Фільм «Юкі»: як українці стали легендами канадського хокею
Скільки можна озиратися на шваль у РФ і шукати добра у якомусь спільному колоніальному минулому в СРСР?
«Трус не играет в хоккей».
57 українців отримали Кубок Стенлі.
Справа була минулої середи. Купили ми з Bogdan Butkevych квитки на фільм «Юкі» на суботу.
По-перше, дуже любимо свій затишний кінотеатр на районі і хочемо, аби він вижив попри ідіотський карантин.
По-друге, ми підтримуємо хороші фільми копійкою і класною рецензією.
Хто там розказує надутим писком про україномовне гетто, яке обмежує українців широких поглядів для реалізації їх в Росії?
Які там губошльопи в костюмах сутенерів розповідають із каналів Медведчука про те, що ідеологія в нас неправильна — шукаємо ворогів у росіянах?
І третє — я переживаю великий сором, коли президент ЗЕ на річницю нормандського формату замість плану Б чи В — видає, що ми будемо ублажати мешканців Ордло і розводити українську армію. Розводити як кошенят. Ага, зараз.
Якщо ви не бачили фільм Volodymyr Mula про видатних спортсменів Національної хокейної ліги, які є українцями — сходіть. Фільм у прокаті ще тиждень. А робота молодого режисера вселяє надію, що розвивається у нас якісна документалістика.
Отже, мене вразило кілька історій.
Ерік Нестеренко — брутальний канадський хокеїст із двома університетськими освітами. Володар Кубка Стенлі і має внука — Якова, який теж пробує себе в хокеї. В українській Вікіпедії скромно написано, що Ерік — дитина українських емігрантів із Чехословаччини. Але трошки не так.
Батько Еріка, Яків — був поручиком армії УНР та Лицарем Хреста Симона Петлюри та Воєнного Хреста. У селі Рудня Козелецького району не пам’ятають видатного земляка, який брав участь у двох Зимових походах. Коли у 1921 році — українці не змогли перемогти радянські війська — Якову довелось емігрувати... Щоби не бути розстріляним і закопаним у найближчому яру понаїхавшими орками.
Його син Ерік дивиться у камеру і каже:
«Путін напав на Україну».
Майк Боссі — ще один легендарний хокеїст. Російська Вікі глумиться, що він із «багатодітної родини українських емігрантів, які поїхали у пошуках кращої долі». А насправді дід Майка був добровольцем легіону Українських січових стрільців. Працював в уряді Скоропадського. І був лютим антибільшовиком. У Канаді Володимир Босий з соратниками навіть зібрали гроші на літак, який мав би стати до повітряного флоту....самостійної України. Босий був публіцистом і називав Радянський союз імперією Антихриста. А ще — маючи багато дітей, він інспектував канадські школи, протестуючи проти поширених тоді комуністичних шкіл.
Ну і Уейн Грецкі. Богдан був у шоці, що він українець. Мурашки по шкірі, коли легенда хокею каже прямо в камеру: «Я українець!». Коли після фільму дізнаєшся, що він і його батько Волтер — підтримують нашу армію і медиків у зоні АТО, то відчуваєш сором за непокараних бондеренок і культ шаріів. Слава Богу, у Вікі уже поправили статтю про походження Грецкі.
Я зрозуміла, що росіяни активно прошерстили інформацію навіть про хокеїстів, аби ми не знали, що легенди цього спорту етнічні українці. І не просто фінансові емігранти, а люди, які воювали проти більшовиків. І поїхали до Канади не за кращим життям, а щоб не бути розстріляними біля ближньої стіни тодішніми «моторолами».
Саме співпраця із такими легендами, українцями Канади нам конче потрібна в освітній сфері і сфері спорту. Я взагалі дивуюсь, як донині не поставлена на потік співпраця із нашими в Канаді.
Скільки можна озиратися на шваль у РФ і шукати добра у якомусь спільному колоніальному минулому в СРСР? Скільки можна нити і ковтати соплі типу, що ми тупі, х*рові воїни і взагалі тільки мріємо про піч і ковбасу за 2.20?
Наші чоловіки — круті воїни і хокеїсти. А хокей — це чоловіча гра.
Коментарі — 0