Чому Кремль не любить згадувати події початкового етапу Другої світової війни

17 вересня 1939 року СССР вступив у Другу світову війну на боці Третього Рейху, виконуючи укладені раніше публічні та таємні домовленості.

Кремль дуже не любить згадувати події початкового етапу Другої світової війни 1939-41 років. Це не дивно, адже в цей час СССР був другом і партнером Третього Рейху, разом з Гітлером ділив Європу, допомагав йому як міг дефіцитними ресурсами та забезпечував міцний тил на Сході. Без підтримки Сталіна німецький блітцкриг ніколи б не відбувся.

Але коли про це все згадують, кремлівські політтехнологи починають переводити увагу і розповідати, що Україна має завдячувати своїм сучасним кордонам пакту Молотова-Ріббентропа, а Сталін взагалі «об'єднав Україну».

Це примітивна маніпуляція, але вона досі активно використовується. Тому ще раз коротко і по суті:

По-перше. Незалежна і соборна Україна, проголошена Актом Злуки між УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року - це політичний та історичний факт. Саме ця дата є точкою відліку української соборності в новітні часи.

По-друге. Сталін приєднував території не до України, а до московської імперії, яка в той час називалася СРСР. Для українців Західної України у 1939 році відбувалась зміна одного окупанта на іншого - і вони одразу ж відчули на собі безжальний антиукраїнський терор. В'язнів з кількох різних камер перевели в одну - ось суть «сталінської соборності».

По-третє. Західний кордон СРСР 1939 року не був кордоном українських етнічних земель, значна частина з яких лишилась за його межами. Те саме стосується і післявоєнного кордону, який ще більше відкотився на схід. Тобто «українське питання» було лише приводом в політичній грі Кремля. Ніхто не ставив завдання об'єднати всі українські етнічні землі навіть в рамках фейкової УРСР. Це особливо помітно, якщо подивитися на те, скільки українських етнічних територій опинились за межами УРСР на Сході.

До речі, мало хто говорить про те, що в липні 1941 року між СРСР та польським урядом в екзилі було підписано так звану угоду Сікорського-Майського, яка фактично означала відмову СРСР від набутих у 1939 році територій. Потім Москва все переграла, але в кризовий момент 1941 року заради британо-американської підтримки готова була іти на такі кроки.

По-четверте. Так, міжвоєнна Польща аж ніяк не була лояльною до українців державою. Ця держава проводила політику дискримінації українців (як і інших національних меншин), а на українських землях була окупантом. Зміна одного окупанта на іншого не вирішила проблему. Але все це не відміняє очевидного факту - СРСР 17 вересня 1939 року вступив у Другу світову війну як союзник Гітлера.

Ну і наостанок. Україні вже давно треба на офіційному рівні проголосити свою спадкоємність від УНР, а від московського фейку під назвою УРСР. Щоб остаточно розставити все на свої місця.