Андрій Іллєнко Народний депутат України 7, 8 скликань

В Міністерстві внутрішніх справ висять портрети маніяків

«При виході з будівлі один з депутатів зірвав портрет одного з міністрів внутрішніх справ» - цитата з офіційного прес-релізу МВС за результатами вчорашньої акції.

«При виході з будівлі один з депутатів зірвав портрет одного з міністрів внутрішніх справ» - цитата з офіційного прес-релізу МВС за результатами вчорашньої акції.

МВС чомусь «забуло» вказати, портрет якого саме міністра. Соромно, напевно. Бо мова йде ні про кого іншого, як про Всєволода Аполлоновіча Баліцкого - комісара державної безпеки 1-го рангу, наркома внутрішніх справ УРСР у 1934-1937 роках. Але особливою віхою насиченої біографії цього садиста і ката було те, що у листопаді 1932 року Баліцкій був направлений особливоуповноваженим ОГПУ в Україну, із завданням «безумовно виконати план хлібозаготівель». Тобто цей виродок - прямий організатор Голодомору 1932-33 років. Визнаний таким судом незалежної України.

У 1937 році його товаріщі-комуністи розстріляли, як скаженого пса. Виконав свою криваву роль ката - будь добрий сам топай у залитий кров`ю розстрільний підвал. У 1937 році багато розстріляли комуністичних катів, які самі потрапили під жерна системи, ними ж створеної. Нове покоління катів розстрілювали старе покоління. Але потім більшість з розстріляних комуністів «реабілітували». Але Баліцкій так і не був реабілітований. Занадто кривава курва. Навіть для комуністів. Як кажуть, «бил ізгнан із Гєстапо за особую жестокость». Це саме той випадок.

Так от, портрет цього офіційно визнаного судом злочинця, винного у злочині геноциду, висить на парадній прохідній МВС незалежної України. Точніше - висів. Поки там не пройшли свободівці. І ніхто його не крав, не треба брехати. Портрет Баліцкого спокійно собі валявся розбитий під ногами.

Хтось скаже - це все не важливо. Символи там, ідеологія. «Какая разніца», коротше кажучи. Для тих, хто так вважає. Ось вам приклад - віддаєте ви свою дитину в дитячий садок. Заходите в кабінет до директора садочку, а у нього на стіні над робочим столом - портрет маніяка Чікатіло. Віддали би дитину в такий садочок? Чи «какая разінца»?

А тут же ж те саме! Заходимо ми, українці, до міністерства внутрішніх справ України. І там на почесному місці - портрет маніяка Баліцкого, винного у смерті мільйонів українців. Мого прадіда, приміром. «Какая разніца»? Якщо різниці нема, тоді чому дивуватися, що замість охороняти закон та права громадян, міліція робить все навпаки. Проводять політичні репресії проти українських патріотів. Вони ж рівняються на таких, як Баліцкій! Чому ще вони в них навчаться?

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: