Як українській владі підібрати ключик до МВФ

Для України є вкрай важливим зі всіх точок зору відновлення повноцінної співпраці з Міжнародним Валютним Фондом. В даний час якихось екстраординарних причин для абсолютної конфронтації немає і Україна може розраховувати на відновлення повноцінного співробітництва з МВФ до кінця 2013 року. Справа не тільки у фінансовій частині співробітництва. Кошти можна буде отримати вже за підсумками листопадового візиту місії МВФ. Для цього потрібно продемонструвати поступ в питаннях реформування економіки країни і модернізації системи державних фінансів. За останній рік у цьому напрямі багато чого зроблено, включаючи питання лібералізації підприємницької діяльності, прийняття Верховною Радою України низки Законів щодо реформування економіки, зокрема ратифікації Конвенції з Кіпром, трансфертне ціноутворення, фінансові векселі та ряд інших. Має здійснюватись також активізація переговорів з МВФ щодо нової програми фінансової підтримки з використанням елементів дипломатичного лобіювання (через інші країни-члени МВФ, інтереси яких можуть бути підтримані Україною).

Сьогодні Україна немає критичних боргів перед МВФ. Наявний борг України перед МВФ $8 млрд, можна буде погасити до кінця поточного року.

Мова може йти про нову Програму кредитної підтримки з боку Міжнародного валютного фонду в обсязі близько $ 15 млрд.

В України немає ніякого передвиборного періоду, тому в МВФ відсутні ризики розпочинати в Україні нову Програму.

У той же час потреба української влади в кредитах МВФ у зв’язку невтішними прогнозами щодо зростання як світової так і національної економіки у 2013 році та на 2014-2015 роки продовжує зростати. Навіть у разі поліпшення ситуації на світовому ринку кредитних ресурсів, прибутковість українських розміщень буде дуже високою (у липні досягала 10%), а можливості залучати валюту на внутрішньому ринку вкрай обмежені. Тим більше, що відновлення програми співпраці з МВФ означає не тільки рефінансування старих кредитів, а й зниження ставок по єврооблігаціях. У такій ситуації глобальні політичні дивіденди від співробітництва з МВФ та потреба у позиках може пересилити боязнь негативного внутрішнього політичного ефекту від виконання вимог фонду. МФВ, в свою чергу, також зацікавлений у поновленні переговорного процесу з Україною до підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, навіть не дивлячись на деякі політичні складові теперішнього розвитку України. Позитивні підсумки листопадової місії можуть дозволити домогтися нової кредитної лінії до березня 2014 року.

-- Ключові завдання для української влади

Разом з тим, і перед Урядом України стоїть чимало завдань. В умовах посилення світових економічних та фінансових загроз, що прямо впливають на стан розвитку економіки України, доцільно делегувати економічному блоку Уряду додаткові повноваження з метою оперативного регулювання наявного економічного стану. Уряд України має домогтися, в першу чергу оптимізації фіскальної політики в умовах жорстких бюджетних обмежень. Враховуючи прогнозовані невисокі темпи економічного зростання, перед системою державних фінансів в 2013 році постануть досить значні ризики, пов’язані з ймовірністю формування нових дисбалансів в системі державних фінансів. Тому фіскальна політика має виходити із завдання збільшення доходів бюджету у спосіб, що не завдасть шкоди інвестиційній активності в країні, та раціоналізації бюджетних видатків з метою більш ефективного використання наявного фінансового ресурсу. визначення комплексу інвестиційних проектів, видатки по яких будуть «захищені» навіть у разі невиконання плану надходжень та потреби збільшення дефіцитного фінансування. Критеріями вибору таких видатків є їхня спрямованість на проекти, які в коротко- чи середньостроковій перспективі дозволять значно зменшити видатки бюджету, або збільшити його доходи, сприятимуть створенню значної кількості робочих місць, матимуть значний мультиплікативний ефект для економіки.

Крім того, Уряд, особливо його економічний блок, має домогтися нівелювання основних загроз поточного етапу розвитку України, названих у Звіті МВФ за листопад 2012 р., зокрема - гальмування економічної динаміки; відсутність структурних реформ; зменшення від’ємне сальдо торговельного балансу та негативних зовнішніх впливів.

На сьогодні фінансовий сектор України недостатньо ефективно виконує функції акумулювання фінансових ресурсів та їх перерозподілу на пріоритетні потреби економічного розвитку. Це не лише не сприяє економічному зростанню, а й зумовлює накопичення ризиків через посилення зовнішнього боргового навантаження та підвищення залежності від зовнішньої кон’юнктури. Як результат – недостатня стійкість фінансової системи до впливу різноманітних внутрішніх та зовнішніх шоків.

Тому в найближчий час, економічний блок Уряду України має сконцентруватися на наступних ключових завданнях:

– визначення на державному рівні довгострокових економічних пріоритетів, на які необхідно спрямовувати фінансові ресурси як бюджетного, так і позабюджетного сектору. На сьогодні як учасникам ринку, так і фінансовим регуляторам бракує інформації щодо того, на які галузі держава робить ставку в довгостроковій перспективі;

– розробки системи моніторингу та оцінки загальної стабільності фінансового сектору, впровадження комплексного підходу до його розвитку – різні сектори фінансового ринку розвиваються самі собою без належної координації та охоплення єдиною державною фінансовою політикою, підвищення ролі фінансових установ, створених за участю держави, щодо реалізації пріоритетних завдань економічного розвитку;

– на сьогодні держава практично не впливає на спрямування та розподіл позабюджетних фінансових потоків, тому доцільним є формування механізмів перерозподілу коштів, акумульованих різними фінансовими установами, на пріоритетні потреби економічного розвитку;

– формування потужної системи захисту і гарантування прав кредитора та інвестора – хоча останнім часом було суттєво удосконалено законодавство із зазначених питань, процеси кредитування й інвестування економіки суттєвою мірою гальмуються систематичним прийняттям неправосудних рішень українськими судами щодо кредиторів;

– покращення бізнес-клімат та інвестиційного іміджу країни.

Спираючись на оцінки міжнародних агенцій, можна дійти висновку, що без посилення контролю економічного блоку Уряду за ходом стратегічних реформ й надалі посилюватимуться ризики залежного розвитку, періодичного гальмування економічної динаміки, наростання дисбалансів фінансової системи, що формує підґрунтя майбутніх масштабних структурних дисбалансів. Натомість за переходу України до реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії на перший план вийдуть ризики нестачі ресурсів для структурної перебудови економіки, вузькості попиту, загострення конкуренції з розвиненішими країнами на світових ринках. Саме тут без підтримки МВФ не обійтися.