Тимошенко, Абраменко та російський посол: такі різні обійми та посмішки
Про обнімашки і перспективу
На жаль, історія вітань спортсмена Абраменка з росіянином Буровим витіснила здоровий глузд і аналіз, нафіга рейтингоносець номер один Тимошенко поїхала на мюнхенську конференцію аби пореготати із російським послом Сергієм Нечаєвим.
Мало того, історія Абраменка — це історія суто персонального успіху. На літній олімпіаді критиці за вітання з росіянином піддавали Юрія Чебана. Хоча своїм чемпіонством він по факту завдячує не істеричному тренеру, не країні, а рідній матері, яка посадила його підлітком в канал у каное і сказала «Синок, греби!». І за 17 років він нагріб двократне чемпіонство.
А от похахушки Юлії Тимошенко із Нечаєвим і цинічна брехня прес-служби, що нічого не було — оце повний п*здець в політичній перспективі. Особливо після перших заяв ФРН, Швеції та Фінляндії про можливість направлення миротворців на Донбас. Про Білорусь навіть не згадую, там свій інтерес і для Путіна, і вигоди Лукашенка через «мінський процес».
Обнімашки Тимошенко цікаві з огляду, що:
1. Юля напередодні Мюнхена оприлюднила свій план мирного врегулювання на Донбасі, чим порушила монополію Порошенка як головнокомандувача на єдиний план щодо Донбасу.
2. Юля прогуляла тиждень дискусій і ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу, але тупо і нахабно топить за свій план.
3. Юлі набридла риторика імені Ляшка про зубожіння і мораторій на землю, а уся соціологія показує, що наразі топ-запитом є питання війни на Донбасі і варіант миротворців.
Отже, Юля анонсує так звані демілітаризації територій, а якими силами, ні слова. Надіюсь, вона розуміє, що добровільно хрінову хмару техніки, зброї, м`яса росіяни не здадуть, а миротворці цим займатись не мають. Цікавий факт, втручання ЗСУ там не передбачено.
Другий пункт, дуже цікавий. Пропонується Введення міжнародної ЦИВІЛЬНОЇ адміністрації на територію, де панують терористи імені Захарченка і Корнета. Які цивільні проти терористів без жодного захисту?
Третє. Дуже вдалий момент для презентації мирного плану на тлі необачного монологу Порошенка про «я президент миру, а не війни». Юля публічно пропонує план і закріплює все селфі із Волкером і Нечаєвим, щоби кожен бачив, чиє зверху.
Чотири. Багато мирних план — свідома гра на Росію. Нині у нас є хоча б і неідеальна, але єдина позиція, усі лупають скалу в одній точці і таки потроху вдається продавити український інтерес у Вашингтоні чи в ПАРЄ. Тепер буде дві позиції, а це: 1) послаблені зусилля, 2) допомога РФ у питанні зняття санкцій на перспективу.
П’яте. З ким обіймається і спить Абраменко (Да, за жінку-москвичку теж критикують. Я би ваших круглих баб із ідеальною біографією і успіхом іще переглянула) його персональна справа. Це тупо історія персонального успіху не «завдяки», а «попри». Абраменко у майбутньому може стати тренером, але це вузька спеціалізація і його приватне життя не є визначальним для вектору держави. А от з ким рже і що пропонує особа, топовий політик, за яку підуть голосувати мільйони ваших мамок і дідусів — оце задача.
Коментарі — 0