Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Іловайськ 2014» - це справжнє кіно

    • Андрій Любка

      Український письменник

    • Розсилка
    «Іловайськ 2014» - це справжнє кіно

    Чесно кажучи, мені не хотілося йти на перегляд фільму «Іловайськ 2014»

    Події останніх днів в Україні налаштовують на дещо песимістичний лад, тож я остерігався, що стрічка про трагічні дні літа 2014 року може взагалі загнати в депресію.

    Але все ж вирішив піти, коли дізнався, що над сценарієм до фільму працював літературний критик Михайло Бриних. Знаючи його творчу манеру, я був упевнений, що сценарист утримався від надмірного пафосу й патріотичних перекосів, якими часто грішить новітній український кінематограф. Зрештою, це й підтвердилося під час перегляду кінострічки.

    Дивився я «Іловайськ 2014» у чернівецькому кінотеатрі. Приємно, що в залі було понад 30 глядачів, хоча фільм у прокаті вже йде понад тиждень. Те, що фільм творчому колективу вдався, засвідчила реакція глядацької аудиторії: вже через 10 хвилин після початку показу в залі затихло шушукання, плямкання й зазирання в мобільні телефони. Публіка заціпеніла.



    «Іловайськ 2014» - фільм передусім воєнний, і видовищних батальних сцен у ньому не бракує. Прихильникам гарячого екшну й бойовиків фільм точно припаде до смаку – мабуть, під цим кутом ця стрічка найбільше відповідає голівудським взірцям серед усіх українських фільмів останнього часу.

    Та найбільше вражають не бійки й перестрілки, а простота головних героїв. Це саме та ситуація, коли їхня «негероїчність» робить персонажів психологічно переконливими й близькими до глядача. Оскільки у фільмі знімалися не тільки професійні актори, а й справжні учасники війни на Донбасі, «Іловайськ 2014» роззброює глядача своєю щирістю. Стрічка настільки пронизлива, що будь-які критичні зауваги втрачають свою актуальність разом із останніми кадрами. До слова, калейдоскоп фотографій загиблих під Іловайськом українських воїнів у кінотеатрі додивилися всі – попри те, що ці заключні кадри й титри тривали добрих три хвилини. Ніхто не підвівся й не почав збиратися, глядачі дивилися в обличчя воїнів до кінця, і до музичного супроводу додалися схлипування й тяжкі зітхання.

    Я не маю на меті оцінювати фільм професійно, давати йому якусь кінематографічну оцінку, скажу просто від себе: фільм «Іловайськ 2014» від режисера Івана Тимченка – це справжнє кіно. Воно «пробирає» й не залишає байдужим. Сильне, потрясне, видовищне. Без жодних застережень рекомендую його якнайширшій глядацькій публіці.

    До слова, на фільм не пішло жодної копійки з держбюджету, фінансування покрили приватні особи й спонсори. Дуже сподіваюся, що український глядач оцінить цю стрічку належним чином – і закладені інвестиції повернуться прибутками. Адже мова йде про один із найкращих українських фільмів останнього часу.

    Джерело: День

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Віктор Небоженко
    Віктор Небоженко

    Директор соціологічної служби «Український барометр»

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ