«Програш у цій грі буде фатальним»
Технологічна новинка ChatGPT розриває інформаційний простір. Чат-бот б’є рекорд за рекордом: швидкість охоплення, якість продукту, стрімкість самонавчання… Та чи не спіткає людство популярний сюжет багатьох фантастичних фільмів, коли штучний інтелект розвинувся настільки, що захопив світ?
За кілька місяців до виходу ChatGPT експерти з Оксфордського університету і компанії Deepmind заявили, що штучний інтелект може... знищити людину. Про це йдеться у публікації в науковому журналі AI Magazine. Майк Коен, співавтор статті з Deepmind, пояснює цю точку зору так: ресурси у нашому світі обмежені, тому існує конкуренція. У розвинутого штучного інтелекту буде «ненаситний апетит» до енергії, якої він потребуватиме дедалі більше. І у певний момент захоче ліквідувати потенційні загрози та заволодіти всією доступною енергією просто заради виконання цілі або отримання винагороди, передбаченої програмою.
На думку дослідників, щоби не отримати сильного конкурента у боротьбі за виживання на Землі, людство має дуже повільно розвивати технології штучного інтелекту, якщо розвивати взагалі, доки не навчиться їх контролювати.
«Програш у цій грі буде фатальним», – наголосили автори статті.
Що таке Chat GPT і чому про нього всі говорять
ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer, генеративний попередньо навчений трансформатор) – це чат-бот, який є комбінацією великої статистичної моделі мови та штучного інтелекту. Він самовдосконалюється за допомогою методів керованого навчання.
ChatGPT випустила американська компанія OpenAI у листопаді 2022 року і він швидко привернув до себе увагу завдяки здатності дуже «по-людськи» вести діалог – настільки не механічно, що зрозуміти, що розмову веде бот, а не жива людина, дуже важко. Чіткі відповіді бот генерує на будь-які теми, з будь-яких галузей знань. Його можна використовувати як для отримання інформації, так і для невимушеної бесіди.
ChatGPT швидко набув шаленої популярності: 1 млн користувачів за п’ять днів. Для порівняння: Instagram йшов до таких показників охоплення 2,5 місяці, Facebook – 10 місяців, Netflix – 3,5 роки.
За який проміжок часу популярні програми перетнули межу у мільйон користувачів
Сем Альтман, гендиректор OpenAI зізнається, що його самого вразив масштаб успіху.
«Але я сподівався, що людям сподобається цей наш проєкт», – зазначає він.
Як користуватися ChatGPT
На жаль, в Україні вільно використовувати ChatGPT не можна.
«Ми потрапили до санкційного списку компанії, опинившись поряд з Росією, Білоруссю та Іраном. Про причини такого рішення наразі невідомо. Але є факт: наші громадяни не можуть отримати доступ до передових технологій», – зазначає заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
За його словами, міністерство вже надіслало офіційний лист-прохання прибрати Україну зі списку, але поки без відповіді.
Тим не менш, користуватися ChatGPT в Україні все-таки можна: через анонімайзер VPN. Далі для того, щоби скористатися ботом, треба зайти на сторінку і зареєструватися.
Використання інструменту можна умовно розбити на кілька кроків.
- Створити запит: ввести в інтерфейс ChatGPT текстове питання чи будь-яке висловлювання. ChatGPT може генерувати тексти різними мовами, у тому числі – українською. Потрібно лише написати запит (питання або фразу) тією мовою, якою ви хочете отримати відповідь.
- Далі відбувається аналіз вашого запиту.
- Генерація відповіді.
- Потім ви можете зробити додаткове уточнення або ввести новий запит.
З ChatGPT вже активно «граються» деякі відомі українці. Так, резидент Київської школи економіки, екс-міністр економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов захоплено вивчає та користується ботом: він навчив його щодня робити огляд десятків матеріалів, присвячених Україні, опублікованих у світових ЗМІ. Для цього Милованов використав початкові знання мови програмування Python.
«Моя ідея була – придумати якийсь код, що витягує текст статей і потім автоматично просити ChatGPT зробити по одному реченню для кожної статті у стилі, який мені потрібен. Але я ж не вмію програмувати. До грудня цього місяця я взагалі не знав нічого про Python», – пише Милованов.
Далі він розказав, як саме йому вдалося зреалізувати цю ідею.
«ChatGPT пояснив мені, як встановити його і працювати з базовими кодами. ChatGPT запропонував мені декілька сервісів, які дають доступ до новин всього світу. І допоміг написати код, який збирає новини з джерел, що мені потрібні. Я почав займатись цим вчора ввечері і десь за півтори години у мене цей код запрацював, – пояснив він. – Тобто вчора за вечір я створив собі сервіс медіа-моніторингу який я повністю контролюю».
На думку журналістів та бізнесменів, ChatGPT стане зручним інструментом для підприємців, які намагаються покращити якість обслуговування клієнтів: чат-бот оброблятиме велику кількість запитів, спілкуватиметься із клієнтами онлайн, надаватиме персоналізовану інформацію та генеруватиме рекомендації на основі їхніх уподобань.
Ще одна сфера застосування – розробка систем автоматичного заповнення форм.
Гендиректор компанії-творця визнає, що різноманітність застосування технології його вражає.
«Скажу про найбільш корисну для мене річ – це анотація. Анотації величезних статей або електронних листів виявилися для мене більш корисними, ніж я міг собі уявити», – каже він.
Приводи для побоювань
Наступного дня після виходу продукту, аналітики висловили побоювання, що вправний ChatGPT залишить без роботи представників деяких професій, зокрема контент-менеджерів і «писатиме» реферати за школярів і студентів. Однак поки бот може продукувати тексти, використовуючи інформацію, опубліковану в інтернеті лише до 2021 року.
Журналісти ВВС спробували згенерувати текст за допомогою ChatGPT, однак він виявився недостатньо якісним для публікації.
Втім, швидше за все, це тимчасово. Співзасновник освітніх курсів Prometheus Іван Примаченко вважає, що за кілька років 90% фахівців різних галузей будуть просто непотрібні на ринку.
«За кілька років ChatGPT, чи його наступник, писатиме типові маркетингові тексти краще за 90% копірайтерів. А робота 10% копірайтерів полягатиме у тому, щоби обрати, які саме із запропонованих застосунком варіантів, найкраще відповідають цілям компанії у конкретному випадку», – пише він.
«Часи освіти, яка навчає повторювати за лектором, не розуміючи, чому саме він так робить, минають. І скоро для випускників цієї школи не залишиться роботи у новому світі штучного інтелекту», – робить висновок Примаченко.
Громадський діяч Сергій Кошман висловив побоювання, що ChatGPT може стати ідеальним інструментом для творення фейків і наповнення інформаційного простору дезінформацією, яку дуже складно буде відрізнити від правди. Він наводить приклад із зображенням хлопчика на тлі зруйнованого будинку і пише, що користувачі інтернету не здогадалися, що це не зображення створив штучний інтелект.
Утім голова Незалежної медійної ради Отар Довженко вважає, що технології не зможуть замінити людський інтелект. Він проводить паралелі між ChatGPT і українським класичним твором «Грицева шкільна наука».
«Як пам’ятаєте, малий Гриць «був зламаний, засоромлений», почувши, як гусак навчився вимовляти фразу «а баба галамага». Ця фраза не піддавалася Грицеві у школі, а гусак «в одній хвилі переймив і повторив ту мудрість, що коштувала його рік науки». З чого хлопчик зробив висновок, що гусакові, а не йому, слід було би ходити до школи. Якби малий Гриць володів навичками критичного мислення, він зрозумів би, що гусак, звісно, «а баба галамага» не вимовляє – це йому просто вчулося, бо він був на це налаштований», – пише Довженко.
«До речі, сама фраза «а баба галамага» має сенс і відповідає на питання: «а шо баба робить?» Галамагає. Ані гусак, ані тупа комп’ютерна програма з великою базою даних і ще більшою базою зв’язків між цими даними на це питання не відповість. А ось малий Гриць міг би», – резюмує Довженко.
Тим часом «тупа програма» легко справляється із задачею «навчити поганому». Так, ChatGPT, як показав досвід, недостатньо оснащений засобами захисту від генерації небажаного контенту. Так, на запит користувачів він зміг скласти діалог, у якому злодій намагається дізнатися про способи крадіжки товарів у магазинах, пише vice.com. Спочатку чат-бот відмовився щось підказувати зловмиснику. Однак після того, як запит був переформульований, алгоритм бота надав купу порад щодо того, як пограбувати магазин і не попастися. Серед порад – обирати невеликі предмети, які можна легко і швидко сховати, не привертати до себе увагу працівників, використовувати потайні кишені, у будь-який момент бути готовим втекти.
В іншому випадку чат-бот охоче давав поради щодо виготовлення вибухівки. «Досить однієї іскри», – запевнив штучний інтелект, але порадив не робити цього на практиці.
«Поки не вдалося віднайти спосіб навчити штучний інтелект «інтуїтивно відчувати», які теми для розмов з користувачами є неприйнятними. Фахівці з етики штучного інтелекту також неодноразово говорили про те, що чим складніша модель, тим складніше зрозуміти, як вона працює, навіть тим людям, які її створили, а тому вона швидко стає «некерованою», – пише видання.
Глобальна битва нейромереж
Через шалений успіх ChatGPT вже охрестили «вбивцею Google». Тому технологічний гігант поспіхом готує конкурента для ChatGPT: він запланував за рік випустити аж 20 продуктів на основі нейромереж.
За даними інсайдерів, генеральний директор Google Сундар Пічаї терміново мобілізував своїх підлеглих і кинув усі сили на розробку відповіді OpenAI. Головною фішкою експериментального конкурента ChatGPT від Google буде вміння відповідати на актуальні питання, користуючись інформацією, яка з’явилася в інтернеті і після 2021 року.
Інсайдери кажуть, що Google тестує нову сторінку пошуку, яка використовує формат запитань і відповідей. На цій сторінці користувач вводить свій запит, а сторінка генерує текст, схожий на відповіді, дані людиною. Під цими відповідями пропонуються додаткові питання, за якими йдуть типові результати пошуку з посиланнями та заголовками.
Чим закінчиться ця битва гігантів – невідомо, адже на підмогу OpenAI прийде Microsoft. За даними Bloomberg, ця компанія розглядає можливість інвестувати у розвиток ChatGPT. Фінансові деталі тримаються у таємниці, проте інсайдери стверджують, що йдеться про $10 млрд при капіталізації OpenAI у $29 млрд.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0