Визволення Херсона. Ворог вчиться на своїх помилках

Давайте не шукати зради там, де її немає.

А саме чому московити так швидко залишили правий берег Дніпра на Херсонщині – тобто чому такий малий час між офіційною заявою про вихід і тим, що наші сили зайшли в залишені ворогом території. Окреме питання – це чому так мало техніки/БК, які ворог залишив на противагу подіям на Харківщині у вересні 2022. Або чому ворога не знищували на переправах.

Почати варто з того, що хоча наш ворог стратегічно дурний, але не настільки, щоб не вчитися взагалі на своїх помилках. Московити вивчили для себе урок Балаклійсько-Купянської наступальної операції сил оборони України і до відступу з Херсонщини готувалися більш системно.

Фактично операція відступу відбувалася під прикриттям операції по «евакуації» (фактично депортації) цивільного населення. По суті, цивільне населення України стало живим щитом для сил і засобів Московії. Зрозуміло, що ніхто із політичного чи військового керівництва України не міг віддати наказ про ураження переправ, коли на них перебували цивільні в перемішку із військами Московії.

Тому не дивно, що завершення «евакуації» цивільних співпало із публічною заявою про відступ угруповання Московії.

Тому так мало захопленої ворожої техніки і БК, полонених і відсутність ураження на переправах. А також, саме тому пройшло лише два дні від заяви ворога про відхід, до того, що сили оборони України зайшли в Херсон. Хоча той же генерал Міллі розказував, що виведення угруповання в 20-30 тис займе значну кількість часу. Основні сили московити вивели до 9.11, прикриваючись цивільними українцями як живим щитом, унеможливлюючи ураження переправ із нашого боку.