Великий бізнес має включитися у дронову війну

Одночасно декілька публічних військовослужбовців, котрі працюють у галузі безпілотних систем, заявили про факт відставання України від РФ війні дронів. Вони кажуть, що можливості Москви у різних сегментах галузі БпЛА зростають дуже швидко, у той же час у нас такого росту немає.

І це – тільки квіточки. Як відомо, росіяни збираються воювати з нами ще десятки років. Саме рішення із руйнації енергетичної, транспортної інфраструктур, великих і навіть середніх підприємств зараз розгортає проти нас РФ. Тисяча «шахедів» на добу, котру нам пророчить журнал «Економіст» – це не тільки про фронт, це радше про тил. Економіка у тилу все більше під прицілом, фронт тримати буде все тяжче.

Що робити? Відповідь дуже проста і очевидна. Технологічну війну виграють великі виробництва і великі команди розробників. А великі виробництва і великі розробки – це компетенція великого бізнесу.

У РФ держава і наближений до влади великий бізнес об’єдналися і створили масштабні виробничі потужності і численні команди інженерів. Було створено величезні виробництва, з небаченими для України масштабами – приміром, нині це сотні «шахедів» на добу, або тисячі дронів на оптоволокні.

В Україні все по-іншому. Тут фактично виробництвом дронової продукції займаються невеличкі у масштабах війни приватні компанії і сама армія.

У будь-якому разі, це дуже часто рівень гаражного виробництва. Про якісь технологічні прориви (приміром, більш функціональне оптоволокно або системи лазерного наведення, або вироби рівня Mavic 3), у таких умовах важко мріяти.

Великий бізнес – він і тільки він справиться із завданням перемоги у гонці озброєнь. У кого, як не у великого бізнесу є компетенція штовхати державу туди, куди потрібно.

По-перше, саме він страждає і чим далі, тим сильніше страждатиме від дронових атак росіян. Приміром, власники портової інфраструктури, нафтобаз чи зерносховищ ще два роки тому мали б зібратися і організувати/профінансувати роботу зі створення перехоплювача шахедів. Це б зекономило їм і нам сотні мільйонів доларів.

По-друге, саме у великого бізнесу є найкращі кадри – управлінці, котрі мають досвід як розгортання великих виробництв, так і організації технологічних консорціумів з розробки та інтеграції необхідних рішень.

Великий бізнес має об’єднатися і організувати військово-технологічну Ставку. Залучити туди найбільші волонтерські фонди, державні інституції та представників військових. Врешті, виробити програму розвитку дронової галузі – план, якими саме технологіями ми найближчі роки збираємося завоювати домінування у повітрі, а, відтак, виграти війну.

Бізнес має сформувати технологічну Ставку і радше не стільки закривати проблему своїми грошима, як належним чином організувати процес. У принципі, розробки не обов’язково потребують захмарних коштів – важливо радше системна робота з пріоритетами і розподілом ролей. А що стосується виробництва, то тут і так від держави та партнерів виділяються значні ресурси – важливо, щоб вони витрачалися ефективно.

Росіяни налаштовані дуже серйозно – нас будуть намагатися знищувати під корінь. Тож власники найбільших активів нашої країни мають не здаватися і активно включатися у їх порятунок, бо саме компетенції великого бізнесу зараз є найбільш затребуваними у цій війні технологій.

Вважайте це моєю петицією до українських топкорпорацій.