Ми виростили ще одне покоління неукраїномовних дітей

Разом з сином в магазині взуття вибираємо кеди. Вони є двох типів: з високими халявками і без халявок, низькі.
- Вам вот еті панравілісь? – питає хлопець продавець. – і подає з вітрини кеди з високими халявками.
- Ой, ні, це глибокі, подайте будь ласка, мілкі.
- Ето вам в магазін канцтаварав, - продавець бережно ставить кеди на вітрину. 
- Тобто? При чому тут канцтовари?
- Ви сказалі "мєлкі". Мєл, чтоби на даскє в класє пісать. Я тоже нє знаю прі чьом здєсь канцтавари, єслі у нас обувь.

Сміюся. Підходжу до кедів. Тицяю пальцем на кеди з халявками: 
- Це глибокі кеди.
Тицяю пальцем на кеди без халявок:
- Це мілкі кеди. 
- А ета на каком язикє?
- Я українка, тож розмовляю українською.
- А я тагда кто?
- Не знаю. Ви розмовляєте російською, то хто ви?
- Ой, можна падумать вот ви сєйчас разгаваріваєте на чістам укрАінскам.

Хлопець відійшов. На його останні слова ми з сином тільки перезирнулися. Звісно, ми розмовляємо українською. Міряємо далі кеди, коли продавець підходить знову.
- Нєт, вот ви скажітє, что за слова такоє «мєлкі». Вот зацепіла ано мєня. Ета же нє укрАінскає слово.
- Як це не українське? – сміюся я. – Дуже навіть українське. Давайте прогуглимо.

Відкриваю пошук, забиваю слово «мілкий». Вискакує кілька значень, перше з них: мілкий – значить неглибокий. 

- Бачите? – питаю. – Це українське слово. Він мілкий, вона мілка, а вони разом – мілкі. А Ви української зовсім не знаєте?
- Пачєму ета? Знаю.
- Ясно, значить ви нас, покупців, зовсім не любите. Я Ваш магазин люблю, постійно купую у вас взуття, а ви мене - ні. 
- Пачєму ета?
- Та тому що ви зі мною не хочете українською розмовляти.
- Я стєсняюсь, а вдруг что-та іспорчю.
- Ой, не бійтеся! Я Вас запевняю, мені все сподобається.

І хлопець спробував. Збивався, але пробував.

А я стояла й думала: «От іще одне покоління виростили неукраїномовних дітей. Неукраїномовних громадян. Міністерство освіти стверджує, що за статистикою, навчання російською мовою у нас зменшується. Але я цього в Києві не відчуваю. Якоюсь паралельною освітою вони керують, їй Богу.

13 липня у ВРУ міністерство буде протягувати новий закон про освіту з навчанням у садках і школах мовами меншин, у професійних і вищих закладах мовами меншин з подальшою професійною діяльністю мовами меншин. А так просто, готувати до професійної діяльності державною мовою, як це робить увесь світ, кожен у своїй країні. Так просто і логічно. Для світу. Не для нас…