Вірус війни та насильства повертаєтья до Росії

«Інцидент» на полігоні в Білгородській області, коли двоє (або троє) російських військовослужбовців ісламського віросповідання (за неофіційними даними – таджики) вбили чи 11 (за офіційною інформацією), чи більше 20 своїх товаришів по службі (у тому числі командира військової частини) за образу своїх релігійних почуттів, викликав безліч коментарів, припущень та питань про політичні наслідки мобілізації, яку в Росії дуже точно назвали могилізацією.

Що відбувається з мобілізацією зараз і що з нею буде далі?

Початок масової мобілізації в РФ (а йдеться саме про масову, а не «часткову» мобілізацію, як спочатку заявили Путін і Шойгу) викликав шок і різке зростання тривожних настроїв у росіян (у кілька разів, до 70% від загальної кількості респондентів), зокрема у тих, хто підтримував Путіна та війну проти України. Понад мільйон росіян (за різними даними) виїхали до сусідніх країн. За словами Путіна, в армію призвано 220 тис. росіян. За неофіційними даними, повістки на мобілізацію отримали близько 400 тис. осіб.

Те, як проводиться мобілізація до РФ, викликає критику навіть у представників «партії війни». З одного боку, є плани щодо мобілізації. І в російській глибинці намагаються мало не силоміць мобілізувати всіх, хто потрапляє під руку. З іншого боку, російська військова система не готова до масової мобілізації, в тому числі до матеріально-технічного забезпечення мобілізованих. Мобілізованих відправляють на війну майже без підготовки та нормального екіпірування. Поневіряння мобілізованих – це вже окремий жанр у російських соціальних мережах. Звичайно, це викликає невдоволення, а найчастіше й різноманітні конфліктні ситуації.

Саме тому ситуацію з мобілізацією до РФ намагаються зараз нормалізувати, а провину за «перегини» звалити на військкомів. Путіну довелося особисто давати пояснення та заспокоювати росіян щодо мобілізації. Масову мобілізацію обіцяють призупинити до 1 листопада, і для того, щоб дещо заспокоїти громадську думку, але головним чином тому, що з 1 листопада розпочнеться плановий призов до армії, а російська військова система просто не впорається одночасно і з мобілізацією, і з призовом. Але очевидно, що проблеми виникнуть і тут. Батьки призовників боятимуться, що їхніх синів відправлять на війну. А їх туди відправлятимуть.

За допомогою масової «мобілізації» Путін намагається перемогти Збройні сили України не вмінням, а числом (попри заповіти Суворова). І 200 тис. (і навіть 300 тис.) мобілізованих, тим більше майже ненавчених та погано підготовлених, для цього буде мало. Це може затягнути війну, різко збільшить кількість жертв, але результат не принесе. Нинішня війна Росії проти України показала, що Путін патологічно впертий, він не зупиниться і кидатиме у жорна війни нові сотні тисяч мобілізованих росіян.

Чи буде продовження «інцидентів», подібних до того, що трапився в Білгородській області?

Нагадаю, що НП у Білгородській області не перша. Схожий інцидент, але в менших масштабах був ще наприкінці вересня в Херсонській області (це за даними російської влади). Там було заволодіння зброєю і її використання проти товаришів по службі і для грабежів, була також втеча з розташування частини. Про цей інцидент відомо мало, швидше за все, це ще були не мобілізовані.

Треба також враховувати, що на війну рекрутують і засуджених носіїв кримінальних практик. Крім того, позначатимуться і традиційні для російської армії дідівщина та міжнаціональні, а також релігійні конфлікти (як це було і в Білгородській області). Важлива тенденція, яка, напевно, триватиме і, можливо, навіть посилюватиметься. Адже ще раніше були збройні сутички між бійцями різних підрозділів, наприклад, між бурятами та кадировцями. Невдоволення та агресія людей, яких насильно погнали на смерть, буде періодично виплескуватися в різних формах, у тому числі і так, як це було в Білгородській області. Відбуватимуться також дезертирство, і добровільне здавання в полон.

Наскільки велика ймовірність внутрішнього вибуху в Росії через мобілізацію і пов'язані з нею проблеми і конфлікти?

Не варто очікувати на такий вибух вже зараз чи найближчим часом. Швидше, можливі чергові спорадичні прояви різних конфліктних ситуацій та насильницьких інцидентів у процесі мобілізації, а також на фронті. Більшість тих, хто дозволив себе закликати, це люди з психологією «підданих», які звикли виконувати будь-які накази влади, і схильні до пропагандистського маніпулювання. Дуже важливо, як на цих людей вплине війна. Для більшості мобілізованих це чужа війна на чужій території. І в них поступово посилюватиметься невдоволення, а у значної частини цих людей – і небажання воювати та гинути незрозуміло за що. Якщо масова мобілізація відновиться, то буде новий сплеск невдоволення й у суспільстві. Чи спричинить це до внутрішнього вибуху в Росії, однозначно передбачити неможливо, знову ж таки через психологію покірних підданих у більшості росіян. Якщо невдоволення мобілізацією буде пов'язане з помітним погіршенням соціально-економічної ситуації, то ґрунт для протестних настроїв у РФ буде дедалі сприятливішим. Але для вибуху потрібне також різке ослаблення влади в Росії.

На мій погляд, вирішальним фактором для зміни внутрішньополітичної ситуації в РФ буде не стільки фонове невдоволення мобілізацією, а й конфлікти, пов'язані з нею, а військові поразки Росії в Україні. Це буде головним фактором деморалізації для тих, кого женуть на війну, і хто з цією війною вже зіткнувся безпосередньо, і для більшості простих росіян, які залишилися в тилу.

Але головний наслідок цієї війни для Росії буде в іншому. Сотні тисяч росіян, які пройшли цю війну, травмованих цією війною, що ще володіють зброєю, а крім того, наявність приватних армій, і конфлікти між цими «арміями» та офіційними силовими структурами – це живильний ґрунт для нової «Смути» в Росії, для «безглуздого і нещадного російського бунту» (скоріше у локальних проявах), для війни всіх проти всіх, але вже всередині Росії. Вірус війни та насильства повернеться до Росії і бумерангом вдарить по ній, і по тих, хто цю війну розпочинав.