Археологи знайшли давнє римське місто у Швейцарії завдяки посусі (фото)
Через сильну спеку рослинність над похованими спорудами почала в'янути, і з повітря стали помітні контури давніх будівель та доріг
Посуха допомогла археологам виявити нові сліди давнього римського міста Авентікум у Швейцарії. За допомогою дронів дослідники побачили обриси терм, житлових будинків, доріг та можливої храмової споруди. Про це розповідає «Главком» із посиланням на Reuters.
Рослинність показала приховані споруди
Авентікум був столицею римської Гельвеції близько 2 тис. років тому. Сьогодні на його місці розташоване швейцарське місто Авенш у кантоні Во.
Цього літа археологи за допомогою дрона щодня фотографували поля навколо міста. Сильна спека та нестача опадів створили умови, за яких приховані під землею споруди стали помітними на поверхні.
Річ у тім, що стіни, дороги та бетонні підлоги під землею обмежують доступ коренів до води. Тому під час посухи рослини над такими об'єктами в'януть швидше, ніж на ділянках без археологічних залишків. У результаті на полях утворюються контури споруд, які добре видно з повітря.
Археологи побачили терми та дороги
На знімках дослідники виявили сліди терм, будинків, доріг та можливої храмової споруди. Частина цих об'єктів розташована на територіях, де раніше не проводили розкопок.
Нові дані вже дозволили археологам доповнити карти давнього Авентікума та виправити деякі попередні припущення щодо розташування споруд. За словами археолога кантону Во Джордана Анастассова, це одні з найважливіших відкриттів на цій території щонайменше за останні 50 років.
Що буде далі
Деякі сліди, зафіксовані влітку, зникли після скошування рослинності та зниження температури. Водночас контури нового басейну в комплексі терм досі можна побачити на полі, де рослинність частково всохла.
Археологи планують представити результати досліджень колегам і можуть провести точкові розкопки, щоб перевірити частину виявлених об'єктів.
В Україні археологи також продовжують відкривати нові сторінки давньої історії. Нещодавно дослідники вивчили сарматське поховання у кургані бронзової доби на Арабатській стрілці на Херсонщині. У могилі чоловіка віком приблизно 25–35 років знайшли залізний кинджал, ніж, глиняний глечик та рештки вівці. Сам курган використовували для поховань протягом кількох тисячоліть.
За особливостями зброї та кераміки поховання датують періодом від I століття до нашої ери до I століття нашої ери. Дослідники припускають, що воно може бути пов’язане з роксоланами - одним із сарматських племен.
Коментарі — 0