з «Витязем», коли вони начебто були не при справах... Начебто...

    С: Що означає «начебто"? Розумієш, Денисе, у нас із тобою не виходить діалогу. У нас немає довіри - в тебе до мене, а в мене до тебе. Кажу тобі конкретно: гра, коли було 11:1 («Кривбас» - «Витязь» - 11:1, 25.01.2017 - прим.), я ні копійки, ні рубля, ні сантима не отримав! Я не в темі був! Це заходило з іншого боку. З іншого боку, з Харкова. Звідки я знаю, скільки «бульдог" надумав пропустити - 20-30? А ти мені телефонуєш, пишеш у перерві: «Жека, що за х...ня, твої київські пацани мене обставили». Я сиджу, нічого не заробив, а пред'яву кинули. І дурнем перед пацанами виглядаю. Навіщо це мені потрібно?



    Д: Те, що вони зробили, це вже їхня справа, в принципі.

    С: Я тобі не можу розповідати за Харків, за «Лазаря», за «Кременчук». Я тобі говорю за свою команду. Мені байдуже, нехай вони у тому чортовому чемпіонаті хоч згорять всі. Повторюю: закриваємо питання, ні в кого немає жодних претензій. Середенко там чи хтось інший... Братан, мені байдуже. Якщо він думає, що такий гарний, то це буде сучий вчинок, котрий може вилізти боком. Він теж не безсмертний. Це некрасиво - вирішувати свої проблеми через когось.

    Д: Які проблеми? Просто люди вкладають гроші. А ти мені розповідаєш, який Середенко козел, якщо він це зробить. А як би ти вчинив у цій ситуації?

    С: Я б не робив взагалі ніяк. Найперше я б розібрався у себе в команді і у себе в місті. Людям, яким ти оплачуєш поїздки, сам би їх і катав. А не захотів би - через 83-ті руки й іншу команду.

    Д: Ми ж довіряли, що є Льоша в команді.

    С: Якщо є питання до Льоші то зателефонуй йому і повирішуй. Ти можеш мене не чіпати?

    Д: У мене не має до нього питань взагалі. Я про це дізнався, коли вліз сюди до вас. Що, виявляється, Льоша - сподвижник всього українського хокею. Я від вас почув, що ви працюєте з Льошею, а Льоша познайомив вас з Пашею. Ось навіщо мені йому зараз телефонувати? Сказати: «Льошо, привіт. Давай ділися зі мною»? Чи як?

    С: Ти кажеш, що він надурив на гроші Середенка, розігнав команду, не дає варіантів тобі і твоїм людям заробляти гроші, бо перекриває все. То до кого питання?

    Д: Розумієш, щоб були питання, потрібні докази. Що я йому скажу при зустрічі? Він відповість, що все, що говорить Секірко, Ваня і ще хтось із вашої команди мене не цікавить. А ще він запитає, кому віриш ти - їм чи йому.

    С: Братан, давай закінчувати цю розмову. Щоб ми залишилися в нормальних стосунках, щоб одне одного не посилали, прошу: давай відпочинемо. Я втомився зі всіма на цю тему розмовляти. Пацанам пояснюю одне, з тобою балакаю. Я втомився. Чесно кажу. У мене голова кипить. А коли ти ще й про Середенка сказав, я взагалі очманів.

    Д:...Після «Кременчука», коли було 5:2, хто тобі телефонував? І що далі?

    С: Він запитав, чи ми робили. Я відповів, що так.



    Д: А потім він тобі скаже: «Женю, а чому ви цього не хочете робити далі?»

    С: Відповім йому так само, як Паші.

    Д: Значить ми одне одного зрозуміли. Претензій ні у мене, ні у тебе немає. Правильно?

    С: У мене їх і не було. Єдина моя претензія - що забагато балачок навколо. І все.

    Д: А балачки ці через кого?

    С: Здогадуюся. Через родича твого. Чи через його дружину.

    Д: Ладно, це вже таке. 

    С: Братан, чесно кажу, давай припиняти. У тебе є фінансова забезпеченість і воно того не вартує. Давай не псувати наших стосунків. Ці гроші цього не вартують.

    Д: Нічого собі «не вартують»! Люди по 200 тисяч доларів (? - нерозбірливо) вивертають!

    С: Та не я їх ставлю! Я їх не бачив, не ставлю і не чув. Мені набридло з тобою по сто разів на день говорити про одне й те ж. До того ж я нікому нічого не винен. Якби був винен чи зобов'язання мав, то була б інша мова. Розумієш, у цій темі я трохи раніше. І не факт, що якби не Ваня, ми би з тобою на цю тему взагалі розмовляли. Але раз вже так вийшло... Я не можу послати людину і сказати, що ми будемо робити з іншого боку. Мені легше відмовитися і не робити взагалі, щоб не бути чортом. Не перебирати ці розмови по сто тисяч разів на день, не пояснювати нічого ні тобі, ні в роздягальні. Ваня стоїть і все слухає, дружина його ставки ставить. Навіщо мені це все?!

    Д: Згоден. Ладно, Жека, добраніч...  

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ