Пекельний сором у Верховній Раді

Господи, який же це пекельний сором, що ВР України надзусиллями Спікера - аж із четвертої (!) спроби голосування таки приймає Постанову, щодо проведення Парламентських Слухань з питань збереження національної культурної спадщини!

Що ж то за люди такі сидять у парламентських кріслах? Які матері їх народили? Які колискові пісні їм співали? Які казки читали?!

А може то взагалі не люди, а гомункулуси, виведені з пробірки в лабораторних умовах?

Невже не зрозуміло, що особи, чиє єство на реагує на слово «культура», це навіть не люди, а недолюди!

Бо лише недолюди можуть руйнувати артефакти архітектурної спадщини в центрі наших міст, будуючи на їх місці склобетонних монстрів.

Лише недолюди знищують у містах і містечках Будинки культури, віддаючи їх в оренду невідомо кому і закриваючи дитячі студії і центри художньої самодіяльності.

Лише недолюди можуть заповнювати наш інформаційний простір яскравою попсятиною і політичним зомбуванням, витісняючи з ефіру дитячі, культурно-освітні і пізнавальні програми.

Лише недолюди можуть допустити таке, щоб нащадки великої культурної нації, яка створила понад 200 тисяч пісень, сьогодні не знали і не могли навіть почути в ефірі жодної з них.

Хотілось би вірити, що ці слухання хоча б пробудять у деяких морочних душах депутатів віддалену згадку про те, що є національною матеріальною і нематеріальною культурою і яке значення вона має для кожного народу.

А поки що хочеться гаряче підтримати Міністра нашої стражденної культури Євгена Нищука у його спробі актуалізувати цю тему в суспільстві. Він, справді, як той місіонер із запаленим факелом впустив промінчик надії в темряву дикунських печер Верховної ради.