Імпічмент. Майже офіційно

Голосування віддзеркалило партійну приналежність (232 проти 196), за винятком двох сенаторів-перебіжчиків, що приєдналися до республіканської меншості, адже представляють округи, в яких три роки тому виборщики підтримали Трампа. Це дало формальні підстави республіканцям говорити про двопартійне неприйняття того, що відбувається в Конгресі.

Керівництво Великої старої партії залишилося задоволене тим фактом, що, як зазначив головний організатор меншості Стів Скаліз, «усі республіканці голосували проти процесу імпічменту в радянському стилі… можете пересвідчитись у міцній єдності та підтримці президента і його політики». Втім, голосування не означає негайного переформатування закритого розслідування із дозованими витоками інформації, що так дратує господаря Білого дому, на публічні слухання. Крім того, правила передбачають право вето голови спеціального комітету з імпічменту на вимоги конгресменів-республіканців чи президентських юристів щодо виклику свідків, постановки питань та інших дій.

Цей тиждень був важливий, з погляду розгортання розслідування, бо вперше свідчення давали два співробітники Ради національної безпеки, безпосередньо причетні до проблемної телефонної розмови президентів Трампа і Зеленського, а також внутрішньоадміністративних подій, які свідчать про спотворений в особистих інтересах Трампа процес прийняття рішень щодо України. Їхні свідчення, а також показання інших повністю підтверджують картину, яку окреслив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, і додають нових деталей до поведінки учасників альтернативного дипломатичного каналу взаємодії з офіційним Києвом.

Жорстким нападкам піддався один із ключових на сьогодні свідків — співробітник Ради національної безпеки підполковник Александр Віндман. Той факт, що трирічною дитиною він із батьками іммігрував з України до США, дав підстави спекулювати на тему його лояльності до країни проживання. Професор права каліфорнійського університету Джон Ю договорився до того, що охарактеризував діяльність Віндмана як шпигунство. Під шквалом критики професор був вимушений змінити зміст своєї ремарки, сказавши, що він мав на увазі «шпигунську операцію українців». До речі, працюючи в адміністрації Дж.Буша молодшого, пан Ю був тим правником, котрий доводив допустимість застосування тортур. Колишній конгресмен Шон Даффі піддав сумніву лояльність підполковника до Сполучених Штатів, і це попри те, що пан Віндман має бездоганну репутацію, відслужив у Південній Кореї та Німеччині, за участь у бойових діях в Іраку нагороджений медаллю «Пурпурове серце».

Навесні нинішнього року підполковник уперше відчув, що, поряд з офіційною політикою щодо України, існує інша, побудована на фальшованому наративі. Під час наради після завершення зустрічі з секретарем РНБО Олександром Данилюком пан Віндман зауважив послу США в ЄС Гордону Сондланду, що його вимога до українців провести розслідування стосовно Джозефа Байдена та його сина не належить до питань національної безпеки, отже підполковник у цьому участі не братиме. Як і його безпосередня керівниця Фіона Хілл, пан Віндман поінформував головного юриста РНБ про неприпустимі заяви Сондланда. Підполковник брав участь у телефонній розмові президентів 25 липня, що стала тригером процедури імпічменту. За його словами, вимога до іншого уряду проводити розслідування щодо американського громадянина — неприпустима. «Я зрозумів, що, коли Україна почне розслідування стосовно Байдена й «Бурісми», це буде розцінено як небезстороння гра, що, безперечно, закінчиться втратою Україною двопартійної підтримки. Це все підривало б національну безпеку США», — зазначив посадовець. Згідно з процедурою, він відповідав за редагування тексту телефонної розмови, звірку її з аудіозаписом. Віндман помітив кілька пропусків слів Трампа, зокрема й пов'язаних із Байденом, а також підміну слів, промовлених Зеленським. Можливо, саме його зауваження з приводу невідповідності запису й викликали рішення помістити текст розмови у найбільш захищену комп'ютерну систему, що використовується для зберігання інформації з найвищими грифами секретності.

Ще одним підтвердженням деформації встановлених процедур вироблення рішень у Білому домі стало те, що замість підполковника Віндмана, який у РНБ безпосередньо відповідав за Україну, у брифінгу президента за результатами візиту міністра енергетики до Києва взяв участь колишній помічник одного з республіканських конгресменів Кашяп Патель. Керівництво РНБ вирішило, що критичне бачення Пателя щодо України, яке, схоже, хотів почути Трамп, контрастувало б із позитивними розвідками Віндмана, шо могли спричинити конфлікт.

Слова колишнього співробітника РНБ Тіма Моррісона про те, що в телефонній розмові президентів із вуст Трампа не прозвучало нічого такого, що можна було б вважати незаконним, підхопили республіканські конгресмени. Тим часом, враховуючи зміст відповідей колишнього посадовця та інші епізоди історії, демократи не вважають це підтвердженням невинуватості очільника Білого дому.

Чинний помічник держсекретаря, який курирує бюро європейських та євразійських справ, Філіп Рікер повідомив про небажання держсекретаря вступитися за кар'єрну дипломатку, посла США в Україні Марі Йованович, з якою так несправедливо вчинили.

Свої свідчення дали два колишні радники спецпредставника з переговорів щодо України Курта Волкера. Крістофер Андерсон зазначив, що після акту російської агресії проти українських катерів 25 листопада 2018 року працівники державного департаменту підготували заяву із засудженням ескалації ситуації росіянами, але високопосадовець у Білому домі заблокував її оприлюднення. За таких умов Курт Волкер опублікував у своєму Твіттері допис, який засуджував агресію. Катеріна Крофт підтвердила слова Вільяма Тейлора щодо епізоду відеонаради, на якій представник офісу бюджету та менеджменту Білого дому повідомив про доручення призупинити надання Україні допомоги, отримане керівником офісу від голови адміністрації, який, своєю чергою, виконував вказівку Трампа. Вона також повідомила, що, працюючи в Раді національної безпеки у 2017 році, неодноразово чула заклики лобіста Роберта Лівінгстона звільнити посла США в Україні Марі Йованович, яка буцімто є «пережитком Обами». Втім, пані Крофт так і не дізналася, в чиїх інтересах працював лобіст.

Колишньому радникові президента з питань національної безпеки Джону Болтону належать слова, що «Джуліані — це ручна граната, яка підірве все», тож його свідчення можуть стати кульмінацією процесу. Однак його адвокат повідомив, що клієнт не планує добровільно з'являтись на закритих слуханнях, утім, він не виключив такої появи, якщо конгресмени надішлють йому повістку. Причина цього може полягати в бажанні колишнього наближеного до Трампа Болтона якомога швидше дописати книжку про «внутрішню кухню» Білого дому, що, власне, й матиме вибуховий ефект, забезпечивши політичному «трилеру» статус бестселера. 

До речі, це саме той адвокат, який намагається довести в суді, що інший його клієнт — колишній заступник Болтона Чарльз Куперман — не повинен давати свідчень конгресові навіть після отримання повістки, оскільки президент застосував виконавчий привілей — механізм заборони (в інтересах суспільства) співробітникам виконавчої гілки влади розголошувати інформацію. Попри абсурдність позову, — адже на момент виклику до слідчої комісії пан Куперман уже не перебував на державній службі, — це узаконило його ігнорування слідчої комісії принаймні до грудня, коли очікується рішення суду.

Держдепартамент погодився з вимогою суду, що розглядає позов неурядової організації «Американський нагляд», оприлюднити документи, пов'язані зі скандалом, включно з листуванням між державним секретарем Майком Помпео та особистим адвокатом президента Рудольфом Джуліані.

Слухання за зачиненими дверми відбуватимуться, доки демократи не сформують ґрунтовної бази, що дасть їм можливість у публічних слуханнях продовжувати наступальну операцію проти Трампа. З оприлюднених виступів низки посадовців, а також із коментарів конгресменів ми вже маємо загальне уявлення про всю справу. Якщо Джон Болтон, який не без перепалки з Трампом полишив свою посаду, не здивує нас сенсаційними викриттями, то від майстерності голови спеціального комітету Адама Шіффа, який проводитиме публічні слухання, голови юридичного комітету Джеррі Надлера, який врегульовуватиме процедурні питання, а також спікера Палати представників Ненсі Пелосі як єдиного голосу демократів залежатиме, чи схиляться у бік вини терези публічної думки стосовно Трампа.