Два удари проти України за один день

Після не завжди переконливих, але завжди бравурних публічних звітів про здобутки СБУ ворог знищив в столиці України командира спецназу ГУР. Потім Україні завдано напевно найвідчутнішого за усю історію нашої держави удару в кібер-сфері.

Наскільки серйозною не було б ситуація з кібер-атакою, я би не став її драматизувати. Захиститися від подібних нападів поки що не може ніхто. І вже якщо не можуть ефективно захиститися в кібер-сфері американці, британці та росіяни, то завищувати очікування щодо України....

Ні, ми звичайно не дурніші за усіх названих. Але системності і ресурсів нам явно бракує. Кібер-сфера не гарантує на сьогодні ні приватність, ні повну безпеку.

Але якщо кричущі проблеми в електронній сфері є до певної очікуваними та закономірними, то вбивство високопоставленого офіцера спецслужб, ім'я і рід занять якого мали би бути цілком невідомими усім за межами системи ГУР, це... Це від продажності, невігластва, браку патріотизму та професійності.

ГУР зазнав відчутного удару в результаті вбивства російського утікача Вороненкова. Там теж навряд чи обійшлось без того, щоб «свої» не злили супротивнику усе про організацію системи охорони загиблого.

І ось знову...

Тут пізно щось драматизувати. Відставки, які мали би бути, але яких не буде в нашій прогнилій системі «однієї з найпотужніших в Європі», теж вже нічого не вирішать.

Навіть висновки нові зробити вже не вийде. Можна лише повторити: держава втратила монополію на застосування сили, не може (а є серйозні підстави вважати, що не хоче) захистити нікого і ніщо.

Лише ми самі.

Щиро співчуваю родині, близьким і товаришам ще одного загиблого українського солдата. Ті, хто знають, говорять про загиблого як про воїна, який служив і не крав. Ще одного пам'ятати, і за ще одного мстити.