Наші державники домовились із Льовочкіним, щоб і далі показувати свої ролики на «Інтері»
Можна хаяти ІНТЕР і їздити під паркан до Льовочкіна, але глядач вирішує все
Найрентинговіша програма 9 травня — отой самий побєдоносний концерт на ІНТЕРІ— із долею у 23,08. (Принагідно зазначу, що шановні джентельмени Бірчак та Кабакаєв, яким я говорила в ефірі, що скандальний концерт обов’язково круто подивляться, програли мені за парі пиво))
ІНТЕР другий рік поспіль бере перший рейтинг за свою альтернативну реальність 9 травня.
Бере, бо власники Інтера знають свою аудиторію. Тиснуть на больові точки гомо сапієнс і гомосовєтікус. Витискають емоціі за утопією, коли умовні ми із братніми народами переганяли Америку, але стояли з авоськами у чергах за туалетним папером і яйцями. Коли люди не знали елементарно про існування дезодорантів, бритв для ніг і тампонів. Але вірили, що товариш Сталін і СРСР всіх спасуть і всім усе дадуть на халяву.
Просунута спільнота кілька раз продула битву за тверезий фактаж на Інтері.
Минулого року на День незалежності ті самі Даугулє і Доманський були конферансьє концерту, на якому червоною ниткою йшла головна теза: незалежність тимчасова помилка, все краще в України було у складі Радянського союзу та Російської і імперії.
Саме там левову частку спіча, присвяченого Шевченкові, відібрала сторі про те, що він навчався й здобув славу в Петербурзі із підкреслюванням факту, що його викупив із кріпак— з очевидним підкреслюванням цього факту, а викупив його з кріпацької неволі росіянин Брюлов. Звісно, що ще можна сказати про Шевченка, крім його російського періоду.
Донбас там позначили словом «терикони». У Донбасі «ллється кров». Жодного разу — слово «агресія». Жодного разу в цьому контексті — слово «Росія». Жодного слова про ДНР. Хто же, с*ка, ту кров ллє?
У — Леонід Утьосов. Тут розповідали про тодішню «нашу радянську естраду». По факту у нинішній Україні взагалі нема поп-рок-хіп-хоп музики і реально крутих груп. І не знайшлося за 26 років попри аншлаги в клубах.
Ф — футбол. Тут ішлося й про «матч смерті» й про українські команди — чемпіонів СРСР та володарів кубку СРСР. Про Реброва і Шевченка на Інтері не знають. І знати не хочуть.
24 серпня 2017 ІНТЕР витиснув емоцію про втрачений рай: офігєнно жили, а тут ця клята незалежність.
9 травня 2018 ІНТЕР створив альтернативну реальність, де фашисти плюндрують пам`ять дідів і роблять життя нестерпним у рідній країні.
Ми програли битву за ІНТЕР, як ЗМІ, а не машину зомбування і пропаганди давно. Коли ІНТЕР легко викрутився із історії про Столярову-Шувалова і їх дружбу із ДНР. Коли СБУ відмахнулось на той факт, що потужне ЗМІ більше року брехало про війну. А наші державники традиційно пішли на компроміс із Льовочкіним, бо не прокрутить свій патріотичний ролик на виборах на цьому ресурсі це непрестижно.
Коментарі — 0