Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Трамп: американський президент чи російський агент?

    der standard
    • Борис Немировський
    • Розсилка
    <p>Чи є Дональд Трамп російським шпіоном?<b></b></p> - Трамп: американський президент чи російський агент?

    Чи є Дональд Трамп російським шпіоном?

    Фото: yacinews.com

    «Нікому довіряти не можна... окрім Путіна». Європейські ЗМІ побачили російського шпигуна просто у Білому домі

    Після, без сумніву, провального європейського вояжу Дональда Трампа до Європи (скандал під час саміту НАТО в Брюсселі, який продовжився скандальним візитом до Великої Британії, а завершилась подорож розгромною для Вашингтону зустріччю з президентом Росії Путіним у фінському Гельсінкі), вже не лише американці, а й європейці почали більш ніж серйозно замислюватися над питанням – що коїться з президентом США. Деякі ЗМІ на батьківщині Трампа встигли вже назвати його «першим антиамериканським президентом Америки».

    І поки американські конгресмени вимагають від керівника Білого дому пояснень за 13 пунктами щодо тем та наслідків якихось таємних та незрозумілих переговорів з кремлівським господарем, поки спецпрокурор Роберт Мюллер шалено «копає» «Рашагейт», провідне австрійське видання Der Standard вирішило систематизувати всі відомі дані щодо минулих контактів Дональда Трампа з Росією й ще раніш – з Радянським Союзом. Ерік Фрай, автор матеріалу з доволі прямою назвою «Чи є президент США російським шпигуном», проаналізував все, що має нині «на руках» світова журналістика. «Москва шантажує Дональда Трампа – кажуть у Вашингтоні - зазначає він. - Але існує ще одна теза: американський президент може працювати на Росію протягом 30 років».

    «Дружній візит» 1987 року: «Немає чого вас захищати!»

    Слід зазначити, що деякі факти, наведені Фраєм, відомі українському читачеві, з деякими знайомі частково і американці, але, певно, ніхто не намагався досі звести їх до єдиного, так би мовити, реєстру та вишикувати зрозумілим чином.

    «Надто дружній виступ Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Гельсінкі спровокував у Вашингтоні звинувачення, що президент США через свої давні гешефти з Росією став вразливим до шантажу й, можливо, Кремль його шантажує, – зазначає кореспондент Der Standard. - Керівниця демократів у Палаті представників, Ненсі Пелозі, вимагає розслідування цієї справи». А поки вона вимагає – європейські ЗМІ вже почали «копати».

    Більш того, вони зайшли в своїх підозрах набагато далі. За словами журналіста Фрая, з переможних для Трампа виборів 2016 року у вашингтонських політичних колах циркулює набагато драматичніша гіпотеза. Її нещодавно озвучив відомий американський журналіст Джонатан Хайт на сторінках видання The New York Magazine: Трамп – російський агент та колаборант, який захищає інтереси Москви. І він таким є вже 30 років поспіль. Прямих доказів цього, безсумнівно, вбивчого твердження не існує – але є деякі свідчення на його користь.


    Дональд Трамп з дружиною Іванною у Санкт-Петербурзі, липень 1987 року. Фото: Максим Блохін/ТАСС, Getty Images
    Дональд Трамп з дружиною Іванною у Санкт-Петербурзі, липень 1987 року. Фото: Максим Блохін/ТАСС, Getty Images

    В липні 1987 року Трамп зі своєю тодішньою дружиною Іванною відвідав Москву, аби провести переговори про будівництво готелю. Об’єкт, до речі, так і не було збудовано. Повернувшись до Нью-Йорку, Дональд раптом поринув у політичну діяльність, хоч до того моменту політика його взагалі не цікавила. Він почав власним коштом публікувати великі статті в газетах, в яких протестував проти того, аби США витрачали гроші на захист інших країн – гроші, які, за його словами, знадобилися б і всередині країни. Ці статті були цілком співзвучні з тезами тодішньої радянської пропаганди.

    Власне, й сьогодні Трамп стверджує те ж саме. Досить згадати його останній виступ на прес-конференції. На запитання журналіста, чи мають США, згідно з П‘ятим параграфом Статуту НАТО (відомим, як «Всі за одного»), захищати інші країни, які входять до Північно-Атлантичного альянсу, Трамп заявив, що навряд чи треба через якусь Чорногорію, яка, наприклад, сама розв‘яже війну, втручатися та ризикувати Третьою світовою. Тобто, президент США відкинув саму суть НАТО, ту основу, на якій базується власне ідея Альянсу. До речі, можливо, йому про це не відомо, але той самий П‘ятий параграф був застосований за всю історію існування НАТО лише одного разу, а саме – після терактів 11 вересня, коли тодішній президент США Джордж Буш звернувся до НАТО з проханням по допомогу, спираючись саме на правило «Всі за одного», й країни Альянсу одностайно вирішили, що напад на Америку слід вважати нападом на всіх. І надіслали свої війська до Афганістану, аби скинути режим Талібану.


    В 2001 році країни НАТО надали союзницьку підтримку США. В 2018 році Дональд Трамп відмовляється їх підтримати в разі нападу
    В 2001 році країни НАТО надали союзницьку підтримку США. В 2018 році Дональд Трамп відмовляється їх підтримати в разі нападу

    Сьогодні Трамп про це навіть не згадав, відмовляючи в захисті умовній Чорногорії, яка нібито може «напасти на Росію». Можливо, подібна риторика сьогоднішнього президента Америки є відлунням тез, які він «просував» тридцять років тому за завданням Москви? Зрештою, вербування впливових людей на Заході як таємних союзників мало в Радянському Союзі давню та сталу традицію.

    Російські гроші

    Після «майже банкрутства» свого концерну нерухомості, яке сталося в 90-ті роки, Трамп змушений був відмовитись від кредитів американських банків – не тому, що такий гордий, а тому, що останні просто не давали йому грошей. Його найважливішим джерелом фінансування став німецький Deutsche Bank, який, як це сьогодні відомо, водночас «опрацьовував» численні мільярди російських олігархів, «відмиваючи» ці, поцуплені в Росії, гроші як офіційні інвестиції. Від 2003 року й до самого початку його президентського терміну, сімейні підприємства Трампа неабияк залежали від російських грошей.

    У «Дойче банка» нині через це – халепа за халепою, його «трясуть» як американські слідчі, так і рідні німецькі податківці. Але Трампові то вже байдуже: свої гроші він отримав, банкрутству запобіг. Та й взагалі він тепер – президент США й кум королю, «земному суду непідсудний», як писав колись Шекспір.


    Читайте також


    Досьє Стіла

    Одним з центральних епізодів у досьє (воно стало «спусковим гачком» для нинішнього слідства ФБР проти команди Трампа), яке зібрав британський детектив Кристофер Стіл, була трампова подорож до Москви в 2013 році, на ним же спонсорований конкурс «Міс Всесвіт». Того часу, як стверджує Стіл, Трамп приймав у себе в готелі повію, від якої вимагав, аби та «облегшилася» просто на ліжко, на якому свого часу спав Барак Обама, що та й зробила... а цей епізод нібито був відзнятий прихованою відеокамерою, встановленою російськими спецслужбами. Трамп, звичайно, цей епізод з усією притаманною йому енергією заперечує. Як зазначав екс-шеф ФБР Джеймс Комі, навіть застосовуючи брутальну лайку. Президент США тепер каже, що взагалі не ночував тоді в Москві.


    Дональд Трамп на конкурсі «Міс Всесвіт» в Москві тисне руку Эміну Агаларову - сину кремлівського олігарха, 2013 рік. Фото: Ірина Бужор/AP
    Дональд Трамп на конкурсі «Міс Всесвіт» в Москві тисне руку Эміну Агаларову - сину кремлівського олігарха, 2013 рік. Фото: Ірина Бужор/AP

    Те, що він нібито не ночував тоді у Москві, – виявилося брехнею: було доведено, що таки ночував. Ненависть Трампа до Обами, а також його схильність до сексуальних «вибриків» є дуже добре задокументованими. Також і інші звинувачення, які містяться в досьє Стіла та про які Трамп казав, що це брехня, нині доведені слідством. То чому не екстраполювати факт, що Трамп збрехав про ту ночівлю, та не припустити, що й весь епізод з повією та ліжком – чиста правда і що «відеокомпромат» лежить у Путіна в кишені?

    Передвиборчий штаб Трампа

    Будь-кому кидається у вічі, як багато передвиборчих радників Дональда Трампа мають найтісніші зв‘язки з Росією: перш за все, звичайно, це Пол Манафорт та Рік Гейтс, відомі українцям як лобісти колишнього президента, а нині втікача Віктора Януковича. Американцям ці діячі більш відомі через свої постійні зустрічі з російськими агентами. Саме через ці зустрічі ФБР й почало підозрювати Росію у втручанні в американські вибори. Але, окрім Манафорта та Гейтса, російські контакти мали й інші члени трампової команди: його особистий адвокат Майкл Коен, його довірена особа Роджер Стоун, нинішній міністр юстиції Джефф Сешнз. А син Трампа, Дональд Трамп-молодший, під час передвиборчої кампанії зустрічався з російською адвокаткою, яка пропонувала йому компромат на Гіларі Клінтон.

    До Росії – по допомогу

    27 липня 2016 року Трамп у присутності преси закликав Росію, «знайти» зниклі електронні листи з сервера Гіларі Клінтон. Того ж дня почалися атаки російських хакерів на передвиборчий штаб Клінтон. Про це йдеться не де-небудь, а в офіційному звинуваченні, що його висунув спецпрокурор Роберт Мюллер. Сотні електронних листів «просочилися» з Росії до скандального порталу Wikileaks, який їх публікацією грубо втрутився в американські президентські перегони. Випадковість чи скоординовані дії? Трамп заявив пізніше, що він... просто пожартував. Що ж, нині від цього жарту аж ніяк не смішно вже й йому самому...


    В липні 2016 року Трамп закликав Росію знайти компромат на Гіларі Клінтон. Російські хакери відгукнулись моментально
    В липні 2016 року Трамп закликав Росію знайти компромат на Гіларі Клінтон. Російські хакери відгукнулись моментально

    Загалом, Дональд Трамп постійно тільки те й робить, що заперечує, спростовує та відрікається: того він не говорив, цього він не робив, а якщо перед ним викладають доведені факти, він просто називає їх Fake News (тобто, «брехливими новинами»). Як нині жартують американці: всі брешуть – і Мюллер, і американські спецслужби, і газети, і телебачення, нікому довіряти не можна... окрім Путіна. Цей, за словами Трампа, каже правду. Американський президент ще й досі відхрещується від російського втручання всіма силами – всупереч будь-яким доказам – та водночас проводить зовнішню політику, яка є цілком вигідною для екс-офіцера КДБ Володимира Путіна. То чи не «вмонтував» цей останній свою «найкращу людину» аж в самісінький Овальний кабінет Білого дому? Це питання ставить австрійське видання.

    Звичайно, пряму відповідь навряд чи можна отримати просто зараз. Але слідство Роберта Мюллера продовжується. Арештовуються фігуранти, виловлюються агенти. І може статися так, що відповідь, цілком конкретна й недвозначна, буде отримана вже незабаром. Лишень – чи сподобається вона Дональду Трампу?

    Борис Немировський, для «Главкома» за матеріалами Der Standard, Eric Frey

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ