Ось чому наші університети не потрапляють до престижних світових рейтингів

Коли західні видання публікують рейтинги крутих вузів, у нас плачуть, коли не знаходять там свого МАУП чи університету Шевченка.

Так от рішення відправити до 5 березня студентів Шевченка на дистанційне навчання, я як його випускниця, вважаю абсолютно тупим.

Варто глянути на ціни на навчання.

Вони стартують від 29400 грн і сягають майже 60000 на престижні спеціальності типу міжнародний бізнес і міжнародне право. Я пам’ятаю ті темні часи 2010-2011, коли мені за навчання за рік треба було заплатити $2735 і реально дах їхав, де ті кошти взяти і на чому зекономити. Де заробить. Як заплатити ще й за оренду. Не зламатися, не здохнуть. І розвивати без нервів кар’єру моєї мрії, отримавши нарешті шанс в крутій конторі.

Студенти гулятимуть до 5 березня, а ми потім очі на лоба викочуємо, чого люди Марс колонізують, друкують на 3D людські органи і штучно вирощують кінцівки, відновлюють нервові клітини, а у нас хрін знайдеш досвідченого онколога чи спеціаліста, який уміло розшифрує комп’ютерну томографію перед сліпою операцією.

Про економістів і юристів, якими славиться Шева — мовчу. Часто легше самому розібратися в проблемі, аніж сліпо довіритися спеціалістам, які через морози в 14 градусів скасують курсачі із інтернету.

До речі, в раді і уряді, в комітетах теж зараз холодно. Тому джинси і светри зараз замінили модницям сукні, тонкі блузи і жакети. З огляду ККД, яке демонструють депутати при голосуванні тих же поправок до закону про деокупацію — так само можна було працювати дистанційно.

PS/ я ще не здивуюсь, коли частина цих спеціалістів не знайде роботи в майбутньому і офтормить субсидію, на які і так уже сидить більше 80% домогосподарств.

І друге. Хз, як воно навчаються взимку в Чикаго, Бостоні, Скандинавії і Канаді, де клімат суворіший і копіпаст не в фаворі.