«Ножиці» міжнародних вимог і зобов'язань для України

Україна опинилася у певних «ножицях» різних міжнародних вимог і зобов'язань.

1. Відповідно до Закону про ринок природного газу функція Транспортування природного газу має бути відділена від діяльності з постачання та добування природного газу (unbundled). Закон передбачає дві моделі відокремлення.

2. Україна (НАК Нафтогаз) виграла арбітраж проти Газпрому щодо транзиту природного газу. Рішенням Стокгольмського арбітражу, нам присуджено компенсацію збитків, заподіяних Газпромом невиконанням зобов’язань щодо обсягів транзиту, на базі угоди, яка є зараз. На жаль, арбітраж не зміг підтримати вимоги української сторони щодо можливості заміни сторону контракту на транзит, замінивши Нафтогаз на Укртрансгаз або іншу особу - оператора ГТС. На кону 2,56 млрд долларів виграшу + доходи за період до кінця угоди.

3. Україна має зобов'язання щодо забезпечення транзиту в рамках Договору до Енергетичної хартії. Ми маємо вживати заходів для виконання цього зобов‘язання.

Відтак, наша ситуація є такою, яка не безвихідна, але вимагає певних коригувань планів. Так, unbundling очікувався вже найближчим часом. Майно (як мінімум, газопроводи) мало бути передане новоствореному оператору - Магістральним Газопроводам України. Ця компанія мала б свою власну раду директорів і повне відокремлення від менеджменту НАК Нафтогаз, а відтак була би більш об’єктивним гравцем-оператом ринку. НАК Нафтогаз, відповідно, втратив би свої унікальні переваги поєднання постачання, видобутку і транспортування.

Але така передача саме зараз може створити ризики втрати майбутніх доходів (арбітраж підтвердив зобов‘язанні Газпрому транспортувати 110 млрд куб.м.газу щорічно) від транзиту та позиції України.

НАК Нафтогаз пропонує перенести терміни передачі ГТС новоствореному підприємству. Допрацювати за старим контрактом в рамках існуючої схеми роботи. Новий контракт укласти на нових умовах і таким чином виконати зобов'язання щодо відокремлення транспортування без втрат доходів від транзиту і втрати позицій, що Україна отримала за рішенням у Стокгольмі.

Нагадаю, unbundling - це не просто модне слово. Це європейський принцип функціонування ринків енегетики, який гарантує, що на ринку всі гравці в рівних умовах і природні монополії (транзит) не можуть скористатися перевагами для поставок. Безумовно, всі гравці на ринку газу, а не тільки КМУ чекали на імплементацію норм законодавства щодо відділення функції транспортування. Але, у ситуації, коли на кону стоїть 2,56 млрд. доларів, у КМУ не легке завдання.

У України є кілька можливостей:

• додати 3-тю модель unbundling у законодаство і змінити свій план виділення на іншу модель;
• відтермінувати фактичну передачу активів до моменту, коли це не буде загрожувати позиції України в міжнародних судах;
• піти на ризик суттєвих втрат/складнощей за існуючим контрактом на транзит і рішенням Стокгольмського арбітражу і наполягати на вже прийнятому КМУ плані.