Уряд проспав початок кризи

Займаючись популізмом та критикою «попєрєдніків» Уряд проспав початок кризи. Віктору Федоровичу пора їхати в Кабмін і спасати економіку.

Останні статистичні дані, приведені Державною службою статистики України свідчать, що Україна поступово входить в кризову круговерть, яка може мати наслідки набагато гірші ніж в період 2008-2009 років. Займаючись тільки критикою «попєрєдніків», теперішня влада сама наступає на ті ж граблі, замість того, щоб освоїти уроки.

Вже зараз бачимо, що зростання промислового виробництва за підсумком січня-серпня сповільнилося і становило мінус 0,4 відсотка (0,2 відсотка у січні-липні 2012 року), що є найнижчим кумулятивним показником поточного року.

Головним внутрішнім стримуючим чинником залишається обмежене кредитування реального сектору економіки та високі процентні ставки за кредитами. Дані явища посилюються девальваційними тенденціями на валютному ринку багатьох країн світу, в той час як курс гривні відносно долара США утримується на фіксованому рівні впродовж тривалого періоду, що негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції та супроводжується втратою ринків збуту – як зовнішніх, так і внутрішніх.

У поточному році на розвиток промисловості також впливають негативні процеси, що супроводжуються відновленням рецесійних тенденцій у окремих країнах Європи та формуванням низької цінової динаміки на українські товари на зовнішньому ринку. Найбільшу глибину падіння демонструють галузі переробної промисловості, в тому числі і переробки сільськогосподарської продукції.

Вже другий місяць поспіль триває скорочення обсягів виробництва і в сільському господарстві, що є рідкістю для літнього періоду, коли проходять основні роботи по збиранню врожаю. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні–серпні п.р. порівняно з відповідним періодом 2011р. становив 95,5%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 90,5%, у господарствах населення – 99,5%.

Суттєво зменшуються обсяги транспортних перевезень. За січень-серпень 2012р. підприємствами транспорту перевезено 509,9 млн. т вантажів, що становило 96,6% від обсягу перевезень вантажів у січні-серпні 2011р. Вантажооборот склав 261,6 млрд.ткм, або 92,8% від обсягу січня–серпня 2011р.

Викликає серйозне занепокоєння стан справ в сфері будівельної діяльності. У січні-серпні 2012р. підприємствами України виконано будівельних робіт на суму 35,7 млрд. грн., що у порівнянних цінах становить 92,0% до обсягів будівництва у відповідному періоді попереднього року.

Основними проблемами розвитку будівництва залишалися:

• збільшення собівартості будівельних робіт через подорожчання основних складових будівництва. Так, з метою підтримки рівня рентабельності будівельні компанії підвищували вартість робіт та послуг, що негативно впливало на динаміку попиту з боку замовників;

збитковість будівельної діяльності, що зменшує інвестиційну привабливість галузі (кількість збиткових підприємств від загальної кількості підприємств будівельної галузі становила більше 55%).

• досить повільне зростання довгострокового кредитування, що обмежувало можливості для нарощування фінансування інвестиційних проектів ;

• тривале скорочення обсягів наданих кредитів домашнім господарствам та нефінансовим корпораціям на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості, що впливало на зниження попиту на об’єкти нерухомості ).

Викликає тривогу і аномально низька інфляція, що пов’язана з постійним зниженням купівельної спроможності українців. Затяжна тривалість дефляційних процесів на протязі чотирьох місяців може свідчити про зниження купівельної спроможності населення та підвищення рівня адміністративного втручання в економіку.

Настрої громадян залишаються стабільно песимістичними. У свою чергу падіння споживчого попиту свідчить про зростання бідності в країні та зміну структури споживання. Населення змушене купувати дешеві товари, а в структурі продовольчого кошика частка споживання картоплі, круп і хлібобулочних виробів складає вже майже 50%.

Неадекватною сьогоднішньому стану економіки є монетарна політика Національного банку України, яка продовжує стримуючим чином впливати на інфляційний тиск з боку попиту, а також нижчий за потенційний рівень внутрішнього споживчого попиту. Крім того, ситуацію, яку ми маємо сьогодні з погляду інфляційної складової можна вважати як так звану відкладену інфляцію, що може мати досить не прогнозовані наслідки.

Сьогоднішня ситуація також прямо пов’язана з досить жорсткою грошовою політикою Національного Банку України. При цьому, дефляція супроводжується стагнацією виробництва. Через наростання загрози світової фінансової кризи та внутрішні економічні протиріччя існує загроза суттєвого подальшого зменшення обсягів виробництва в базових галузях промисловості.

В теперішніх умовах потрібно НЕГАЙНО вдаватися до методів регулювання економіки засобами монетарної політики (кредитування економіки). Якщо такі заходи будуть вжиті, зростання економіки може пожвавитися, але одночасно почнеться і зростання цін. Однак, вирішальним фактором, що впливає на економіку в цілому, є політичний. Це стримує інвестиції, інноваційні процеси та модернізацію економіки в цілому. Крім того, про подальше зростання інфляції можна говорити й тому, що з боку уряду вже пролунали заяви про те, що після виборів доведеться підвищити ціни на газ для населення і комунальних підприємств.

Аналогія з 2008 роком

Протягом 8 місяців 2008 року Україна досить успішно відбивала всі атаки світової кризи, наприклад, чергове підвищення ціни на газ (у 2005 році (до витівок Ющенка, договір укладали його попередники) ціна на газ складала 50 дол. США за тис. кубометрів; у 2006 році (президент Ющенко, прем‘єр Єхануров) - 95 дол. США за тис. кубометрів; у 2007 році (президент Ющенко, прем‘єр-міністр Янукович) -130 дол. США за тис. кубометрів, у 2008 році (президент Ющенко, прем‘єр Віктор Янукович) -179,5 дол. США за тис. кубометрів) ; високу динаміку зростання цін на нафту та інші ресурси, аграрну інфляцію. Реальне зростання ВВП за цей період становить 7,1%, приріст обсягів промислового виробництва – 6,3, інвестиції в основний капітал збільшилися на 8,2, реальні доходи населення – на 13,7%. На 5,6 млрд. зросли валютні резерви, які на кінець серпня становили 38,06 млрд. дол. США. Але цього позитиву не вистачило, щоб захиститися від кризи, яка прийшла до нас відразу кількома шляхами.

Перший – банківська система. Річ у тім, що іноземна частка в загальному обсязі банківського капіталу України перевищує 37%, що більше порогу економічної безпеки на 7%. Тож материнські банки в Європі, перебуваючи в скрутному становищі, через свої філії в Україні відкачують капітал із нашої фінансової системи в європейську.

Другий шлях – борговий. Обсяг валового зовнішнього боргу за перше півріччя 2008 року становив 59,9% від ВВП, або 100,06 млрд. дол. США. А борги формувались і в 2005-2007 роках. Згідно з дослідженнями Міжнародного валютного фонду (МВФ), загальноприпустимою межею боргу для такої перехідної економіки, як наша, є 49,7% від ВВП. Валовий зовнішній борг України до липня 2012 року досяг 74% ВВП.

Валовий зовнішній борг України в січні-червні 2012 року виріс на 2,2% - до $129 млрд, чи 74% от ВВП, повідомив Нацбанк.

За даними Міністерства фінансів України, станом на 31 липня 2012 року державний та гарантований державою борг України становив 497 млрд. грн. або $62,2 млрд. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 292 млрд. грн. (58,85% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $36 млрд; державний та гарантований державою внутрішній борг – 204 млрд. грн. (41,15%) або $25,6 млрд. Державний борг України становив 390 млрд. грн. (78,62% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або $48.9 млрд. Гарантований державою борг України становив 106 млрд. грн. (21,38%) або $13.3 млрд. Протягом липня 2012 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 17.2 млрд. грн. загалом за рахунок випуску єврооблігацій на $2 млдр.

Третій шлях – зовнішньоторговельний. Через кризові явища в розвинутих економіках світу різко впав попит на продукцію металургії та машинобудування. А це – дошкульний удар по наших основних підприємствах-експортерах. Частка експорту в нашому внутрішньому валовому продукті дорівнює 47%. Отже, обсяг ВВП внаслідок скорочення експорту різко зменшився. Ситуація могла б бути значно ліпшою, якби наші металургійні та хімічні гіганти мали більшу конкурентоспроможність. Досягти цього можна було в період економічного пожвавлення 2002–2004 та 2006–2007 років, модернізувавши виробництво. Але замість цього власники підприємств вивозили свої надприбутки в офшорні зони. Тобто жили днем поточним, не думаючи про майбутнє. Тому дивно чути від тодішніх урядовців звинувачення на адресу Уряду Тимошенко, що це він не підготував Україну до світової економічної кризи. А хто ж, власне, мав її готувати? Чому колишні уряди не спрямували експортні галузі на шлях інноваційного розвитку ще в той час? Чому не здійснювалася політика структурної перебудови економіки?

Треба сказати, що Україна має козир, який міг би зробити її економіку значно стійкішою до негативних впливів ззовні, – сільське господарство. Однак його величезний потенціал стає джерелом збагачення окремих осіб і як слід не використовується.

Тодішній Уряд не міг впливати ні на Національний банк, який був підконтрольний Ющенку, ні на підприємства олігархів від Партії Регіонів, особливо хімії та металургії.

Владі треба терміново приймати чітку антикризову Програму.

З огляду на ризики скорочення експортоорієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і тим самим посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цього достатньо започаткувати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити обвалу цін на зерно нового врожаю через закупівлі аграрним фондом, аби сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Це безпосередньо й опосередковано підтримає розвиток металургійної галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі й транспорту.

Зважаючи на ризики виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2013 рік (добре, що Литвин його повернув), збільшивши обсяги капітальних видатків, у тому числі будівельних. Не потрібно боятися дефіциту бюджету, але і не зловживати ним: 2-5-3% дефіциту може бути нормою. Також важливо передбачити створення стабілізаційного фонду, кошти якого спрямовуватимуться на забезпечення всіх гарантійних зобов’язань держави, що посилить довіру до намірів уряду проводити виважену та збалансовану бюджетну політику.

В умовах фінансової кризи стратегічним напрямом діяльності уряду має стати стимулювання збільшення інвестицій у реальний сектор національної економіки. Для цього необхідно розблокувати і прозоро провести приватизаційні процеси. Але тут без допомоги нового складу Верховної Ради не обійтися. Також слід ухвалити низку законопроектів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості України.

Що може зробити НБУ?

Щоб запобігти банківській кризі, НБУ доцільно прийняти низку рішень, які встановлюють принципи рефінансування комерційних банків з проблемами короткострокової ліквідності під час проявів ознак фінансової кризи. Для запобігання валютній кризі необхідно виробити комплекс заходів, які не дозволять валютним спекулянтам розхитувати курс. При цьому НБУ має проводити політику збільшення волатильності курсу задля зниження ризиків розбалансування платіжного балансу. Потрібно вивчити питання щодо можливості розширити коридор коливання гривні, а потім поступово перейти на вільний обмінний курс. В цьому напрямі є досвід багатьох країн.

Що можуть зробити підприємці та інвестори?

З огляду на обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитів підприємці мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або стримувати ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другий шлях – це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на "обороті", а перший – шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.

Уряд у цьому плані може взяти на себе зобов’язання провести консультації стосовно підписання меморандумів з інвесторами, представниками великого бізнесу про зниження цін на товари та послуги.

Лише спільна робота Уряду та Нацбанку, підтримана Верховною Радою України, а також безпосередньо бізнесом, дозволить успішно пройти тест на зрілість національної економіки в умовах нового етапу світової фінансової кризи.

При тій монолітності влади, що є в даний час одержати такі економічні результати особливо в серпні – це «МИСТЕЦТВО».