24 роки: подзвін по Будапештському меморандуму
Коли сьогодні деякі з політиків говорять про те, що Україні слід реанімувати Будапештський меморандум, це все одно, що вийти на вулицю і крикнути: «Хлопці, давайте жити дружно!»
Механізму, який би зобов’язав всіх підписантів цього документу виконувати його, немає. Безпекова ситуація у світі погіршується. Ми, як ніхто, знаємо це і розуміємо. Тож завдання України зараз – запропонувати нову модель світової безпеки.
Дуже добре пам’ятаю той день 5 грудня 1994 року, коли Україна, Росія, США та Британія підписали Будапештський меморандум. Був тоді депутатом Верховної Ради. Пам’ятаю ті емоції, дискусії. Варіантів не підписати цей документ насправді не було. Світ виходив з холодної війни, він дорого заплатив за мир і намагався дотримуватися певних правил.
Україна йшла дорогою незалежності і підписання Будапештського меморандуму – це, по суті, була плата за цю незалежність. На той момент молода держава дивилася на все через рожеві окуляри: ми вірили в порядність світу, в його добрі правила. Ми були переконані, що не виконувати документ, підписаний на такому рівні, - це нереально. Ми тоді не знали, що світ нас зрадить. Ми й подумати не могли, що той, хто називав нас найближчим братом, стане найбільшим ворогом.
Сьогодні пройшло 24 роки. Почитайте Будапештський меморандум. Із шести пунктів не порушений (маю надію, що і не буде) лише один: «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують щодо України їх зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю».
Все інше, кожна буква у цьому документі – порушена. І про гарантії територіальної цілісності, і про повагу незалежності, і про те, що «ніяка зброя ніколи не буде використовуватися проти України», і про зобов’язання не чинити економічний тиск…
Відновити міжнародні гарантії по Будапештському меморандуму уже неможливо. Дивімося правді в очі. Цей документ не діє і нема таких способів, які могли б зобов’язати країни-підписанти дотримуватися його пунктів. Будапештський меморандум можна використовувати через кому в якихось аргументах, на нього можна посилатись, про нього, зрештою, можна написати багато кандидатських, докторських дисертацій. Але вирішити з його допомогою нинішню безпекову кризу уже неможливо.
На моє переконання, сьогодні є тільки один спосіб кардинально змінити ситуацію. Україні слід зовсім по-іншому вибудовувати національну систему оборони та безпеки. Але найголовніше – саме Україна має стати ініціатором нової моделі безпеки. І центральноєвропейської, і загалом європейської, і континентальної, і навіть глобальної.
Війна в Україні – це для світу сірник, який уже горить. У будь-який момент він може підпалити і висадити в повітря бочку з порохом. З України може стартувати як загострення ситуації, так і вирішення конфлікту. Ось чому так важливо зараз бути ініціативними. Наша сила – у наших діях.
Завдання України – пояснити сусідам, європейцям, світовим лідерам, що без нового діалогу по системі регіональної, континентальної та глобальної безпеки зупинити наростання конфлікту і сповзання до чергового глобального протистояння уже неможливо.
Для Росії немає значення, який міжнародний документ не виконувати. Кремль може підписати хоч тисячу таких зобов’язуючих міжнародних договорів, але завжди трактуватиме їх на свій лад. Росія викрутить їх так, як їй вигідно. Почитайте історичний роман «Битва залізних канцлерів». Це один з найкращих творів, який художньою мовою розкрив роль та місце Росії у світі, її суть. При цьому не має значення, який устрій діє на цій території – чи це Російська імперія, чи Радянський Союз, чи Російська Федерація. Сама географія визначила сутність державного утворення на цій території.
Чи може світ цьому протистояти? Так, може. Повторюсь: наша сила – в наших діях. Все буде залежати від того, наскільки світ єдиний у своїй позиції. Тільки його єдність буде забезпечувати тиск на Кремль. В його роздробленості – сила для Росії.
У такій ситуації говорити нині про те, щоб реанімувати Будапештський меморандум, - це дурити самих себе. Світ потребує ініціативності України. Україна потребує розуміння і єдності світу. Пора виходити на нові моделі безпеки.
Наша сила – у наших діях!
Коментарі — 0