Чому антизеленський Стерненко-майдан справедливий

Вперше за багато місяців в Україні гучні протести. Вперше за багато років знову, як і на Майдані, об'єдналися представники ліберального і радикального спектру суспільства. Знову, як і на Майдані, їх об'єднала кричуща несправедливість. Цією несправедливістю став судовий вирок Сергію Стерненку, який не мав нічого спільного із правосуддям і фактично став показовою розправою над проукраїнським лідером з Півдня. Розправою, яку влаштували представники «русського миру», використавши для цього одіозного суддю і засадивши Стерненка у в'язницю, звинувативши його в тому, що він викрав людину заради наживи у 300 гривень.

Здавалось би, до чого тут Зеленський? Тим більше, що він сам вже став ворогом руського миру. Що він тільки-но ввів санкції проти російських агентів і провідників російської пропаганди. І всі вони могли б влаштувати таку провокацію щодо нього, спровокувавши протести. Здавалося б...

Але чому саме президент відповідальний? Бо він сам взяв на себе цю відповідальність. Він взяв українську корумповану судову систему під особистий контроль. Саме Зеленський в цей понеділок виступив проти повноцінної судової реформи. Саме Зеленський виступив проти радикального очищення судової системи. Він став на сторону суверенноі судової системи, звинувативши МВФ і наших західних партнерів у зазіханні на суверенітет.

На корупційний суверенітет українських еліт. На суверенітет українських суддів, який ті розуміють як право творити беззаконня. І відразу продемонстрували в Одесі, що вони розуміють під цим.

Так от, Зеленський, коли виступив проти справжньої судової реформи, взяв на себе відповідальність за всі такі рішення. За всі рішення корумпованих судів. Він сказав, що він є гарантом незалежності. От так українські судді розуміють свою незалежність. Але відповідати за них вже має президент Зеленський. Який вибрав саме їх сторону...

А ще Зеленський вибрав сторону Татарова. Якого захищає від антикорупційних органів. І який є представником тих самих сил, що атакували Стерненко. Це був вибір президента. І він взяв відповідальність на себе. І саме тому розлючені люди прийшли під офіс президента. Щоб президент зрозумів свою відповідальність.

Влада – це взагалі-то про відповідальність. І про розум. Ти можеш ввести санкції проти руського миру і провідника його Медведчука. Зруйнувавши для себе мости з Росією. А наступного дня відвернути від себе проукраїнську частину суспільства, прикриваючи такі ганебні судові рішення, як в Одесі. Прикриваючи всі ганебні судові рішення. І вже байдуже, що приїхала принаймні перша порція вакцин. Мало хто помітить зрушення у справі Привату. Бо для українців завжди на першому місці питання справедливості. Принаймні для активної частини суспільства. Але з цією частиною суспільства політики мають справу між виборами.

Єдиний вихід для президента – це зробити справжню судову реформу. Не імітувати її, а робити. Очищати судову систему. І повертати довіру. І тоді, якщо навіть і будуть траплятися ганебні чи неправосудні рішення судів, то відповідати за них буде вже не президент, а сам суддя. А поки президент охороняє корупційний суверенітет, то саме він і є відповідальним за нього