#IStandWithPutin. Хто відстоює інтереси Росії в Twitter

Інформаційна війна
#IStandWithPutin. Хто відстоює інтереси Росії в Twitter

У світі досі є країни, які з антипатією ставляться до Заходу і симпатизують Росії. Саме на цьому ґрунтуються нові  операції з впливу

Ілюстрація: Radio lemberg

Хто стоїть за хештегом #IStandWithRussia

Через півтора місяця після вторгнення Росії в Україну дедалі частіше чути, що, мовляв, у пропагандистської машини Путіна «відвалились колеса». При цьому називаються наступні причини: російський підручник з пропаганди застарів і не зміг адаптуватися до сучасних реалій; Москва була приголомшена майстерністю президента України Володимира Зеленського як медіаоператора та люттю київських цифрових бійців.

Як написав дослідник Сінан Арал у The Washington Post, «Україна та її прихильники значно випереджають Путіна та його пропагандистів у боротьбі за серця і уми як в Україні, так і за кордоном». Навіть повернення Росії до контролю над інформацією в радянському стилі виглядає як відступ від тієї пропаганди, основним інструментом якої було вельми майстерне перекручування фактів та створення фейків у цифровому просторі.

Особисті стрічки в соціальних мережах автора свідчать про те, що кожне з цих спостережень може бути правдою: в них фігурують Зеленський, Арнольд Шварценеггер і фермери, які буксирують танки. Я не знаю нікого, у кого б вторгнення РФ до України не викликало б обурення.

Заголовок авторитетного американського видання The Washington Post «Україна перемагає в інформаційній війні» Заголовок авторитетного американського видання The Washington Post «Україна перемагає в інформаційній війні»

 

Однак оголошувати інформаційну перемогу України ще зарано. Бої ще точаться.

2 березня у мій онлайн-світ у Twitter увірвалися два хештеги: #IStandWithPutin і #IStandWithRussia (у перекладі: я підтримую Путіна, я підтримую Росію). Дуже швидко дослідники дезінформації почали помічати підозрілі моделі, пов’язані з хештегами – вони стверджують, що до їх втілення причетні боти і застосовуються усі можливі технології поширення (лайки, репости, посилання у коментарях, - «Главком»). Фахівці ретельно вивчили профіль одного з користувачів, який поширює ці хештеги, і дійшли висновку, що їхнім першоджерелом є польська група у Facebook, яка раніше займалась шахрайством на знайомствах.

Вище вказаних хештегів за наступний тиждень з’явилося стільки, що це привернуло увагу мою та колег. Так, до 9 березня трохи менше 10 тисяч акаунтів Twitter поділилися одним із таких хештегів щонайменше п’ять разів. Тож ми вирішили провести власне дослідження цих облікових записів і з’ясувати: хто стоїть за ними?

Любителі Путіна в Африці та Азії

Зазвичай досліджуючи Twitter, ми створюємо так звані графіки залучення: розташовуємо облікові записи на карті, керуючись тим, хто на кого підписаний, хто кого ретвітить чи лайкає. Це дає можливість визначити, наскільки справжнім може бути набір акаунтів і чи можуть вони працювати у певній координації. Новітні можливості моделювання дозволяють аналізувати ще більше: як кожен з досліджуваних облікових записів використовує мову — формулювання фраз, особливості виписування хештегів тощо.

Ми виявили кілька ключових вузлів (кластерів) облікових записів, які активно поширювали проросійські хештеги. Частина з них ідентифікувалися як індійські і в основному ретвітили потік повідомлень англійською та хінді на підтримку прем’єр-міністра Нарендри Моді та його індуїстської націоналістичної партії Бхаратія Джаната. Інша група розповсюджувачів хештегів на підтримку РФ використовувала урду, сіндхі та фарсі, а користувачі в основному ідентифікували себе як іранці чи пакистанці. Ще один вузол розповсюджувачів був з Південної Африки, але включав користувачів з Гани, Нігерії та Кенії, які розповідали про охорону здоров’я, дефіцит палива в Нігерії та колишнього президента Південної Африки Джейкоба Зуму.

(для детального ознайомлення із дослідженням, натисніть на зображення)

Один з кластерів не мав чітких мовних чи географічних характеристик. Облікові записи в цій групі надсилали найменшу кількість твітів і мали найменшу кількість підписників; велика частина з (акаунтів – «Главком») цих підписників була створена або в день вторгнення Росії в Україну (24 лютого), або 2 березня – в день голосування в ООН, яке засуджувало вторгнення.

Динаміка активності аккаунтів, які використовували хештеги: #IStandWithPutin і #ISstandWithRussia (у мультилінгвічному кластері)/ Ілюстрація: дослідження CASM Technology (дослідницький хаб аналітичного центру «Демос» у Лондоні) Динаміка активності аккаунтів, які використовували хештеги: #IStandWithPutin і #ISstandWithRussia (у мультилінгвічному кластері)/ Ілюстрація: дослідження CASM Technology (дослідницький хаб аналітичного центру «Демос» у Лондоні)

Усі ці кластери лінгвістично відрізнялися один від одного, проте мали спільні закономірності. У кожному з них спостерігався невеликий сплеск активності з публікації повідомлень у день вторгнення, а потім дуже різке зростання – 2 та 3 березня. І всі, крім одного (південноафриканського), в день голосування в ООН опублікували (чи поширили) низку мемів на користь вторгнення.

Меми на підтримку вторгнення Росії в Україну, які поширювали проросійські боти/ Ілюстрація: дослідження CASM Technology (дослідницький хаб аналітичного центру «Демос» у Лондоні) Меми на підтримку вторгнення Росії в Україну, які поширювали проросійські боти/ Ілюстрація: дослідження CASM Technology (дослідницький хаб аналітичного центру «Демос» у Лондоні)

Грають на симпатіях до Росії і антипатіях до Заходу

Меми проштовхували яскраві антиколоніальні та антизахідні образи, змішані з мотивами підтримки Путіна та демонстрацією солідарності між БРІКС: Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південною Африкою. Частина була присвячена схваленню великої дружби між Росією та Індією або лицемірству Заходу та нібито агресивному розширенню НАТО.

Це дослідження поверхневе і недосконале. Ба більше – не дає жодного чіткого доказу, що РФ пов’язана з цією незвичайною активністю у соціальних мережах. Є підрозра, що частина облікових записів «ожила» за певну плату.

Також характерно, що ці користувачі не видавали себе за західних користувачів соціальних мереж і не зверталися до них. З реальних людей, які використовували ці хештеги, дуже мало людей із західних країн.

Важливо, що за межами Заходу інформаційна війна розгортається значно активніше. «Ми бачили багато підозрілих облікових записів у TikTok, які схвалюють російську ідеологію або підтримують російську агресію мовами Південно-Східної Азії, скажімо, малайською та індонезійською», – каже Нг Вей Кай, журналіст сінгапурської газети The StraitsTimes.

Розділи коментарів до акаунтів новин заповнені проросійськими поглядами. Велика частина контенту, створеного неанглійською мовою, також має глузливий або попереджувальний тон щодо можливого рішення Сінгапуру ввести санкції проти Росії.

В Індії, як зазначає місцевий журналіст Тушар Дхара, рівень симпатії до Росії вражає. «Люди підтримують Росію та Радянський Союз за їхню дипломатичну та військову підтримку Індії, яка триває десятиліття», – говорит Дхара.

Великий успіх Зеленського в інформаційній війні, безсумнівно, полягає в тому, що він зміг сформулювати ключовий меседж: війна – це конфлікт Росії проти не лише України, а й усього Заходу. Це допомогло йому завоювати низку шанувальників у Європі та Північній Америці, як серед політиків, так і серед пересічних виборців. Однак саме це і відіграє на руку Росії на іншому інформаційному фронті.

Кампанії з дезінформації набагато ефективніші, якщо в їх основі є потужна теза і вона використовується для ведення дискусії. А реальність полягає в тому, що в багатьох частинах світу є глибока антипатія до Заходу і симпатія до Росії. Саме в цьому контексті і працюватимуть операції з впливу.

Помилка, якої ми припускаємося занадто часто на Заході, полягає у впевненості, що інформаційні простори — наприклад, англійський, французький, німецький Twitter і Facebook — набагато більш універсальні, ніж вони є насправді. Ми ризикуємо зробити ту саму помилку і щодо вторгнення Росії в Україну. Те, що ми не бачимо інформаційної війни, не означає, що її не відбувається, і тим більше не означає, що ми виграли. Це може означати лише те, що наше поле не є полем битви.

Джерело: TheAtlantic

Автор: директор Центру аналізу соціальних медіа центру «Демос» у Лондоні Карл Міллер

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: