Волинcька трагедія: Україна повинна відповісти на заяву Польщі про геноцид

2003-го вирішили, що минуле не повинно виступати роз’єднувальним фактором. Нині ж поляки змінили свою позицію, і це рішення Польщі не сприятиме порозумінню між нашими державами. Було ухвалено зважене рішення, а на першому місці стояли питання співробітництва та майбутнього. Нині ж поляки змінили свою позицію. Принаймні Сенат Польщі затвердив рішення, відповідно до якого Волинські події є «етнічною чисткою з ознаками геноциду».

Винесення такого питання на міждержавний рівень не є виваженим рішенням. Якщо це вже відбулося, потрібно керуватися міжнародними документами, зокрема Конвенцією ООН 1948 року, яка визначає суть геноциду. Окрім того, існує Гаазький суд. Тож треба виносити питання на високий рівень, а не так, по-хуторянськи, ухвалювати рішення й звинувачувати тільки одну сторону. Попри те, що я й не хочу вживати недипломатичних висловів, але рішення Польщі вважаю непродуманим — воно не сприятиме порозумінню між нашими державами.

Не знаю, як діятиме наша держава, парламент, але ми не повинні ковтати це й мовчати. Це не та лінія поведінки, яка свідчила б про нашу честь, гідність і, власне, про історичні факти. Війна була з обох сторін: між Гітлером, фашистською Німеччиною, і тоталітарним Радянським Союзом. Між цих двох гігантів відбувся конфлікт. Проте зараз не потрібна арифметика — де загинуло більше, де загинуло менше. Я просив сенат вивчити це питання. Вони ж сказали, що не можуть не відгукнутися на 70-річчя трагедії, яке буде в липні.

Головне — не мовчати, щоб не склалося враження, що ми не звертаємо уваги на такі питання. Україна має відповідати на будь-які заяви чи то Польщі, чи то Росії. Інколи ми вдаємося до тактики «все само собою перемелеться», але історія нагромаджує факти, й це призводить до реальних дій, які ускладнюють наше життя.

Українська сторона не спростовує того факту, що 1943 року сталася трагічна подія та були жертви. Я зустрічався із Президентом Польщі Броніславом Коморовським, який займає виважену позицію й вважає, що події на Волині можна назвати етнічною чисткою, але не характеризувати їх як геноцид і не звинувачувати тільки одну сторону. Адже зброю використовували обидві сторони: й Армія Крайова, й Українська повстанська армія.

Але й ми не все зробили для вивчення цього питання й тому трохи запізнилися з реакцією. Однак наша позиція має бути спокійною й виваженою — не потрібно загострювати. Звісно, тінь від цього рішення впала на наші відносини з Польщею, але це не змінить їх докорінно: Польща не перестане допомагати Україні, а Україна не перестане поважати Польщу. Цей прикрий випадок треба виправляти своїми діями, порозумінням і подальшим поліпшенням наших відносин.

Як відомо, 3 квітня у Києві створено громадський комітет «Примирення між народами». Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни. У заяві також підкреслюється важливість добросусідських відносин сьогодні: «Не допустимо, щоб пам’ять стала інструментом руйнації порозуміння».

До складу комітету входять: Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Для газети «День»