Що чекає на росіян? Мораль з Біблії

«Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм» (Лк. 6: 31) – ці слова Спасителя коротко, але дуже глибоко відображають повноту і сутність морального закону. Бо часто можна зустріти не лише серед зовнішніх, але і серед нас, християн, думку, що вчення церковне є складне, що існує багато правил, настанов, канонів, традицій та звичаїв. І всі їх простій людині важко навіть вивчити, осягнути та зрозуміти, не кажучи вже про те, щоби їх дотримуватися. І ніби як відповідь на такі роздуми звучать ці слова з Євангелія від Луки: «Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм».

Хіба складний цей закон для запам’ятовування, для вивчення, для розуміння? Дуже простий. Кожна людина легко може зрозуміти його, бо знає, чого вона хоче сама для себе, а чого не бажає.

Чи є такі, які хочуть зневаги до себе, які бажають бути обманутими, зазнати пограбування, оббріхування, насильства? Всяка звичайна людина бажає собі добра. І через цей власний досвід, який має кожна людина, Бог промовляє до нас, закликаючи: бажай і роби іншим те, чого хочеш, щоби бажали і робили тобі.

Ця настанова також має й інший бік, про який слід пам’ятати. Адже вона, хоча і не прямо, але вказує і на ті наслідки, які людина має, коли не дотримується заповіді Божої. Якщо ти крадеш у інших, то тим самим ти ніби закликаєш красти у тебе. Коли чиниш насильство – будь готовим, що його застосують і до тебе. Коли ти несправедливий, заздрісний, брехливий – будь готовий зазнати такого ж ставлення до себе самого.

Бо якщо ти чиниш зло стосовно ближніх своїх, то цим ти ніби стверджуєш, що хочеш такого самого ставлення і до себе. У цей спосіб Євангеліє нагадує усім, що зло має покарання вже саме в собі. А той, хто його чинить, подібний до людини, яка пиляє гілку, на якій сидить, яка пробиває дірку в човні, яким пливе, яка кидає камінь над собою в небо.

Коли робитимеш так, то хіба не очевидно, що винним у падінні з дерева, у потопленні човна, у побитті камінням, яке впало згори, будеш ти сам? Не хтось покарав тебе, але ти сам пожнеш те, що посіяв, зіткнувшись з наслідками власних вчинків.

«Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6: 7), нагадує апостол Павло. Сієш добро – добро отримаєш, сієш зло, ненависть, руйнування, смерть – наслідки отримаєш для себе від тобою ж посіяного. І коли нічого не сіяв – то і не виросте в тебе нічого, залишишся без плодів.

Але Господь закликає нас піднятися над цим природним законом причинно-наслідкового зв’язку. Закликає робити добро, виявляти милосердя і любов не лише до тих, хто це робить нам, але чинити так щодо всіх, навіть щодо грішників.

Тож бажаю всім нам, дорогі брати і сестри, пам’ятати головний моральний євангельський закон любові й милосердя і втілювати його в життя. Так, не простим це є на практиці. Але винагорода тим, хто зможе втілити закон євангельський в своє власне життя – спасіння, вінець нев’янучої слави та вічне блаженне життя.