Катерина Качан оглядачка

Китайські ЗМІ ведуть антиукраїнську інформаційну війну

Українській владі треба звернути уваги на російську пропаганду у Китаї
фото з відкритих джерел

Огляд новин у китайських медіа не дає причин для позитиву

В учорашніх новинах Китаю про війну в Україні за 28-03-2022 мою увагу найбільше привернули 2 речі:

  1. Усі провідні китайські ЗМІ написали про знущання українських солдат над російськими полоненими, не перевіривши, чи є ця новина фейковою.
  2. В описі бойових дій деякі китайські ЗМІ подали російську статистику із дописом «Україна на запит коментарів поки що не відповіла». При цьому не вказано, до якої установи вони звернулися за коментарями.

У той час, коли Китай займає позицію нейтралітета щодо війни в Україні, наголошуючи на повазі до суверенітета і цілісності нашої держави, виступає за припинення вогню, китайські ЗМІ ведуть жорстоку інформаційну війну: антиамериканську, антиукраїнську та проросійську.

Як так може бути у державі, де головним рупором і регулятором, у тому числі медіа простору, виступає Партія? Якщо партія дійсно за нейтралітет, чому ЗМІ подать інформацію односторонньо?

Можливі причини:

Причина 1

Продовження багаторічної антиамериканської пропаганди

Не виключаю, що Україну просто зачіпає наратив антиамериканської пропаганди, продиктованої Партією. Усі, кого підтримує Америка чи хто разом із нею – чорне. Усі, хто не об'єднався з Америкою за санкції проти рф, як то Індія, Ізраїль, Алжир, Сербія – біле.

Від того чимало статей у ЗМІ у ключі, цитую: «Війна переросла з війни між Росією та Україною до війни між Росією та очолюваних США країн. Мета Америки – сприяти кольоровій революції в Росії та повалення режиму Путіна».

Або ж: «Якщо Сполучені Штати зможуть контролювати Україну, Росія не зможе відновити Євразійську імперію.

Історія Русі починається з так званої Київської Русі. Звідси почала поширюватися релігія на Русі. Протягом століть Україна була частиною Росії, до того як їхні історії переплелися.

Навіть дисиденти радянських часів, такі як письменник Солженіцин і поет Бродський, наполягають на тому, що Україна є необхідною частиною російської історії, і справді частиною Росії. У 2014 році Сполучені Штати скинули проросійського президента Януковича шляхом «кольорової революції» і почали просувати Україну стати членом НАТО.

Комік, який став президентом Зеленський прийшов до влади в 2019 році, а після приходу до влади ще більше посилив конфлікт з Росією. З точки зору Росії, Україна може досягти своєї мети вступу в НАТО протягом 1-2 років, якщо не діяти зараз.

Це означає, що НАТО розгортає ракети в Україні і може вразити Москву за 10 хвилин, що абсолютно неприйнятно для Росії. Для Росії є «Питання Гамлета», яке полягає в «бути чи не бути?»»

Причина 2

Вплив роками налагоджених медіа контактів: російських інформагентств на китайських журналістів

Це як про ситуацію, скажімо, в Італії ви краще спитаєте у знайомого, який там мешкає, ніж будете читати італійські новини. Навіть не перевіряючи, чи він вам збрехав, чи просто дав власну думку, а не реальність.

Не виключаю, що стосунки китайських ЗМІ з російськими інформагентствами налагоджені вже як між давніми знайомими на рівні головних редакторів, які, можливо, навіть зустрічалися у Китаї за чашкою чаю чи байдзьо.

До того ж, росія розповсюджує наратив «Захід нашу правду повсюду заблокував – від ЗМІ до Фейсбука та Твітера, тільки Китай може допомогти нам донести нашу точку зору світові».

І Китай доносить у ключі, цитую: «Російсько-український конфлікт можна назвати першою широкомасштабною війною, яку «в прямому ефірі» транслювали в епоху соціальних мереж. Після початку кризи в Україні Сполучені Штати розпочали інтенсивну війну громадської думки проти Росії, наклепуючи Китай як «спільника».

В епоху соціальних мереж інформація летить швидше, ніж ракети, а історії – швидше, ніж танки. Пропагандистська машина США, очевидно, добре знає це, розпочинаючи насичений інформаційний наступ проти Росії та намагаючись описати «шокову» сцену за сценою.

Українські воїни на Зміїному острові не тільки колективно здалися російській армії, а й добре жили; «бідну вагітну жінку», яка лежала на ношах, насправді зіграв місцевий б'юті-блогер у маскуванні; героїчну сцену битви «Привид Києва» створив російський розробник Ігри з повітряним бою...

По-перше, голоси Росії за кордоном були сильно оточені та придушені. Західний «протекціонізм громадської думки» розширився з націлювання на Росію до Китаю, Ірану та інших країн. Не забувайте, що Китай є «найсерйознішим конкурентом», визнаним урядом і опозицією США».

Причина 3

Китайським ЗМІ дійсно немає звідки узяти інформацію в Україні

Нагадую, що наразі китайською перекладається тільки «Укрінформ», тільки із сухими фактами війни, лише раз на добу. Немає джерел із людськими історіями, перекладеними китайською.

Мені, на жаль, невідомо, чи є контакти якихось речників посадовців, хто міг би швидко надавати коментарі чи навіть краще самостійно надсилати їх китайським журналістам.

У наших спільних силах усунути Причину 3 та на дипломатичному рівні вести переговори із Асоціаціями китайських ЗМІ, чому новини йдуть у розріз із заявами партійних лідерів щодо України. Над цим і будемо працювати.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: