Договір про Зону вільної торгівлі з СНД – фількіна грамота?

Введення Росією утилізаційного збору з автомобілів, де немає ніяких преференцій для української сторони показало, що Договір про Зону вільної торгівлі з СНД, як і з Росією, є черговою формальністю. До речі, для країн-членів Митного Союзу утилізаційний збір не передбачений. Пролоббіювали свої комерційні інтереси - то труби, то патоку, то ще щось - замість того, щоб вести системну роботу з російськими асоціаціями і виробниками. А стан справ в сфері міжнародної торгівлі дійсно тривожний. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 1 півріччя 2012 року становило – $7.2 млрд.

Для об’єктивності треба подивитися і на ситуацію з дещо іншої сторони. Має місце посилення негативної тенденції щодо нарощування частки однієї країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі України, що впливає на падіння показника зовнішньоекономічної безпеки. На Російську Федерацією припадає майже 32% загального обсягу зовнішньоторговельного обороту України (при пороговому значенні не вище 30%).

Україна за 6 місяців 2012 року має товарообіг з країнами СНД, який становить майже 40% ($29,4 млрд.) від загального товарообігу України. А товарообіг України з країнами Митного союзу складає майже 95% ($27,9 млрд.) від загального товарообігу України з країнами СНД за перше півріччя 2012 року.

Високий ступінь відкритості національної економіки (відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП - 113,2%), низька конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, його висока енерго- та матеріалозатратність, низький технологічний рівень експортної продукції – зазначені фактори довгострокового характеру продовжують розбалансовувати зовнішньоекономічну діяльність в умовах погіршення кон’юнктури на світових ринках. Рівень зовнішньоекономічної безпеки країни знижується .

Високою залишається і частка сировинної та з низьким ступенем переробки продукції у вітчизняному експорті. Вона все ще залишається суттєво вищою за порогове значення – 40%.

В умовах нестабільного розвитку світових ринків та посиленні експортної орієнтованості вітчизняної економіки, негативні тенденції у зовнішньоекономічній безпеці України будуть посилюватимуться, що впливатиме на здатність забезпечувати сталий а, головне, прогнозований (з точки зору можливості запобігати новітнім ризикам) розвиток економіки у середньо- і довгостроковій перспективі. Для покращення рівня зовнішньоекономічної безпеки країни необхідним є оптимізація структури як експорту (шляхом збільшення обсягів експорту продукції з високою часткою валової доданої вартості), так і імпорту (шляхом диверсифікації каналів постачання енергоносіїв, збільшення імпорту технологій тощо), а також отримання максимальних вигод від участі у вже існуючих міжнародних об’єднаннях (СОТ, СНД, ГУАМ тощо), вирішення питань приєднання до нових економічних союзів, членство в яких дозволить значно підвищити економічний потенціал країни, рівень конкурентоспроможності її економіки, а також рівень життя громадян.

Рівень стану економічної безпеки в цілому та окремих складових є незадовільним (знаходиться у зоні небезпечного стану - 55% від оптимального значення). Поряд з цим залишаються значними і фактори, які загрожують подальшим погіршенням економічної безпеки: недостатня інвестиційна активність на фоні надвисокого зносу основних фондів, висока матеріало- та енергозатратність виробництва та, як насідок, – низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів та продуктивність праці; недостатня диверсифікованість торгівлі як у географічному аспекті, так і з точки зору асортименту пропонованих товарів та послуг обумовлюють значну залежність країни від зовнішньополітичних питань; триваючий процес природного скорочення населення.