Про святого Петра і грішників, які стрибали в ополонку на Водохреще
«І тоді ти мусиш прожить в ополонці сто мільйонів год... І аж після повного сроку – в казан зі смолою...»
На тім світі святий Петро стоїть на вратах і питає у особо безнадьожних: «Ну може хоч щось хороше, богоугодне ти зробив на своїм віку, згадуй?»
То грішник тоді згадує і каже: я в ополонку стрибав на Водохреща
- Нашо?
- Ну, так положено... По вєрі
- По якій вєрі?
- Та по нашій, православній
То святий Петро тоді з розмаху дає грішнику запотиличника і зітхає... Вже нічого не каже й не питає...
І тоді ти мусиш прожить в ополонці сто мільйонів год... І аж після повного сроку – в казан зі смолою...
Коментарі — 0