рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Як подолати пандемію коронавірусу в Україні

    • Олена Білозерська

      Боєць Української добровольчої армії 

    • Розсилка
    Як подолати пандемію коронавірусу в Україні

    Коли приходить велика спільна біда, люди використовують для порятунку те, що мають

    Пишу не як медик, яким не є — як фронтовик.

    Для початку давайте домовимось, що пандемія ковіду - це війна. Як у 2014-му до неї виявилась, м'яко кажучи, неготовою українська армія, так тепер не готова українська медична система. Можна скільки завгодно - і цілком справедливо - лаяти владу за дороги замість кисневих апаратів, але ситуації це не виправить.

    Розкладемо по поличках: від чого вже зовсім скоро масово вмиратимуть хворі на ковід з важкою формою перебігу - такі, які досі одужували?

    1. Брак місць у лікарнях.

    2. Брак кисню.

    3. Брак медичного персоналу.

    4. Брак медикаментів.

    Що з цим можна зробити?

    Коли приходить велика спільна біда, люди використовують для порятунку те, що мають. Китайці — свій тоталітарний режим (у часи великих катастроф демократія завідомо програє диктатурі), американці — свої гроші, німці — свою дисциплінованість. У нас нічого цього немає. Зате є те, чого немає в жодного іншого народу: унікальна здатність до самоорганізації.

    Ми не можемо скасувати громадський транспорт, офіси, виробництва та інші місця зараження. Не зможемо й примусити розумово обмежених чи просто егоїстичних людей під час перебування у громадських місцях бодай мінімально убезпечувати себе й інших.

    Що ми можемо?

    Те ж, що робили завжди — самоорганізовуватися й волонтерити — всупереч корупціонерам при владі і натовпам «какихразниц».

    Отже.

    1. Старі ліжка, іржаві рукомийники, цвілі стіни і «плямисті» матраси в лікарнях — лякають і обурюють рівно доти, доки у хворих є доступ до лікарень. Коли ж доступу не буде, таким матрасам радітимуть — навіть покладеним на підлогу. Кажу як фронтовик. Тому: забирати під лікарні усі можливі опалювані приміщення, на кшталт палаців спорту і виставкових центрів. Якщо не вистачає ліжок, сколочувати ліжка з дощок, якщо немає дощок  — каремати і матраси на підлогу. Якщо з наданням приміщень зволікають — волонтерським коштом ставити палатки з буржуйками. І всіх хворих туди — можливо, окрім найтяжчих.

    2. Кисень — найболючіше питання. Бо дорого коштує. Але волонтери з 2014-го поділялися і поділяються на тих, хто жертвує гроші, і тих, хто жертвує власну працю. Кисневі концентратори (а можливо, й кисневі генератори вартістю до мільйона гривень) для мобільних шпиталів — справа волонтерів з числа підприємців. Як і ліки для тих, хто не зможе оплачувати їх самостійно. Дешевшими речами, на кшталт харчів, мобільні шпиталі можуть забезпечувати пересічні люди.

    3. Брак медиків буде критичним. Вони масово хворітимуть і не менш масово звільнятимуться, бо жити хочеться, а мобілізувати їх силою не вийде, бо у нас демократія — вони підуть на Банкову і грюкатимуть там «утками» і кружками Есмарха. 

    І доведеться — зараз це звучить дико, але ми все одно до цього прийдемо — заміняти медиків добровольцями-парамедиками. Все одно ковід лікують за стандартними протоколами, а все лікування — уколи і крапельниці, ставити які мотивовану людину можна навчити за день. У користуванні кисневим концентратором теж немає нічого складного. Короткі курси. Роздруковані протоколи з кількома додатками: додаток А — якщо в пацієнта діабет, додаток Б — якщо гіпертонія, додаток В — якщо хворі нирки і т.д. У волонтери брати лише молодих і здорових, бажано тих, що вже перехворіли. Ну, або брати з кожного розписку, що вони усвідомлюють ризики.

    І подужаємо. Потім на американські гроші, частину яких звично розікрадуть, будуть побудовані нові сучасні шпиталі, медикам істотно піднімуть зарплати, а вчорашніх волонтерів звинуватять у підриві машин журналістів і частину пересаджають. Але пандемію ми зупинимо.

    Джерело: блог Олени Білозерської

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Юрій Андрухович
    Юрій Андрухович

    Український поет

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Леонід Ємець
    Леонід Ємець

    Народний депутат 7 і 8 скликань

    Марина Фарба
    Марина Фарба

    Мешканка Луганська

    Олег Вергеліс
    Олег Вергеліс

    Театральний критик

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies