День народження Ніни Матвієнко. Вона завжди була з людьми

Сьогодні день народження Ніни Матвієнко. А її вже з нами нема, скоро проведуть в останню путь. Я згадую багато моментів і вирішила написати про Ніну. Люди такого масштабу часто бувають суперечливі і неодномірні, складні, вони не вибирають «подобатись всім». В мене округлялись очі, коли я ці дні читала якісь відсилки до інтерв‘ю Ніни Митрофанівни, до ії ідей про княгиню Ольгу, якісь особисті подробиці, ще шось! Люди, ви що? Як ви можете писати таке, як людини вже не стало! Це була Величина!

Вона мала право думати що хотіла, казати те, що вважала за потрібне, навіть помилятись і бути неправою. Вона була дуже жива і завжди говорила, як думає. Могла і словом припечатати, і зауваження зробити, і виразів не вибирала.

Але я її завжди сприймала як рідну, як маму. Нелегке життя прожила, боротьба була в кожному кроці, внутрішньо була, як кремінь. Пам‘ятаю як прийшла до них, з Арсеном і Тонею репетирувати пісні, а вона така дивиться на мене і каже «ти така гарна на старість стала». Ми роками сміялись над цим компліментом.

Завжди вона була з людьми. І на Помаранчевому Майдані і Революції гідності. Завжди підтримувала нове і брала участь у різних колабораціях і проєктах. А як вона співала музику українського середньовіччя.

Овації вам Ніно Митрофанівно, вічна любов і вдячність. Співчуття всім найближчим і сил. Тоня, обіймаю тебе дуже.