«Приходьте завтра!» Чому Євросоюз тримає балканські держави на порозі

євроінтеграція
  • Ігор Федик
  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Останні резолюції Європарламенту не потішили Албанію, Косово, Північну Македонію та Сербію<b></b> - «Приходьте завтра!» Чому Євросоюз тримає балканські держави на порозі

Останні резолюції Європарламенту не потішили Албанію, Косово, Північну Македонію та Сербію

Євроінтеграція Західних Балкан: слова без реальних дій

Європейський парламент наприкінці березня ухвалив резолюції щодо євроінтеграції чотирьох західнобалканських країн: Албанії, Косово, Північної Македонії та Сербії. Попри те, що в резолюціях в цілому було підтверджено зацікавленість Євросоюзу щодо розширення за рахунок Західних Балкан, вони однак принесли небагато оптимізму в західнобалканські столиці.

Євродепутати вкотре дали чітко зрозуміти, що перед тим, як розпочинати з цими країнами конкретні переговори про вступ, вони, по-перше, повинні повністю виконати свої «домашні завдання» щодо проведення внутрішніх реформ. По-друге, і що не менш важливо, всі кандидати на вступ повинні мати між собою добросусідські відносини, оскільки Євросоюз зовсім не зацікавлений імпортувати собі чиїсь внутрішні проблеми і міждержавні суперечки, які в перспективі можуть стати причиною нестабільності в самому ЄС.

Албанія


Загалом західноєвропейські країни критично налаштовані щодо приєднання Албанії до ЄС
Загалом західноєвропейські країни критично налаштовані щодо приєднання Албанії до ЄС

У звіті щодо Албанії депутати Європарламенту привітали чітку стратегічну орієнтацію та прихильність країни до інтеграції в ЄС і закликали офіційно розпочати переговори про приєднання без будь-яких подальших затримок, однак… Після повного виконання умов, встановлених Європейською Радою. Вони, зокрема, стосуються реформи державного управління, судової реформи, протидії корупції на високому рівні, боротьби з місцевими та міжнародними кримінальними мережами, зміцнення політичного діалогу та функціонування демократичних інститутів.

Про те, що Тірані треба буде добре «попітніти» над своїм домашнім завданням говорить й опублікована на початку березня доповідь Державного департаменту США під назвою «Стратегія щодо міжнародного контролю над наркотрафіком» в якому, зокрема, зазначається, що Албанія «не досягла значного прогресу у протидії відмиванню грошей та фінансовим злочинам у 2020 році».

Ще одним негативним аспектом в питанні албанської євроінтеграції залишається болгарське вето щодо Північної Македонії, адже в ЄС розглядають євроінтеграцію Тірани і Скоп’є, як «пакетну угоду».

Вищевказані болгарське вето і американський звіт грають на руку західноєвропейським країнам, які загалом критично налаштовані щодо приєднання Албанії, зокрема, Франції, де громадська думка є скептичною щодо подальшого розширення ЄС, особливо у світлі майбутніх президентських виборів 2022 року, а також Нідерландам, які надто прискіпливо ставляться до проведення Тіраною внутрішніх реформ.

Косово


Косово прагне залучити до діалогу американців, а Сербія хоче бачити за переговорним столом Росію
Косово прагне залучити до діалогу американців, а Сербія хоче бачити за переговорним столом Росію

Як і у випадку з Албанією, у звіті щодо Косово Приштині було наголошено на необхідності проведення глибоких реформ, насамперед, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, відмивання грошей і фінансування тероризму.

Крім того, євродепутати нагадали, що п'ять країн-членів ЄС досі не визнали Косово і закликали їх зробити це, наголосивши при цьому, що цей процес є незворотнім. На їхню думку, визнання цими країнами Косово буде корисним як для нормалізації відносин між Приштиною і Белградом, так і для зміцнення стабільності в регіоні й інтеграції їх обох до ЄС. Поряд з цим євродепутати звернулись із закликом до Косово і Сербії в подальшому утриматись від будь-яких дій, які могли б підірвати довіру між сторонами і наголосили, що нормалізація відносин між ними є пріоритетом та передумовою для їх євроінтеграції.

Що стосується самого Косово, то частково визнана республіка продовжує сьогодні переживати переформатування внутріполітичної карти і місцева політична еліта, яка прийшла до влади, зосереджена, в першу чергу, не на проведенні необхідних для євроінтеграції реформ, а на утриманні влади в своїх руках. Тому реальна перспектива гальмування реформ, невизнання Косово з боку окремих членів ЄС, а також прив’язка його євроінтеграції до нормалізації відносин з Сербією, що є вкрай складним і довготривалим процесом, вказує, що початок переговорів про вступ між Брюсселем і Приштиною є питанням, яке вирішиться і не завтра, і не післязавтра.

Північна Македонія


Поки Софія і Скоп’є не порозуміються, Євросоюз, який наголошує на добросусідських відносинах, не буде робити практичних кроків для вступу Північної Македонії
Поки Софія і Скоп’є не порозуміються, Євросоюз, який наголошує на добросусідських відносинах, не буде робити практичних кроків для вступу Північної Македонії

У звіті щодо Північної Македонії євродепутати констатували, що країна досягла послідовного прогресу та підтримує стабільні темпи реформ, спрямованих на євроінтеграцію. Вони закликали Євросоюз якнайшвидше провести першу міжурядову конференцію зі Скоп’є, яка б ознаменувала офіційний початок переговорів про вступ. В той же час, було висловлено розчарування тим, що Болгарія і Північна Македонія досі не досягли порозуміння щодо двосторонніх питань та зроблено заклик досягти компромісу щодо Плану дій із конкретних заходів для виходу з ситуації, що склалась. У звіті, зокрема, було зазначено, що попередні рекомендації в питанні дискримінації македонських громадян, які відкрито висловлюють свою болгарську ідентичність та/або етнічне походження, не були виконані.

Поряд з цим, на засіданні Європарламенту було відхилено включення до звіту щодо Північної Македонії т.зв. «антиболгарської поправки», яку просували «Зелені» та європейські соціалісти. Вони, зокрема, пропонували включити до звіту зміни, в яких засуджували представників болгарського уряду за провокаційні заяви з історичних питань і закликали утриматися від таких дій, попри виборчу кампанію, яка триває в Болгарії. Однак ці зміни зустріли різкий супротив з боку болгарських європарламентарів. Саме ж відхилення поправки мало широкий резонанс в болгарських ЗМІ і подавалось окремими місцевими політиками та експертами як перемога над македонським лобізмом в ЄС.

Загалом ситуація з т.зв. «антиболгарською поправкою» вкотре показала, що історична суперечка з Північною Македонією має для болгарських політичних еліт велику політичну вагу. А те, як продовжують розвиватись події навколо цієї суперечки, вказує, що й після проведення в Болгарії виборів напруження з Македонією, скоріш за все, зберігатиметься і надалі. Це, зі свого боку, означає, що поки Софія і Скоп’є не порозуміються, Євросоюз, який наголошує на добросусідських відносинах, не буде робити практичних кроків в бік відкриття переговорів про вступ Македонії.

Сербія


Ні звіт Європарламенту, ні дії Сербії зовсім не демонструють зближення з ЄС
Ні звіт Європарламенту, ні дії Сербії зовсім не демонструють зближення з ЄС

У звіті щодо Сербії євродепутати в цілому привітали прогрес, досягнутий країною у розвитку функціональної ринкової економіки та наголосили на важливості більшого динамізму переговорного процесу. Однак при цьому вони наголосили, що подальші переговори залежатимуть від того, які зобов’язань щодо структурних реформ візьме на себе сербська влада, насамперед в таких сферах, як верховенство права, свобода ЗМІ, функціонування демократичних інститутів та боротьба з корупцією.

Поряд з цим євродепутати дорікнули Белграду, що рівень узгодженості його політики із загальною зовнішньою політикою та політикою безпеки ЄС є на сьогодні найнижчим в регіоні і наголосили на необхідності покращення показників на цьому напрямку. Крім того, вони відзначили, що для визначення темпу переговорів з Сербією про вступ надзвичайно важливими є нормалізація сербсько-косовських відносин.

Цікавим також є те, що у своїх звітах Європарламент рідко згадує конкретні справи щодо серйозних злочинів чи корупції, однак у випадку з Сербією їх назбиралось аж чотири: «Йованіца» (ферма, на якій вирощувалась марихуана), «Крушик» (торгівля зброєю), «Савамала» (суперечливе знесення будівель у Белграді) та Telekom Srbija (встановлення владою контролю над телекомунікаційним оператором). Поряд з цим, у ст. 24 звіту, в якій згадувалося про вищевказані справи, євродепутати запропонували сербській владі показати результати своїх розслідувань щодо них та боротьби з корупцією і організованою злочинністю загалом.

Такий інтерес європарламентарів до конкретних справ прогнозовано викликав у Белграді досить негативні емоції. Так, міністр внутрішніх справ та лідер партії «Рух соціалістів» Александар Вулін заявив, що Сербія повинна переглянути свою політику військового нейтралітету і розширити її до політичної нейтральності. У партійному прес-релізі також містилось його висловлювання про те, що звіт Європарламенту щодо Сербії не зображає картину країни, а являє собою образ лицемірства та упереджень, якими керувались його автори.

Зі свого боку, президент Сербії Александар Вучич заявив, що звіт є «оголеною брехнею» і що євродепутати, очевидно, «загубились в часі та просторі». Також він додав, що «не може заснути від страху», що звіт, який тисне на країну з тим, щоб вона визнала незалежність колишньої провінції Косово, може уповільнити її вступ до ЄС.

Отож стає очевидно, що ні звіт Європарламенту, який продовжує ставити залежність євроінтеграції Сербії від нормалізації відносин з Косово, ні дії сербської влади, яка замість посилення демократії намагається посилити свій режим, ні її реакція на зауваження євродепутатів, зовсім не наближають вступ Сербії до ЄС, а навпаки ще більше заводять його в глухий кут.

Загалом, можна констатувати, що процес вступу західнобалканських країн до ЄС на сьогодні, фактично, знаходиться на паузі. Зумовлено це як проблемами самих країн-кандидатів та напруженими відносинами між ними, так і відсутністю справжнього бажання і готовності переходити до конкретних переговорів про вступ у самому Євросоюзі. А вкотре підтверджена в резолюціях Європарламенту зацікавленість у приєднанні до ЄС західнобалканських країн, при відсутності конкретних намірів з його боку розпочинати переговори, є тим максимумом від Брюсселя, на який вони сьогодні можуть розраховувати.

Ігор Федик, для «Главкома»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies