Ігор Кононенко Народний депутат України (фракція «БПП»)

Що має зробити Верховна Рада для продовження децентралізації?

За даними останніх соцопитувань, 65% українців підтримують децентралізацію, скорочення функцій центральної влади і передачу більших повноважень на місця

На сьогодні на карті майже 900 об`єднаних територіальних громад, 26% населення України живе в ОТГ

Цього року децентралізація святкує ювілей. Рівно п'ять років тому ми почали робити перші кроки з впровадження цієї надважливої для держави реформи, щоб нарешті відійти від радянської централізованої системи. Хоча Європейську хартію місцевого самоврядування Україна підписала ще 1996 року. Дуже добре пам'ятаю, скільки у Верховній Раді було дискусій довкола необхідності внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України щодо впровадження фінансової децентралізації. Вистачало скепсису і на місцях. Проте зараз лідери громад вже самі кажуть, що їм не треба їздити в Київ і ходити з простягнутою рукою по високих кабінетах. Цифри кажуть самі за себе: прогноз власних доходів загального фонду місцевих бюджетів на 2019 рік - 267 млрд грн, в той час як до впровадження фінансової децентралізації у 2014 році цей показник складав всього 68,6 млрд грн.

Тобто доходи загального фонду місцевих бюджетів за п'ять років зросли майже у чотири рази. Власні ж доходи об`єднаних територіальних громад збільшились майже у три рази. За рахунок цих коштів, звичайно, не без допомоги державного бюджету, в громадах з’явилися нові школи, дитячі садочки, ФАПи, амбулаторії, ЦНАПи, стадіони і басейни. Як голова обласної партійної організації, я багато їжджу по Київщині. Взяти тільки Путрівський навчально-виховний комплекс, якому тепер можуть позаздрити навіть європейці. До речі, зараз там закінчуються роботи зі створення другого в Україні інклюзивного парку. Загалом по Україні завдяки об'єднанню зусиль децентралізації та освітньої реформи з’явилось 450 оновлених навчальних закладів, а до кінця цього року їх буде вже 600.

За даними останніх соцопитувань, 65% українців підтримують децентралізацію, скорочення функцій центральної влади і передачу більших повноважень на місця. Це дуже суттєвий запобіжник для будь-яких політсил, які раптом захочуть згорнути реформу. Якщо брати приклад сусідньої Польщі, яка пройшла аналогічний шлях реформ більше 20 років тому, за темпами впровадження децентралізації Україна точно попереду. На комплексну реформу місцевого самоврядування Польщі знадобилося 12 років. У нас же цей процес йде набагато швидше.

На сьогодні на карті майже 900 об`єднаних територіальних громад, 26% населення України живе в ОТГ. В той же час, майже 2,5 тис громад ще не охоплені перспективними планами, а у 95 районах не створено жодної об’єднаної громади. Пасе задніх і Київщина. За п'ять років тут об`єдналися всього 22 громади. Це створює дуже суттєві ризики для наступних етапів реформи.

Поки ще є час для продовження добровільного об`єднання територіальних громад. Проте вічно це тривати не може і не буде. Чергові місцеві вибори 2020 року мають пройти на новій територіальній основі за умови покриття всієї території України об'єднаними громадами. А ті місцеві ради, які не створять ОТГ, будуть об’єднані в адміністративний спосіб. Бо від небажання окремих людей на місцях створювати ОТГ не повинні страждати люди.

А щоб прискорити добровільне об`єднання громад і створити для цього додаткові стимули, своє рішуче слово має сказати Верховна Рада. По-перше, ми маємо, нарешті, внести зміни в Конституцію, щоб раз і назавжди зробити децентралізацію незворотною. І це питання не має стати заручником ігор у дострокові вибори. Тому ще поточний склад Верховної Ради має взяти на себе відповідальність за продовження реформи. По-друге, вже більше року очікують свого розгляду і ухвалення низка законопроектів з просування децентралізації та посилення прав місцевого самоврядування:

  • №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою», який, по суті, відкриває шлях до закінчення першого етапу реформи і проведення виборів на новій територіальній основі. Документ визначає порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць. Бо зараз, і багато хто про це не знає, питання регулюється ще радянським Указом Президії ВР УРСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» від 12 березня 1981 року.
  • №8369 про внесення змін до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», якими пропонується підвищити престижність служби в органах місцевого самоврядування, врегулювати статус службовця місцевого самоврядування, стимулювати його кар’єрне зростання і запровадити нову модель оплати праці, а також деполітизувати службу в органах місцевого самоврядування в цілому.
  • №6403 про внесення змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», після ухвалення яких ОТГ зможуть затверджувати та керуватися єдиними планами з просторового планування, і самостійно регулювати питання забудови територій.
  • №9441 про внесення змін до Закон «Про добровільне об`єднання територіальних громад», щоб спростити процедуру формування перспективних планів і передати право їх затвердження від обласних рад до Кабміну, бо обласні державні адміністрації та ради не завжди вчасно та обгрунтовано розробляють та схвалюють перспективні плани формування територій громад областей.

Ухвалення цих законопроектів прискорить процес добровільного об'єднання громад і дозволить до чергових місцевих виборів у 2020 році вийти на максимальне покриття території України об'єднаними громадами. Зі свого боку запрошую всіх небайдужих, створити робочу групу щодо прискорення процесу створення ОТГ на Київщині, яка має стати гарним прикладом для інших.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: