Влада проти фанів

Слова вовка з легендарного мультика про Капітошку "щоб усі боялись і не насміхались", схоже, найкраще характеризують незграбні потуги «самоутвердження» української влади. То дорогу перекриють на День Незалежності, аби попсувати людям нерви і спровокувати бійку, то бабцю-пенсіонерку посадять на 10 діб за те, що відрізала від «приватної власності» Президента шматок стрічки, то фанатів починають тягати по відділках за злісне побиття «нічого неповинного» українофоба. І все заради чого? Аби знали, хто в хаті хазяїн. А хазяїн тим часом навіть до власного вінка, призначеного князю Володимиру на 20-річчя незалежності, боїться підійти ближче як на три метри. І правильно робить. Бо біс його знає, що в тих вінків в голові. Навіть державній охороні вони не по зубах…

Зрозумівши, що боротися з вінками – справа невдячна, українська влада взялася за менш езотеричні об’єкти, які також можуть становити для неї небезпеку. А саме – за власних громадян. З кожним днем тих об’єктів стає все більше. Їхній список розширюється і розширюється. А що боротися влада вміє тільки як бульдозер, підминаючи під себе все, що не в такт дихає, то картинка виходить вкрай непривабливою.

З останніх мазків яскраво вирізняється спроба «дати чортів» неугодним фанатам, які, на думку влади, небезпечно розпоясалися. Затримання одного з лідерів уболівальників київського Динамо Андрія Коріновського відбулося якраз в стилі орлів Могильова. Ніби інших способів, як схопити на вулиці людину й привезти до райвідділу, міліціонери не знають. В схожий спосіб громадян колись запрошували на розмову інші «орли» - Дзержинського і Берії, але з того часу наче минуло вже більш як пів століття. Невже часи повертаються?

За що затримали Коріновського – питання риторичне. Офіційно – нібито за побиття фанами людини на прізвище Саламатов, яка дозволила собі провокативні дії на футбольному матчі. Якщо це справді так, то для розуміння ситуації незайвим буде зануритись в історію хвороби, аби все стало на свої місця. На 60-й хвилині матчу "Динамо" - "Карпати", який відбувся 7 серпня у Києві, трапився інцидент між уболівальниками і невідомим, який закінчився виносом невідомого на носилках зі стадіону.

Все почалося з того, що львівські фани вивісили банери з портретами Степана Бандери та Романа Шухевича. Зненацька невідомий громадянин, якого чомусь спочатку ідентифікували як «стюарта» (охоронця), хоча він й не мав на собі відповідного вбрання, почав зривати банери, чим спровокував бійку. Захищати свою приватну власність кинулись п’ятеро фанатів «Карпат». Їм на допомогу прийшли ще два десятки киян, і в результаті невідомий, яким згодом виявився громадяном Саламатовим, дістав по повній програмі.

В пресі одразу з’явилася інформація, що постраждалого відвезли в лікарню з пошкодженим хребтом, але потім виявилось, що у нього розрив зв'язок плеча і трохи синяків. Виявилось також, що «стюарт» Саламатов насправді не «стюарт», а всього лишень водій «Динамо» і зривав банери з власної ініціативи. Чому він це робив, можна зрозуміти, почитавши його сторінку в інтернеті, де він пише, що він "Советский человек - гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго...", що проживає в "русском городе Киеве", переконує, що "Украинской нации никогда не было, нет и не будет!" , а також що "украинская нация" и "украинский язык" - это исскуственные химеры, созданные для расчленения и уничтожения Русского народа"... Окрім того, він є членом віртуальних груп за інтересами з красномовними назвами "Я - чекист!" та "НКВД".

Коментарі, як то кажуть, зайві. Але…

Припустимо, що тимчасовий громадянин України Саламатов і справді спровокував бійку за власною ініціативою. Коли це так, то нинішні старання міліції з покарання винних виглядають дещо незрозумілими. Адже він сам виявився провокатором, власноруч намагався пошкодити чуже майно, і, відповідно, став зачинщиком мордобою. Те, що в результаті він отримав травми, його власна ініціатива. Бо хіба ж не цього прагнув? А фанати діяли цілком адекватно, в стилі, до речі найсправедливішого українського суду, який за пошкодження «майна Президента» (стрічки на вінку) посадив на десять днів бабусю в СІЗО. А що вони не суд, то і карали зловмисника, як уміли.

Інша справа, коли це спланована провокація, що більш вірогідно. Схожа на ті, що чи не щодня відбуваються під ,Печерським судом, де судять лідерів опозиції, чи на ту, що відбулася біля Будинку вчителя в Києві на День Незалежності. Мета її – проста і прозора. Взяти під контроль неконтрольованих, і, якщо не вдасться ізолювати їх від світу, то принаймні полякати.

А хто може бути більш неконтрольований в цій країні, як не футбольні фанати. Тим паче, що вирізняються вони не лише любов’ю до футболу, а й особливим баченням свободи. Не секрет також, що більшість фанів дотримуються патріотичних поглядів, і часто є представниками крайньоправих політичних рухів. Так є в цілому світі, і Україна тут не виняток. Особливо патріотично налаштованими є фани львівських «Карпат», київського «Динамо», харківського «Металіста» і дніпропетровського «Дніпра». На противагу їм влада неодноразово намагалася створити фанугруповання лівих «антифа», але це в неї поки що незграбно виходить.

А зважаючи на те, що контролювати компанія Президента Януковича хоче всіх і вся, і мавпує у цьому своїх колег з Білорусі та Росії, стає зрозумілим, чому правоохоронці так ревно взялися до дослідження вже, здавалось, затихлого скандалу. Цілком можливо, що однією з причин наїзду на футбольну спільноту є не стільки побиття Саламатова, як інший, прикрий для влади факт. А саме, поява в Інтернеті відеоролика, на якому футбольні фани скандують дещо образливі слова для Президента України: «Спасібо жителям Донбаса за …»

Підтвердженням цієї версії, яку висловлюють і самі фани, і люди, які в «курсі справи», може бути ревне бажання і майже геройська спроба спецслужб не допустити поширення згадуваного ролика у всемережі. А зважаючи на те, що спроба зазнала краху, і особисту образу Президента можна «змити лише кров’ю», вирішили взяти «бика за роги» і з’ясувати питання в кращих традиціях НКВД-КДБ шляхом переслідування за формальними причинами. Був би наказ закрити, а причина знайдеться.

Важко спрогнозувати, чим закінчаться з’ясування стосунків влади і фанів, і хто з них вийде переможцем. Але знаючи стиль поведінки правоохоронців та їхніх шефів можна припустити, що нічого оригінального вони не придумають. З одного боку, їхнє бажання в переддень Євро-2012 підім’яти під себе неконтрольованих ультрас зрозуміле, але, з іншого боку, чи добре вони розрахували свої сили, перш ніж вв’язалися у цю гру? Як показує світова практика, жарти з фанами – річ небезпечна.

Втім, коли дивитися на проблему глобальніше, то перш ніж затіювати масовий процес перевиховання власного народу, хлопцям з печерських пагорбів донецького походження варто було би практичніше підійти до справи. В’язниці тріщать по швах, судді зашиваються, міліціонери незадоволені великою кількістю справ і малими зарплатами. Тож чи не краще спочатку трохи розбудувати тюремну інфраструктуру і подбати про власних служивих, а вже тоді перетворювати країну на концтабір?

А то дивись, і на стадіонах, і в нових аеропортах доведеться тримати неугодних. А де ж тоді Євро-2012 проводити?