Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чому не варто дивуватися тому, що 57% українців ставляться до Росії добре

    • Марина Данилюк-Ярмолаєва
    • Розсилка
    Українські політики успішно згодовують лозунги про «швидкий мир з Росією», а щирі українці стабільно в усіх соцопитуваннях хочуть миру - Чому не варто дивуватися тому, що 57% українців ставляться до Росії добре
    Українські політики успішно згодовують лозунги про «швидкий мир з Росією», а щирі українці стабільно в усіх соцопитуваннях хочуть миру

    Доводиться наївно сподіватися, що колись воріженьки згинуть як роса на сонці, а хтось виграє нашу війну за нас

    На замітку тим, кого налякали результати опитування КМІС, де 57% українців ставляться до Росії добре.
    Там ще класно, що для тотальної більшості опитаних росіяни хороші, а керівництво у РФ не дуже. При чому це у всіх регіонах — і на Заході, і на Сході, і в Центрі. Тобто простий нарід російський вони відділяють від Путіна, але якщо якийсь російський Вася за контрактом поїде вбивати когось на Донбас, «то шо зробиш, людина сімю кормить». Можливо, убивши вашого сина чи сусіда - але то інша історія.

    Наприкінці року був рейтинг, що найбільше шукали українці в Google. Чемпіонат світу з футболу якраз у Москві, Кємерово, Єгора Кріда, серіали «Мажор» і «Поліцейскій з Рубльовки». Тобто не сталось кардинальної демаркації ментальних кордонів попри наш патріотичний вакуум у фейсбуці.

    Далі. Реєнкарнація політика Медведчука і його успішний бізнес, розквіт проросійських каналів і покоління тінейджерів вирощених на російських реперах і влогерах — ну де тут Росія ворог? Це альтернативний погляд на ЗМІ, політику і шоубіз.



    Ще глибше. За майже століття селекціювали мільйони бидла, любителів халяви і пільг, прихвостнів і скотиняк. Ці істоти ніколи не цікавились своїм походженням і історією свого ареалу. Та і тяжко щось знайти за бажання, після походу на «Гуцулку Ксеню» удома довелося перешерстити купу лайна в ютубі, щоби знайти однойменний музичний твір в оригінальному звучанні. А це європейське танго, а не крик україномовного кастрованого кошеняти. Для більшості ж нашого народонаселення Україна закінчується на позерстві в китайській підробці під вишиванку та «попе как у Кім»))

    І найогидніше. Війна стала справою тих, хто на передовій здебільшого. Для ситих міст це така собі прикрість, саме тому політики успішно згодовують лозунги про «швидкий мир», а щирі українці стабільно в усіх соцопитуваннях хочуть миру. При чому дуже гібридно: наступати на ворога (до якого ми ставимось добре — читай вище) нам не хочеться, а міжнародна дипломатія, на яку уповають — Росії як мертвому припарка.

    Доводиться наївно сподіватися, що колись воріженьки згинуть як роса на сонці, а хтось виграє нашу війну за нас. Хз, де уже був такий досвід просперіті за чужий рахунок.

    Джерело: блог Марини Данилюк-Ярмолаєвої

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Володимир Ар`єв
    Володимир Ар`єв

    Народний депутат

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Віктор Каспрук
    Віктор Каспрук

    політолог

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Єгор Соболєв
    Єгор Соболєв

    Народний депутат України

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ