Києву загрожує сміттєвий колапс

    Основний київський полігон N5 у Підгірцях побудований ще в 1986 році. Наразі він практично вичерпав свій ресурс
    Усі пам'ятають сміттєвий колапс у Львові і велику хвилю публікацій у ЗМІ щодо проблем утилізації відходів в Україні загалом. Тоді, коли після трагедії на сміттєзвалищі, Львів «потопав» у смітті, активісти, експерти, чиновники жваво обговорювали тему поводження з твердими побутовими відходами, говорили про варіанти системного вирішення
    • Віталій Кличко

      Мер Києва

    • 2 Квiтня, 17:19
    • Розсилка
    Завод «Енергія»
    Завод «Енергія»

    Основний київський полігон N5 у Підгірцях побудований ще в 1986 році. Наразі він практично вичерпав свій ресурс

    Усі пам'ятають сміттєвий колапс у Львові і велику хвилю публікацій у ЗМІ щодо проблем утилізації відходів в Україні загалом. Тоді, коли після трагедії на сміттєзвалищі, Львів «потопав» у смітті, активісти, експерти, чиновники жваво обговорювали тему поводження з твердими побутовими відходами, говорили про варіанти системного вирішення проблеми. Гостру львівську ситуацію тимчасово вирішили, знявши «сміттєву блокаду». І останні місяці сміття – вже не тема перших шпальт. Але ж глобальна проблема нікуди не поділася. Проблема переробки і утилізації сміття сьогодні болюча для усіх міст України. Це – страшний сон місцевої влади, «порохова бочка», яка може вибухнути будь-де. І справа навіть не в недбалості чи тому, що влада на місцях не переймається цією проблемою. Справа в тому, що самотужки міста і містечка системно цю проблему не вирішать.

    З 1 січня парламент поставив міста перед фактом – захоронювати сміття без переробки більше не можна. Правильний підхід? Так. Але при цьому місцеві органи влади не були наділені жодним дієвим механізмом для реалізації такої норми. І, якщо найближчим часом народні депутати не ухвалять пакет законів, щоб створити комплексну систему поводження з побутовими відходами в країні, десятки міст ризикують «потонути» у смітті. І Київ – не виключення.

    У мене риторичне питання до народних депутатів. Ви всі працюєте в Києві, а більшість з вас і живе в столиці. Тут ви ходите в ресторани й спортклуби, у кіно і в магазини. Кожен день на роботі й вдома ви генеруєте сміття – п'єте мінералку з пластикових пляшок, викидаєте залишки їжі, упаковку від продуктів та інше. Чи замислюєтеся ви, що далі відбувається з цим сміттям? Ви ж розумієте, що воно не розчиняється в повітрі? А, на жаль, в основному лягає в землю мертвим і небезпечним вантажем на довгі роки.

    Щороку в Києві утворюється 1,2 млн тонн твердих побутових відходів. З них 23% спалюється на заводі «Енергія». До 10% – сортують і відправляють на переробку, решта – йде на полігони або вивозиться на стихійні звалища під Києвом тими «діячами», які не хочуть платити за утилізацію сміття.

    Основний київський полігон N5 у Підгірцях побудований ще в 1986 році. Наразі він практично вичерпав свій ресурс, і сьогодні ми робимо все, шукаємо варіанти, щоб здійснити його рекультивацію (закриття) та убезпечити навколишні території вже після того, як сміття туди вивозити припинять.

    Завод «Енергія» технологічно не відповідає європейським вимогам щодо викидів в атмосферу та вимагає переоснащення. І ми цю проблему зараз намагаємося вирішувати: протягом останніх років ми модернізували на підприємстві електрофільтри, тепер плануємо встановити там систему хімічної очистки, що в рази знизить рівень шкідливих викидів. Вартість цих робіт – сотні мільйонів гривень і на них потрібен час. Але місто робить все, що може в цій ситуації.

    Однак проблему сміття необхідно вирішувати глобально, на рівні країни, адже не тільки Київ чи Львів мають проблему безпечної утилізації сміття. Це стосується усіх міст і містечок України. Сьогодні, передусім, необхідні умови для створення ефективної системи сортування та переробки відходів. Але складність у тому, що законодавчих механізмів та фінансових передумов для впровадження переробки в державі досі не створено.

    За останні роки столична влада вивчила досвід багатьох країн, я особисто провів десятки зустрічей з потенційними іноземними інвесторами. Ми спілкуємося з великими міжнародними компаніями, які готові будувати в Україні сміттєпереробні заводи. Але для цього інвестору необхідно створити відповідні умови: впровадити прозору систему управління відходами, забезпечити виробничі обсяги, надати гарантії повернення інвестицій, а також посилити покарання за нелегальний вивіз і викидання сміття.

    У новому законі про житлово-комунальні послуги про переробку побутових відходів згадано лише побіжно. Немає жодної конкретики про те, як і звідки мають з'явитися переробні потужності.

    Наведу один цікавий приклад. Нещодавно побував на сучасному німецькому підприємстві у місті Розенові. П'ять районів на півночі Німеччини об´єдналися, щоб вирішити проблему безпечної, екологічної і технологічної переробки сміття. І якщо колись в кожному районі був окремий полігон, то зараз працює єдине сучасне підприємство: полігон з безпечними технологіями і завод з переробки побутових відходів. І ми сьогодні, як я вже відзначив, вивчаємо досвід і моделі роботи в цій сфері різних країн. І також шукаємо оптимальну модель для переробки фільтрату та убезпечення проблемного полігону N5 у Підгірцях.



    Німецькі фахівці проводять ґрунтовне дослідження і вже надали попередні висновки щодо необхідних заходів і варіантів вирішення проблеми з цим полігоном. Головне, що потрібно сьогодні зробити, – поставити технологічне обладнання, аби полігон був гомогенним і не ніс біологічної та хімічної загрози для навколишнього середовища. Бо, за оцінками німецьких фахівців, сьогодні в Підгірцях знаходиться близько 1 млн кубометрів фільтрату. Він токсичний і його необхідно переробляти, щоб не сталося надзвичайної ситуації. Німецька сторона повністю вивчає ситуацію і надасть свої рекомендації. Тепер головне завдання – залучити необхідні інвестиції. І тут ми знову повертаємося до створення умов для інвесторів...

    Відзначу, що Асоціація міст України звернулася до парламенту з проханням розглянути і ухвалити пакет екологічних законопроектів, що створюють організаційні та фінансові передумови для становлення цивілізованої системи поводження з ТПВ. Що стимулюють розвиток галузі, надають повноваження органам місцевого самоврядування для організації системи ТПВ. Що, зрештою, приводять законодавство України у відповідність до європейських директив.

    Втім, ці законопроекти досі не були винесені навіть на перше читання.

    Я розумію, можуть бути дискусії щодо певних нюансів, але окремі деталі можна вже узгоджувати на етапі підготовки законопроектів до другого читання. Треба зробити перший крок, хоча б зрушити цю проблему з місця.

    Для нас, представників місцевої влади, сьогодні принципово важливе одне – щоб була створена комплексна система поводження з твердими побутовими відходами. Щоб загроза сміттєвого колапсу не висіла над містами і селищами України.

    Джерело: Українська правда

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Павло Фельгенгауер
    Павло Фельгенгауер

    Російський журналіст, незалежний військовий оглядач

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ